Понеділок, жовтня 23, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Абітурієнт - 2011

За крок до дорослого життя...

Проект "ТОП-200 Україна" вп'яте склав рейтинг вищих навчальних закладів України. В 2011 році Харкіський національний університет імені В.Н.Каразіна третій рік поспіль посів ТРЕТЮ сходинку як один з найкращих університетів України.
Інтернет-пошуковик Google з'ясував, які українські вищі навчальні заклади більше всього цікавили абітурієнтів напередодні вступних іспитів-2011. Аналіз даних показав, що майбутні абітурієнти найчастіше запитують Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут» (І місце), Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова (ІІ місце) та Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна (ІІІ місце). Вітаємо альма матер із подвійною бронзою!

УНІВЕРСИТЕТУ


Червіньковою рожею цвіте
Телевізійна вежа над Держпромом.
Дивлюсь на тебе, університет.
А десь гроза із блискавками й громом.
О Альма матер! Де вже тут до сну
В задушну ніч неспокою й тривоги.
До тебе ( а чому – і не збагну)
Завжди самі мене приводять ноги.
Стою от – клопітний прожив я день –
Перед тобою, в самоті завмерши.
Й мені здається: все я твій студент,
Як отоді у році сорок першім.
Свій перший курс в окопах я скінчив –
Комбат для мене строгим був деканом.
Йдучи у наступ, куль я не лічив –
І то був залік і мій екзамен.

Сергій МУШНИК, студбатівець

 

Активна життєва позиція



Блажен уже стократно, ежели случай поставил меня в возможность сделать малейшее добро любезной моей Украине...

В. Н. Каразін, 31 серпня 1802 р.



З чого починається людина?


Мабуть, з усвідомлення - хто я, чому і навіщо на цій Землі? Минуле країни – це не просто дати і події, - це історія народу, окремих особистостей, чиї діяння органічно переплітаються в голосі народу, минаючи безпам’ятство і забуття. Історія країни – історія сильних, вольових людей.
Таким був Василь Назарович Каразін - засновник першого у східній Україні Харківського університету. 31 серпня 2012 року ми відзначатимемо доленосну подію в житті  нашого навчального закладу – 210 років з дня виступу Василя Назаровича перед дворянством з ідеєю створення університету.  Він був людиною активною і дієвою, жертовною, відданою праці. А чи є такі особистості сьогодні і зараз? Відповіді на це питання шукали і наші кореспонденти.



Поєднуйте особисте з громадським



Декан - обличчя будь якого факультету. САВЧЕНКО Віктор Миколайович, професор, член-кореспондент міжнародної академії комп’ютерних наук і систем (відділення медицина і біологія), автор 130 науково-методичних публікацій, 28 навчальних посібників. Напрям його роботи - фармакологія препаратів. Результати діяльності  – це не просто 10 авторських свідоцтв та 11 патентів України, це – база для створення препаратів, що лікуватимуть хвороби  мільйонів людей:
-По життю треба йти гідно. Мої принципи не відступають від Десяти заповідей Божих. Вважаю, що всьому початок є добро. Якщо хочеш прожити щасливе життя,  слід навчитися поєднувати особисте з громадським. Особисто я, мабуть, віддав перевагу кар’єрі, жертвуючи вільним часом, про що не жалкую:  допомагати людям – найприємніша місія на Землі. Сьогодні в суспільстві відбувається зміна відношення до життя.  Природа створила не випадково чоловіка і жінку, а сьогодні вони вирішили помінятися ролями: жінки хочуть здаватися сильними, вольовими, чоловіки теж не відстають: жіночі зачіски, нафарбовані нігті. Фемінізація та маскулінізація стрімко ввірвались в життя сучасного покоління. Своїм успіхом у житті завдячую батькам, які прищепили любов до медицини: тато - Савченко Микола Федорович) – працював військовим лікарем, мама - Савченко Ганна Кузьмівна) – фармацевтом. З 1969 по 1995рр. пройшов шлях від асистента до професора. З 1996 року я працюю в ХНУ,чим дуже пишаюся.