Субота, листопада 25, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Робимо свою справу

Робимо свою справу


Якими ж досягненнями кращий науково-дослідний інститут університету зустрічає День науки. Директор НДІ біології професор Анатолій Іванович БОЖКОВ.   
- Інститут був організований ще у 1944 р. під час війни. І головні завдання інституту ще тоді були присвячені вивченню механізмів старіння організму. Звичайно, за цей час наші завдання дуже змінилися. Проте генеральна лінія присвячена вивченню механізмів старіння, факторів, які впливають на тривалість життя. Слід відзначити, що Інститут біології є визнаним в Україні і за її межами центром геронтологічних досліджень.
- Розкажіть, у яких формах проявляється наука в інституті?
- У нас регулярно проходять різноманітні симпозіуми. На ці заходи приїздять визнані спеціалісти з України, Росії, Білорусії, а також часті гості й іноземні фахівці. Саме на таких симпозіумах ми зазвичай підбиваємо підсумки, обговорюємо наші результати.
При інституті функціонує Вчена рада із захисту докторських дисертацій за спеціальностями «Біохімія» і «Фізіологія людини та тварин». Видаємо свій науковий журнал «Біологічний вісник». Співробітники нашого інституту –  керівники харківського відділення товариства геронтологів та геріатрів. А я є членом президії українського товариства геронтологів та геріатрів.
-  Нещодавнє найяскравіше досягнення на науковій ниві – це …
- П’ятий Національний конгрес з геронтології. На ньому вдало виступили наші співробітники. Уже декілька років ми розвиваємо нову концепцію механізмів старіння – епідемітичні механізми старіння.  І саме на цьому конгресі ми представили цю концепцію. Вона отримала дуже гарну підтримку, її обговорювали, дали підтвердження. Я вважаю, це значне досягнення. До речі, цей успіх пов'язаний ще й з тим, що у світі з’явився величезний інтерес до досліджень у галузі епігенетики (спадкових змін). Я не можу сказати, що ми є лідерами у цій сфері, але дійсно, наші праці сьогодні користуються попитом. До речі, цього літа в Харкові пройде конгрес, присвячений епігенетичним хворобам. Я – співголова цього конгресу. На ньому будуть представлені й наші доповіді. Захід проводитиметься й  за нашої участі.
- Які теми піднімають наукові статті?
- Ми опублікували низку статей, у яких обґрунтували можливі механізми гормезисного ефекту іонів важких металів. Суть цього явища полягає в тому, що, якщо організм попередньо зазнає впливу токсичних сполук, наприклад ліків, спирту, у низьких концентраціях, то після цього організм набуває стійкості до летальних доз цих сполук. Це й називається гормезисним ефектом. І він є, звичайно, позитивом. Ми довго працювали над цим явищем, як результат – маємо більше трьох публікацій, у тому числі й за кордоном. Це вважаю, важливе досягнення, яке демонструє зв»язок гормезизного ефекту  зі старінням людського організму та тривалістю життя.
Ще у цьому напрямку ми підготували монографію. Працю опублікують через два місяця. Проте монографія вже має позитивні відгуки.
- Де ж втілюються на практиці теоретичні знання?
- Усі дослідження проводяться в наших лабораторіях. На мою думку, в Інституті біології достатньо гарна експериментальна база. Є окрема будівля – лабораторний корпус на Павловому полі. Працюємо з унікальною лабораторною тваринкою – щуром (зараз їх близька 2500 осіб).
- Сьогодні активно розвиваються сучасні методи біотехнологій та їх використання у сільському господарстві. Чи бере участь у цьому наш Інститут біології?
- Так, існує навіть окремий відділ, який займається розробкою цієї теми. Основний об’єкт дослідження - культура клітини та мікроводоростей. Мікроводорості – це унікальний об’єкт, який дозволяє отримувати ліки, фармацевтичні препарати, харчові добавки, вітаміни, білки тощо. Також ми отримали новий апарат, який може використовуватися у ветеринарії для усування низки патологій у тварин. Цей препарат зараз проходить випробування та реєстрацію.  У перспективі ми плануємо працювати над медичними препаратами, які матимуть натуральне походження.
- Розкажіть про міжнародні наукові співпраці?
- Інститут має добре налагоджені наукові зв’язки з Росією, Білорусією, Великою Британією, США, Індією, Китаєм. У цьому році великим досягненням був візит до піднебесної. У свою чергу китайська делегація відвідала наш університет. Колеги виявили великий інтерес до наших досліджень. Ми плануємо співпрацю у двох напрямках: екологічному та в напрямку отримання лікарських препаратів на основі традиційних китайських рослин. До речі, наш професор Н. О. БАБЕНКО зараз знаходиться в Кембриджі на піврічному стажуванні.
- Як оцінюєте цей навчальний  рік?
- Цей рік вдалий стосовно перспектив. Зараз в інституті працює шість докторів наук, двадцять кандидатів наук, опубліковано майже 150 наукових публікацій. Відбулося два захисти кандидатських дисертацій, підготовлено дві докторські дисертації. Радують плідні міжнародні співпраці. Активно працюють мої колеги. Зокрема, завідувачка відділом фізіології онтогенезу професор Н. О. БАБЕНКО, заступник директора з економічних питань  та маркетингу В. І. ПАДАЛКО, який плідно працював над виконанням одного з грантів,  також співпрацював з індусами, навіть їздив до Індії. Гарні досягнення має у цьому році проф. Ю. Г. ШКОРБАТОВ, ще один заступник - А. В. ГОЛТВЯНСЬКИЙ. Більшість співробітників працюють добре, злагоджено та самовіддано.  
- Анатолію Івановичу поділіться формулою успіху вашого закладу?
- Наш інститут окрім праці на науковій ниві, ще має ефективну діяльність профспілкового союзу. Ми переможці – тому що біологія – актуальна, вона цікава. Це здоров’я, це екологія, охорона навколишнього середовища, це нові біотехнології. Потрібно любити свою справу й, мабуть,  вчасно демонструвати свої результати. Я й мої колеги займаємося пропагандою. Я виступаю на радіо та телебаченні, даю інтерв’ю в газетах. Це також своєрідний фактор успішності. Завжди дивуюся нашим величезним досягненням на мізерні витрачені кошти.  Адже мушу визнати, що фінансування майже нульове. Але, незважаючи не це, ми працюємо надзвичайно ефективно.


Розмову вела Т. ВАСИЛЕЦЬ