Вівторок, вересня 26, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Відпочинок з ФРІ

Відпочинок з ФРІ


Цікаві тренінги, намети, пісні біля вогнища і недоторкана природа національного парку «Гомільшанські ліси»… Британська група, що співає про українського пацючка, і безліч нових друзів по всій країні… Усе завдяки ФРІ. А  ФРІ – це не лише смажена картопля, а й скорочена назва молодіжної громадської організації «Фундація Регіональних Ініціатив», яка з 24 по 28 червня для 70 учасників з усієї країни влаштувала активний відпочинок на берегах Сіверського Дінця!  Як це було?
Початок цієї незвичайної пригоди був самий що не на є звичайний – я без усякої мети тинялась у хащах Інтернету і випадково на фейсбуці знайшла оголошення про наметовий табір «Be Free – 4». Вирішила спробувати, а що воно таке?! Для того, щоб заповнити анкету учасника над зусиль не вимагалось, тож, прописавши усе про себе, через декілька днів отримала електронний лист із запрошенням до табору. Пакую валізу… Але думки якось не дуже радісні. Нікого там не знаю, ніколи в подібних заходах участі не брала… Добре, що хоч намет можу сама поставити! Але з першої ж хвилини зустрічі з іншими учасниками всі сумніви стрімко вилетіли з голови – одразу ж поринула в атмосферу дружби і взаємодопомоги!
Спочатку електричкою до Змійова, потім автобусом до села Коробів Хутір, що на території національного природного парку «Гомільшанські ліси» - й разом з іншими учасниками я вже розставляю намет і з посмішкою готуюсь до нових вражень! Не дарма готувалась! Вражень було через край!
Оля Мироненко, учасниця табору, студентка нашого університету, філософський факультет: «Я вперше брала участь у наметовому ФРІ-таборі та у подібному заході взагалі. Сказати, що мені дуже сподобалось – майже нічого не сказати. Ми плідно провели час: організатори підготували тренінги про громадянську активність, управління проектами, медіа, особисту ефективність, де кожен зміг знайти щось нове для себе та поділитись досвідом!»
Не дивлячись на те, що на таборі ми жили за певним розпорядком, перебування там не стало менш веселим та захоплюючим! О 7 годині ранку я прокидалась під пісню Океан Ельзи «Вставай, мила моя» (це вже заряд гарного настрою на цілий день), потім брала участь у звичайній ранковій руханці або ж йозі. А після… Сніданок приготовлений на вогнищі! Що може бути смачніше?! А далі тренінги, обід, вільний час, який ми проводили на березі Сіверського Дінця, зустрічі з цікавими людьми, зокрема до табору завітав всесвітньо відомий правозахисник Андрій Юров, вечеря і ватра – спілкування біля вогнища… Ми співали пісні, говорили на різні теми. І від того, що в очах інших хлопців та дівчат яскравими іскрами вогню танцювало щастя, ставало ще краще! А 25 червня бажаючі завітали на святкування Івана Купала на Білому озері … Моя цікавість не дозволила мені не піти! Навіть не злякала майже двогодинна путь до місця святкування! Не дарма! Танці, хороводи, купальські пісні і, звичайно, стрибки через вогнище і віночки на воді. Через вогнище перестрибнула – зовсім не гаряче! Вінок сплела і на воду кинула – виловили… Так що скоро заміж… Але поки освіту не здобуду – ні-ні! Та все одно приємно…
Від’їжджати зовсім не хотілось… Не могла без жалю розстатись зі своїми сусідами по намету, які повертались додому аж у Сімферополь, з організаторами – такими молодими, але вже дуже досвідченими, і, взагалі, з усіма учасниками табору. Обмінювались контактами, запрошували одне одного в гості… Так що, скоро писатиму про свій відпочинок у Сімферополі! І фрішницею, тобто членом ФРІ, обов’язково стану!

А.КАЛІНІНА