Життя у фотографіях

Місяць буває п’янким і схвильованим, похмурим і закоханим. Таким бачить його Василь Петрович Хижковий, відкриття фотовиставки якого я мала честь відвідати. Під плюскіт фонтану, який прикрашає виставкову залу ЦНБ, роздивляюсь фотографії… Ось дощик срібними ниточками води торкається позолоченого листя клену, а там хмаринки танцюють національний грецький танок сиртакі. У кожній фотографії відчуваю настрій і почуття автора.

Коли за декілька хвилин до відкриття виставки я гортала сторінки книги відгуків, до мене непомітно підійшов В. П. Хижковий. Так ми з ним і познайомились… Я здивувалась, як людина може поєднувати у собі, здавалося б, два абсолютно протилежні захоплення. Доцент кафедри експериментальної фізики, автор близько 90 наукових і методичних публікацій. Що аж ніяк не завадило йому зробити понад 2350 художніх фотографій. На жаль, глядачі можуть подивитись лише на 215 із них.

«Я почав фотографувати після закінчення університету. Моїм першим фотоапаратом був чорно-білий Зеніт, – розповідає В. Петрович. – Більш активно почав фотографувати, коли з’явився вільний час. Перевага фотоапаратів в тому, що можна схопити будь-яку миттєвість життя, як-то, наприклад, захід сонця. Потрібний момент триває 1-2 хвилини, якщо не спіймав – не побачив. У фотографіях мій настрій, мої думки. Подивіться на цю фотографію, – показує В. Петрович на метелика, що сидить на чорнобривці, – кожен метелик обирає квітку за власним кольором. А це не звичайна квітка-півник, а кошеня. Ось язичок, вушка, лапки…»
Фотографії мене зачаровують. Як виявилося, під сильним впливом від побаченого залишилась не тільки я. Відвідувачі експозиції зробили захоплені записи у книзі відгуків.

Мить зупиняла А. КАЛІНІНА.