Субота, листопада 25, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Механіко-математичному факультету – 50!

Механіко-математичному факультету – 50!


ВІД РЕДАКЦІЇ. Все відносно: 50 років для життя людини – це досить солідна цифра.  А що ж таке 50 років для факультету? Скільки всього трапилося у світі з моменту заснування механіко-математичного факультету в 1961 р.: люди полетіли в космос; з'явилася та почала широко використовуватися глобальна мережа Інтернет; клонували ссавця ... Список можна продовжувати! І механіко-математичний факультет був не просто свідком усіх цих подій, а готував спеціалістів найвищого ґатунку, робив наукові відкриття, отримував високі нагороди і премії… Відповідь очевидна: 50 років для факультету – це неабиякий вік. З Днем народження, мехмате!

Так історично склалося
Славетна історія факультету, успішний розвиток математики і механіки, фундаментальна підготовка студентів беруть свої витоки з часу заснування університету 1804 року, від кафедр чистої математики і прикладної математики відділення фізичних і математичних наук. На факультеті створені глибокі традиції самовідданої праці і любові до математики. Ці традиції йдуть від першого професора математики Харківського університету – Тимофія Федоровича Осиповського, який працював в університеті з 1803  по 1822 рік і був його ректором у 1813-1820 рр. Механіко-математичний факультет організаційно сформувався у 1961 році. Першим його деканом став проф. Д. З. Гордєвський (1901-1979).

Слово декана
Проф.  Г. М. ЖОЛТКЕВИЧ керує факультетом уже чотири роки:
– Сьогодні механіко-математичний факультет має чотири спеціальності: механіка, математика, прикладна математика та інформатика. Ми можемо похвалитися роботою на факультеті одного члена НАН України – проф..Є. Я. ХРУСЛОВА – та двох член-кореспондентів – проф. І. Д. ЧУЄШОВА та проф. О. А. БОРИСЕНКО. Наш факультет тісно інтегрований у європейський освітньо-науковий простір: так, наприклад, нещодавно ми виграли грант французького уряду, спрямований на впровадження спільного українсько-французького магістерського прийому з інформатики, що забезпечить отримання нашими випускниками подвійного диплому – українського та французького відповідно.
Сьогодні наші студенти, як і завжди, живуть насиченим факультетським життям і беруть активну участь у громадському житті університету: у квітні вони успішно провели День мехмату та допомогли в проведенні великої ювілейної наукової конференції "Сучасні проблеми математики і її застосування у природничих науках та інформаційних технологіях", присвяченій 50-річчю утворення механіко-математичного факультету. Наші студенти здобувають високі перемоги: так, Костянтин ДРАЧ та Ігор ПАРМАКЛІ завоювали відповідно перше та третє місця на Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт, а Олександра ЧУРІЛОВА вперше в історії факультету перемогла в конкурсі «Красуня університету».
– Які факультетські наукові напрями є найперспективнішими?
– Новий науковий напрям – теорія динамічних систем – розвивається під керівництвом проф. І. Д. ЧУЄШОВА, це передній край науки. Достатньо новим його можна вважати тому, що тільки у другій половині ХХ століття вчені-математики всерйоз ним зацікавилися. Завдяки дослідженням у цьому напрямку можна розв'язувати більш цікаві задачі, які мають нелінійний характер, можна відстежувати цікаві ефекти та описувати їх якісно. Дослідження в цьому напрямку можуть використовуватися всюди: скажімо, за їх залучення можна описати цунамі, адже хвиля рухається нелінійно, на відміну від звичайної хвилі. Цікава робота з біомеханіки на кафедрі механіки під керівництвом доц. Н. М. КІЗІЛОВОЇ: науковці цієї кафедри досліджують механічні процеси в організмі людини, як-от закони обігу крові, розподіл навантажень на частини скелету в кістках. Це дуже важливі дослідження, скажімо, для пластичної хірургії. Сьогодні операції в цій царині коштують дуже дорого, проте робляться за принципом натхнення. А дослідження з біомеханіки допоможуть моделювати подібні операції, і таким чином зменшувати хірургічні втручання. Вони корисні і для осучаснення лікування деяких захворювань. Кафедра теорії функцій та функціонального аналізу (завідувач проф. С.Ю.ФАВОРОВ) зараз працює в галузі комп'ютерної алгебри. Ці дослідження – надважливі: на сьогодні не існує програми, яка б не містила помилок – помилки присутні завжди. Дуже важливо виявляти це до їхнього прояву, що дозволяє комп'ютерна алгебра. Найпоказовіший приклад – АЕС: якщо на ній трапляється аварія чи збій, часто винна саме помилка в програмі, а наслідки від таких збоїв, як відомо, бувають украй серйозні. Ці дослідження, що допомагають розв'язувати складні задачі методами комп'ютерної алгебри, – незамінні сьогодні, адже багато систем сьогодні керуються саме програмами, як-от диспетчерування руху поїздів, станції енергопередач тощо. Зрозуміло, що помилки в таких програмах призводять до колосальних збитків. На кафедрі теоретичної та прикладної інформатики (завідувач проф.. А.А.ЯНЦЕВИЧ) ведуться дослідження в царині квантової інформатики. Ці дослідження стосуються цілком інакшого типу обчислювальних систем, яких зараз не існує. Ця галузь має багато питань і мало відповідей.
На рівні  з новими напрямками успішно розвиваються й традиційні для нашого факультету: геометрія різноманіть, теорія функцій, математична фізика та теорія керування.
– Григорію Миколайовичу, які  плани на майбутнє?
– Основні реформи плануємо в галузі навчальної діяльності: розвиток викладання англійською мовою, наприклад. І на це є, як мінімум, дві причини. По-перше, людина, що не володіє професійною англійською, потрібна лише собі самому та своїм близьким. Спеціаліста, без володіння професійною англійською мовою, можна вважати спеціалістом зовсім без мови, його не почують і не прочитають. Ми привчаємо студентів до нових реалій їхнього життя – до сертифікатів з професійної англійської математичної мови Jemat і Cambridge Advanced English – це їм корисно. По-друге, викладання англійської сприятиме приверненню уваги іноземних студентів до нашого факультету. Розраховувати, що студенти приїжджатимуть вивчати математику, попередньо вивчивши російську та українську, як мінімум, наївно. Крім того, викладання англійською зробить нашу магістратуру привабливою для іноземних студентів. Зрозуміло, що перехід на викладання англійською вимагає величезної роботи: необхідно переглядати програми, вдосконалювати їх, забезпечувати факультет новою літературою тощо. Проте ця реформа сприятиме розширенню освітнього рівня та ринку.
– Яким Ви бачите механіко-математичний через 10 років?
– Радісним і світлим, звичайно.  Проте, ні для кого не секрет, що ми маємо дуже важку ситуацію з набором студентів – їх небагато. Школа на сьогодні не готує учнів до університетської освіти. Це погано, адже необхідні нетрадиційні підходи для підвищення рівня підготовки. У протилежному випадку не можна говорити про якісну освіту, адже якщо вихідний матеріал бракований, на виході нічого доброго не буде. Покращення не прогнозується, тому нам доводиться працювати зі школами.  Кількість талановитих дітей не зменшується – вона залишається константою, проте питання стоїть інакше: як їх вчасно знайти, якщо вони невмотивовані дізнаватися щось нове? Це, безумовно, ускладнює нам роботу, проте й робить її цікавішою. Для підвищення рівня підготовки студентів на нашому факультеті існує шефська допомога: студенти 4-5 курсів «підтягують» слабких першокурсників. Як показує практика, це дуже ефективний метод: між допомагаючими і тими, хто приймає допомогу. Така практика корисна не лише для першокурсників – студенти старших курсів таким чином отримують важливий для них педагогічний досвід.
Отже, труднощі на мехматі є, і ми спрямовуватимемо реформи саме на їх вирішення. Ми скеровуватимемо наші дослідження відносно спеціальних потреб суспільства. Як відомо, ще жодна цивілізація не обійшлася без математики.
– Що декан побажає факультету на ювілей?
– Щоби математики на факультеті продовжували займатися математикою, залишалися професіоналами своєї справи та людьми, вірними обраній професії. Сьогодні це не дуже легко, адже існує величезна кількість спокус, пов'язаних зі швидкими грішми. Але я хочу нагадати слова Наполеона Бонапарта: «Безпека будь-якої держави, саме її існування безпосередньо залежить від рівня розвитку математики в ній».

Наука – козир мехмату
І це дійсно так: механіко-математичний факультет завжди славився своїми видатними вченими. Сьогодення не є виключенням. «Харківський університет» розпитав науковців мехмату про те, що ж дав їм факультет у свій час.
Ігор Дмитрович ЧУЄШОВ – завідувач кафедри математичної фізики. Під його керівництвом на кафедрі вивчають нелінійні задачі математичної фізики і якісну теорію нескінченновимірних динамічних систем. Результати цих досліджень використовуються при математичному моделюванні складних явищ у будь-якій конкретній галузі (фізиці, біології, соціології, медицині тощо), де є динаміка, тобто явища, які змінюються із часом. Природа є нелінійною, і через це в останні десятиріччя виникла особлива потреба у вивченні нелінійних задач. У цьому році у видавництві «Шпрінгер» на 778 сторінках вийшла книга Ігоря Дмитровича (у співавторстві з І. Lasiecka), присвячена рівнянню Кармана. Крім того, кафедра проф. І. Д. ЧУЄШОВА в цьому році посіла почесне друге місце серед кафедр природничого профілю в загальноуніверситетському рейтингу кафедр (за результатами діяльності в 2009-2010 роках). Сам же Ігор Дмитрович закінчив мехмат у 1973 році: «Мехмат дав мені пристойну освіту в широкому сенсі цього слова: я отримав один із видів освіти дійсно світового рівня – з історії чи журналістики такої універсальної освіти не отримаєш. Мехмат дав мені безліч умінь і розвинув мої здібності, він сформував мене. На ювілей факультету хочеться побажати, незважаючи на світову тенденцію під назвою «молодь не хоче вивчати математику», студентів, хороших і різних».
Олександр Андрійович БОРИСЕНКО вступив на мехмат у 1964 році, з 1972-го – починає викладати, з 1980-го – завідує кафедрою геометрії. Тема його наукових пошуків – вивчення геометрії та топології в багатовимірних підмноговидах, дослідження будови поверхонь у трьохвимірних просторах. Результати роботи в цих напрямках НАН України цього року відзначила премією імені О. В. Погорєлова. Серед цьогорічних педагогічних досягнень Олександра Андрійовича – перемога його вихованця, четвертокурсника Костянтина ДРАЧА, на Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт: «Мехмат дав мені дружину та вільний час. Я не ходив на заняття, але й під репресії не потрапляв: я займався самоосвітою (працювати самостійно я навчився ще в школі) та приходив складати іспити. Я ходив до бібліотеки, брав математичні книги та працював із ними годинами. Потім приходив до університету, брав у якоїсь дівчини конспект і співставляв здобуті мною самостійно знання з програмою, за якою навчалися студенти в університеті.
Проте саме на мехматі я сформувався як математик. І неабияку роль у моєму формуванні відіграв О. В. Погорєлов, який із четвертого курсу вів у мене семінари з геометрії, – на них з'їжджалися науковці з усього СРСР. За репліками Олексія Васильовича до доповідача, я вчився розуміти, що таке науковий результат, оцінювати результати інших. Коли я доповідав сам, мені також була важлива оцінка моєї роботи. Але говорити варто не лише про те, що дав мені мехмат, а й про те, що він у мене забрав: мехмат забрав роки мого життя. Кажуть, що математика вбиває пристрасть, – це почасти правда.
Механіко-математичному факультету на ювілей хочу побажати, щоб він не помер, а з ним не померла математика в Харківському університеті. На жаль, усі ознаки зів'явання в наявності. З одного боку стан математики в нашому університеті залежить від мехмату, працівники якого мають продовжувати якісно виконувати свою роботу. З іншого – від ректорату, який має відстоювати інтереси факультету в міністерстві: адже не може бути рівна кількість магістрів-математиків у Каразінському університеті і в педагогічному. Крім того, не повинні випускати магістрів математики з новоявлених університетів – для цього в них немає відповідних кадрів».
Життя професора Валерія Івановича КОРОБОВА протягом ось уже 54 років пов'язане з Харківським університетом, спочатку – як студента, а з 1962 року – як викладача. Із моменту створення кафедри диференціальних рівнянь і керування (1 вересня 1971 року) ось уже 40 років Валерій Іванович є її беззмінним очільником. Наукові інтереси проф. КОРОБОВА лежать у галузі математичної теорії керованих процесів. Ця теорія має важливе застосування: наприклад, рух супутника, ракети, літака описується диференціальними рівняннями, в які входить величина керування. Досліджуючи це питання, можна скерувати ці об'єкти таким чином, щоби для певного руху (пересування) витрачалося мінімум пального, грошей чи часу. Науковий доробок В. І. КОРОБОВА складає близько 150 наукових робіт. Одна з найвизначніших його праць – монографія «Метод функції керованості» (2007), що містить 576 сторінок і визнана на міжнародній математичній арені. За заслуги перед вітчизняною космонавтикою Федерація космонавтики Росії нагородила В. І. КОРОБОВА медаллю С. П. Корольова в 2009 році. Нещодавно Валерія Івановича висунуто на отримання Держпремії в галузі науки і техніки за 2010 рік: «Мехмат дав мені знання для вступу в аспірантуру МДУ та прекрасну професію – все своє життя я присвятив викладанню математики. На ювілей факультету я хотів би побажати: чудової якості математичної освіти навіть при її низькій якості в школі, хороших студентів, гідної платні за роботу, вагомих наукових праць, і щоби наше покоління викладачів студенти згадували так само тепло та вдячно, як ми згадуємо власних учителів».

Серце факультету – його студенти
Студентське життя механіко-математичного можна по праву назвати одним із найяскравіших в університеті. Студентам мехмату є чим похвалитися.
Костянтин ДРАЧ – бакалаврант механіко-математичного факультету, навчається він на «відмінно». Із 16 по 18 березня Костянтин був на Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт у галузі "Математичні науки", що проходив у Вінницькому державному педагогічному університеті імені М. М. Коцюбинського. Виступав він із темою "Теореми порівняння кутів для замкнутих кривих " і привіз рідному факультету перемогу: «Ох, так і хочеться сказати, що мехмат для мене – все. А якщо серйозно, то мехмат для мене це дві речі – друзі і геометрія. Часто буває цікаво вчитися. (Сміється.) Особливо, коли гарний викладач і предмет. Цікаво займатися наукою з людьми, які самі обожнюють цю науку. Плюс – студентське життя подарувало мені теніс на Унікорті, який я просто обожнюю!
На мехматі я багатьох можу назвати своїми вчителями. У нас, слава Богу, завжди вистачало людей, яких хочеться поважати і на яких хочеться бути схожим. Окремо хочу виділити Олександра Андрійовича БОРИСЕНКО, який зі мною працює і багато в чому мені допомагає. Саме завдяки моїм мехматівським учителям, зараз у мене є бажання займатися математикою і є плани вступати до аспірантури».
Кумедний випадок від Костянтина: «Один дуже кумедний випадок пов'язаний у мене з Унікортом: одного разу мені довелося попрацювати моделлю. (Сміється.) Це було на святкуванні 50-тиріччя Унікорту, і директор Валерій Львович БУРКО вирішив зробити номер на святкування силами студентів. Номер називався "Тенісна мода". І так як на свято були запрошені губернатор, мер, спонсори, просто відомі городяни, то репетирували ми довго і нудно (дуже довго, місяців зо два). А коли мені сказали, що треба прийти і допомогти з номером, я й не думав, що там буде. Можете уявити моє здивування, коли мені, що сидів у компанії красунь та красенів з ін'яза та МЕО, сказали, мовляв, Костя, треба пройти, як модель, по подіуму! А не піти вже не міг... Довелося імпровізувати. Ну і доімпровізувався до того, що з усіх хлопчиків залишився тільки я».
Попрацювати довелося не лише Костянтину: 29 березня в університеті пройшов фінал традиційного конкурсу «Красуня університету». Вперше за його історію, зруйнувавши всі безглузді стереотипи про красу мехматівських дівчат, перемогу здобула саме Міс Мехмат – третьокурсниця Олександра Чурилова: «Напевно, це був один з найбільш хвилюючих і яскравих моментів у моєму житті! Важко передати словами, що саме я відчувала в той момент: радість, щастя... Головне – почуття неймовірної гордості за свій факультет!  »
Кумедний випадок від Олександри: «Один викладач вирішив пожартувати над студентами, сказавши їм, що поставить залік тому, хто зможе віджатися від підлоги 10 разів, рахуючи при цьому рази у двійковій системі обчислення і не збиваючись у рахунку!» (Сміється.)

Краса та розум – це чудово.
Проте куди ж без студентського самоврядування?! Ілля ШИШКАРЬОВ півтори роки очолює СНТ ММФ. Сам він під керівництвом проф. Л. А. Власенка пише диплом на тему «Вирішення вироджених диференціальних рівнянь». Також Ілля – один із тих, хто займається підготовкою Днів мехмату. Але все це не за рахунок навчання – навчається хлопець на «4»-«5»: «Я вдячний усім викладачам, які в мене вели пари; комусь – більше, комусь – менше, але всі вони зробили свій внесок. Однак своїми успіхами в області програмування я зобов'язаний викладачеві кафедри математичного моделювання та програмного забезпечення А. В. ТРУБІЦИНУ. Особисто для мене мехмат – це місце, де я не тільки отримую якісну й актуальну освіту (бо "на математику" можна все поставити) – також тут я познайомився з усіма своїми нинішніми друзями. Факультету на 50-річчя хочу побажати, щоб у нього завжди були такі найнеперевершені викладачі і такі самі студенти, тоді й ювілей цей буде першим, але далеко не останнім».
Олена ЗОЛОГІНА лише на першому курсі, але вже обіймає відповідальну посаду профорга факультету, що не заважає дівчині непогано навчатися – за результатами першої сесії, Олена поповнила ряди факультетських «хорошистів»: «Мій вступ на мехмат – це взагалі кумедна історія... Справа в тому, що я закінчила з червоним дипломом Харківське художнє училище у 2008-му, і встигла перезайматися найрізноманітнішими цікавими речами. Отож, мій вступ на мехмат – це щось на зразок підкорення гірської вершини, спосіб випробувати себе, зрозуміти, на що ти здатний...
На факультеті я займаюся всім, що в моїх силах. Попросила відповісти на це питання хлопчика з факультету, сказав: "Постійно бігаєш з якимись серйозними папірцями, постійно агітуєш за якісь конференції і заходи тощо, замість того, щоб учитися, як усі нормальні студенти". А якщо серйозно, то допомагаю в оформленні грошових виплат студентам, субсидій, в організації конкурсів і свят. Посада подобається неймовірно, тому що є відчуття, ніби я роблю щось важливе для людей.
Вчителями можу назвати всіх викладачів, з якими мені довелося зіткнутися за час навчання. Звичайно, є ще й студенти-старшокурсники, які навчають нас активним, насиченим подіями "студентського" життя».
Посаду студентського декана на механіко-математичному обіймає третьокурсниця Тетяна МАТВІЄНКО: «Основним своїм завданням бачу - бути таким собі місточком між студентами та деканатом. А роботи завжди вистачає: це й конкурс на кращу групу, і робота студентських кураторів, і допомога викладачам в організації конференцій – перелічувати можна довго. Але жоден із цих заходів самостійно організувати неможливо. Студентський деканат на мехматі це не організація імені Тані Матвієнко – це сила-силенна ініціативних, творчих і відповідальних людей.
Мехмат для мене – найдорожчий, найрідніший факультет, і це не гучні слова. Це неймовірне зібрання розумних, інтелігентних, творчих і амбітних людей. Бажаю рідному факультету побільше ініціативних студентів, перемог на всіляких конкурсах, олімпіадах тощо. А ще разів в три більше бюджетних місць в магістратуру». Кумедний випадок від Тетяни: «Один із моїх знайомих (круглий відмінник) якось раз вирішив прогуляти пару. Підходить він до свого друга на перерві (шостий поверх, повно народу, наступна пара у нього, за розкладом, на першому) зі словами: "Слухай, щось мені якось ліньки йти на пару, піду-но я, напевно, додому. Ти там сам що-небудь придумай, скажи ***, що я захворів, отруївся, коротше, при смерті! Добре?" І в цей момент, звичайно, з-за спини він чує цілком спокійний голос тієї самої ***: "Ромо, ну що ж Ви товариша просите, коли ось вона я: Ви й самі можете мені сказати, що ви при смерті". (Сміється.) Найцікавіше, що мій друг не розгубився і одразу ж видав фразу: "Так мені, насправді, вже краще, просто заразити нікого не хочу"».

Вірний вибір  – запорука успіху
Саме так вважають випускники мехмату. СЛЕСАРЕНКО, доктор фізико-математичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту проблем машинобудування імені О. М. Підгорного НАН України, закінчив мехмат у 1965 році: «Я ніколи не підходив до навчання бездумно. Як і в школі, заглядав вперед програми, порівнював освітні плани факультетів та ВНЗ. Аналіз математичних дисциплін, що читаються на механіко-математичному факультеті держуніверситету і читаних в технічних ВНЗ міста Харкова, показав мені, що в інших вищих навчальних закладах завдання відповідних розділів математики – «супроводжувати» загальнотехнічні та спеціальні курси, забезпечуючи їм достатній математичний рівень. Механіко-математичний факультет Харківського держуніверситету вигідно відрізнявся тим, що комплекс предметів у програмі перших двох курсів дозволяв на старших курсах переходити до вивчення фундаментальних математичних дисциплін. Пам'ять про плеяду яскравих вчених і педагогів, членів академії наук, професорів, доцентів і старших викладачів, що складали неабиякий колектив вчителів на механіко-математичному факультеті держуніверситету, до цих пір зігріває мене синтезом відбитого світла і тепла цих чудових людей.
У творчій науковій роботи поза стінами держуніверситету я ніколи не втрачав наукових та дружніх зв'язків з механіко-математичним факультетом. Я з теплотою згадую ще дуже молодого, доцента Івана Євгеновича ТАРАПОВА, що згодом став доктором фізмат наук, професором, ректором Харківського університету; молодого старшого викладача Юрія Володимировича ГАНДЕЛЯ, сьогодні доктора наук, професора кафедри математичної фізики та обчислювальних методів, мого наукового колегу і давнього друга; професора, доктора наук Валерія Івановича КОРОБОВА, завідувача кафедрою диференціальних рівнянь...
У всіх моїх успіхах творчого наукового життя завжди відчувається велика стартова енергія механіко-математичного факультету, який зіграв доленосну роль першого і головного мого кроку в науку».
Але є й ті випускники, які поки що не досягли таких висот у царині науки, проте все одно з теплотою в голосі згадують рідний факультет. Так, Ірина ІВКО закінчила мехмат із червоним дипломом у 2010 році (спеціальність – математика, кафедра геометрії): «У даний момент я працюю не за своєю точною спеціальності (не як математик чи викладач математики). Діяльність більше пов'язана з інформатикою, і знання, отримані в університеті, в будь-якому випадку, допомагають. Ще в роботі дуже знадобився англійська мова, так що довелося цей брак знань заповнювати.
Якщо говорити коротко, мехмат навчив мене раціональному сприйняттю всього навколо, навчив аналізувати, порівнювати, логічно підходити до всіх ситуацій, загалом, навчив думати. На першому-другому курсах важливі життєві настанови дав сьогоднішній декан факультету Г. М. ЖОЛТКЕВИЧ, який тоді викладав у мене інформатику. Пізніше я познайомилася з такими викладачами, як В. М. КАДЕЦЬ, Т. В. СЕМЕНОВА та І. Д. ЧУЄШОВ, – це талановиті люди, знаннями та викладацьким умінням яких захоплююся і сьогодні. І, звичайно, вся кафедра геометрії. За факультетом, безумовно, сумую, але намагаюся підходити до цього питання філософськи: студентство, за своєю суттю, явище тимчасове».
Андрій РИБАСЬ закінчив механіко-математичний факультет із червоним дипломом у 2009 році (спеціальність – інформатика): «Безпосередньо за спеціальністю я не працюю, проте непряме відношення до математики таки маю. Знання, отримані на мехматі, дуже сильно допомагають мені в нинішній роботі. Якщо говорити про мій колектив ТО «Естетика-шоу», то саме завдяки мехматівським умінням я можу самостійно створити та без проблем редагувати його сайт. Окрім міцних знань факультет дав мені й дещо інше – мехмат докорінно змінив мене. Практично кожна людина, яка була присутня в моєму мехматівському житті, була для мене деякою мірою вчителем.
На моїй пам'яті трапилося дуже багато кумедних, власне мехматівських, випадків. Звичайно, краще за все запам'яталася перша сесія, яку я складав за допомогою шпаргалок, підроблених білетів і прогресивних технічних засобів, як-от хендс-фрі.
Сумувати за факультетом я почав ще до того, як із ним, не хочеться вживати слово «розпрощався». Залюбки б повернувся за один із університетських столів на третьому поверсі, серед портретів ректорів». (Сміється.)
ВІД РЕДАКЦІЇ. Розказувати про мехмат можна безкінечно довго, але на це не вистачить ані наших газетних шпальт, ані сил наших кореспондентів. Тож редакція «Харківського університету»  вітає механіко-математичний факультет із ювілеєм і бажає давати нашій газеті якомога більше позитивних приводів для публікацій! З Днем народження, мехмате!

Анна КУТАС, наш спецкор.