Четвер, вересня 21, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Кафедра, що рятує життя

ВІД РЕДАКЦІЇ. Кафедра фізики твердого тіла посідає п’яте місце в університетському рейтингу кафедр природничого профілю. Та головне в іншому: найважливіша цінність – життя, і фізики це добре знають. Дослідники кафедри синтезували унікальні речовини, що за складом, структурою та морфологією близькі до твердої тканини хребетних. За їх використання зроблено понад 250 успішних ортопедичних операцій. І новостворені матеріали проявили себе як високоефективні замінники кісткової тканини.

З історії. Кафедру фізики твердого тіла створив у 1937 році проф. Б. Я. Пінес, учень академіка А. Ф. Іоффе. На той час він ще молодий учений, однак уже відомий піонерськими роботами в галузі структурного аналізу та фізики вогнетривів. Великий талант педагога та дослідника, неповторна творча індивідуальність Б. Я. Пінеса визначили шляхи становлення та розвитку кафедри на десятиріччя.

У післявоєнні роки кафедра фізики твердого тіла Харківського держуніверситету стала творчим центром для викладачів навчальних закладів, учених, працівників заводських лабораторій, діяльність яких так чи інакше була пов’язана з проблемами фізики твердого тіла. У навчальному процесі кафедри брали участь І. В. Савельєв, автор широковідомого “Загального курсу фізики”, академік Б. І. Вєркін, член-кореспондент АН УРСР Є. С. Боровик і професори В. Г. Хоткевич, Б. Н. Есельсон та Й. А. Гіндін.

За наявності вельми скромного обладнання на кафедрі було виконано значний за обсягом цикл досліджень у галузі термодинаміки твердих розчинів, фізики спікання, фізики тонких плівок і поверхневих явищ, який набув світового визнання. Створені під керівництвом Б. Я. Пінеса гострофокусні рентгенівські трубки та високотемпературні електронографи, використовували в лабораторіях Радянського Союзу, а його “Лекції зі структурного аналізу”, що вийшли трьома виданнями, зараховують до кращих навчальних посібників із рентгенографії кристалів.

Після Б. Я. Пінеса кафедру очолив його учень і послідовник проф. А. Ф. Сіренко. У 70-80-х роках на кафедрі набули подальшого розвитку дослідження з фізики міцності та пластичності, поверхневих і релаксаційних явищ, успішно велася винахідницька робота, наукові розробки впроваджувалися на багатьох підприємствах Харкова та Москви (ХТЗ, Турбоатом, ХЕЛЗ, НПО “Квант” та інші). На кафедрі захистили три докторські та 30 кандидатських дисертацій, підготували велику кількість спеціалістів для країн Європи, Азії, Південної та Латинської Америки.

Нові перспективи для розвитку кафедри відкрилися з приходом до керівництва проф. З. З. ЗИМАНА, учня Б. Я. Пінеса. Він утворив новий науковий напрям “Фізичні процеси в біоматеріалах”, який активно розвивається і сьогодні, та відкрив нову спеціальність “Фізика твердого тіла”. Упродовж п’яти останніх років на кафедрі видали за грифом МОН України три навчальних посібника (З. З. Зиман, А. Ф. Сіренко “Основи фізичного матеріалознавства”, З. З. Зиман “Основи структурної кристалографії”, Є. Ю. Бадіян “Практична кристалографія”), матеріали яких забезпечують викладання більшості навчальних дисциплін кафедри. За короткий термін кафедра посіла передові позиції у створенні, дослідженні та впровадженні в медичну практику нових біоактивних матеріалів для хірургічної ортопедії. Успішно розвивається і традиційна наукова тематика кафедри – дослідження взаємозв’язку між структурою, дифузійними, механічними та релаксаційними властивостями твердих тіл.

– Золтане Золтановичу, як Ви оцінюєте п’яте місце кафедри в рейтингу?

– Рейтингова система є вельми корисною для розвитку нашого університету. Відомо, що жоден із ВНЗ колишнього СРСР не потрапляє навіть до 500 кращих навчальних закладів світу. Щоби посісти серед них гідне місце слід увести нові та посилити ті показники, за якими вони змагаються. Університет творять кафедри. Тому запровадження рейтингу кафедр п’ять років тому вважаю правильним і давно назрілим кроком у напрямку посилення позицій нашого університету на світовій освітній арені.

А щодо нас, то п’ять років тому серед 60 кафедр природничого профілю ми посіли 28 місце. Середина – не сором, але й не гордість. Проте об’єктивний аналіз показав, що в кафедри є резерви. Послідовна робота мала наслідком поступове сходження кафедри за роками на 21, 16, 13 та, ось, - п’яте місце. Водночас, ми ніколи не хотіли бути першими. Є чимало об’єктивних причин, які роблять таке місце нестабільним. До того ж, запозичення чужих ресурсів, фальсифікація чи авантюризм не засіваються на нашому городі. Світити треба власним світлом. Тому можливе входження до десяти кращих кафедр університету вважали для себе гідною метою.

З іншого боку, є такий потужний чинник як мотивація. Коли вісім років тому в університеті створювали перспективний план розвитку та покращення якості освіти, в ньому було закладено, зокрема, що рукописи, які посядуть перші 15 місць на щорічному конкурсі навчально-методичних матеріалів, видаються коштом університету за умови одержання грифу Міністерства. Підійдіть до стенду видань університету: він живий, око радує. Отож, кращі кафедри університету слід підтримувати: ставкою, коштами на обладнання та матеріали, екстра-доступом до Інтернет-мережі, підпискою на електронні фахові журнали, комп’ютером, ремонтом, преміями співробітникам тощо. Моральне відзначення, безумовно, приємне. Правда, один директор фабрики мені колись казав, що у нього червоними грамотами весь гараж заклеєний. Світ чисто моральних відзнак посунувся вперед щонайменше на 30 років. І замість того, щоби з незрозумілих (деякі кажуть – зі зрозумілих) причин змінювати “правила гри” напередодні підсумків, необхідно закласти їх восени та ще й незмінними на поточний рік. І, безумовно, прописати мотивації.

І ще одна теза. Високе місце в рейтингу – не кожній кафедрі по зубах. У ньому 11 розділів, кожен з яких ще має низку підрозділів. За спортивною термінологією, є стрибки у висоту, спринт, марафон тощо. Вважаю успішною кафедру, яка є чемпіоном із десятиборства, тобто збалансованою. Ми прагнемо до кращих саме з такого результату.

– Яка наукова робота ведеться на кафедрі?

– За діючим паспортом спеціальності, фізика твердого тіла має 14 наукових напрямків. Робота провадиться за двома з них. По-перше, це дослідження з механічних, дифузійних і релаксаційних властивостей твердих тіл із різною дефектною структурою. Напрямок виходить із школи професора Б. Я. Пінеса та є традиційним для кафедри. Сьогодні його очолюють професори А. Ф. СІРЕНКО та Є. Ю. БАДІЯН. Він успішно розвивається: регулярно захищаються кандидатські дисертації, готується докторська. Зокрема, розроблено оригінальні установки зі спостереження пластичної деформації у твердих тілах під час її розвитку, які не мають аналогів. Визначено низку характеристик меж зерен у полікристалах, які можуть мати вагоме практичне значення для створення новітніх матеріалів (група проф. Є.Ю. Бадіяна ). Одержано нові дані про зміну пружних і непружних властивостей, а також тепловиділення за умов дії зовнішніх механічних напружень, які суттєво доповнюють сучасні уявлення про фізичну сутність ефекту надпластичності. Ці дані мають важливе значення для технологічних процесів обробки металів тиском (с.н.с. Коршак В.Ф. і співр.). Інший напрям, пов’язаний із вивченням фізичних процесів у біоматеріалах, був започаткований мною близько десяти років тому. І тут є про що говорити. Результати досліджень регулярно публікуються у престижних журналах далекого зарубіжжя, забезпечуючи виконавцям помітний рейтинг і в Україні, і серед зарубіжних колег. Результати академічних досліджень успішно впроваджуються в практику. Так, розроблено матеріали-аналоги людської кістки, що здатні заміщувати вражені ділянки твердих тканин. Роботи виконуються за угодою про науково-технічне співробітництво з Інститутом патології хребта та суглобів імені проф. Ситенка АМН України (Харків). Після біологічної атестації в тваринах (проф. Н. В. ДЄДУХ), матеріали впроваджуються в клінічну практику. На цей час, із використанням наших матеріалів зроблено більше 250 успішних ортопедичних операцій у провідних клініках Харкова (ІПХС АМН України, проф. В. А. ФІЛІППЕНКО), Одеси, Полтави, Донецька та Сум. Ці операції не тільки повертають людям функціональні можливості, але й не рідко зберігають життя.

– Ваші наукові розробки вражають. Та чи вистачає часу на студентів?

– Давно живемо за гаслом: ми для студентів, а не студенти для нас. На другому-третьому курсах маємо фахово-орієнтований курс “Структурна кристалографія”, а з третього – наші викладачі читають понад двадцять спецкурсів за програмами бакалавра та магістра. На початку шостого семестру кожен студент одержує три навчальних посібника з грифом Міністерства (З. З. Зиман, А. Ф. Сіренко “Основи фізичного матеріалознавства”, З. З. Зиман “Основи структурної кристалографії”, Є. Ю. Бадіян “Практична кристалографія”) та методичні матеріали, які видано коштом університету на конкурсних засадах. Вони відповідають навчальним планам кафедри згідно з тезою 7.13 Статуту університету, що університет забезпечує викладачів і студентів засобами навчання, зокрема – навчальною та методичною літературою.

Студенти залюбки приходять у лабораторії. Бо тут зустрічають людей, які не тільки навчають, але й турбуються про них. Я не хотів би применшити старання інших колег, але перш за все це проф. Є. Ю. БАДІЯН, доц. А. Г. ТОНКОПРЯД та доц. М. В. ТКАЧЕНКО. Один із них нерідко каже: коли б не прийшов або зателефонував завідувач – я завжди тут. І це правда. А поряд із ними – студенти. Для наполегливої роботи вони мають ще один стимул. У нас склалися усталені та дружні зв’язки з кількома провідними університетами Німеччини. Спільні гранти дозволяють кращим студентам із 2000 року регулярно одержувати 2-4 стипендії ДААД (Німеччина) та завершувати магістерські дослідження під час науково-навчального стажування у німецькому університеті (останніми роками – це Університет Дуйсбург-Ессен у Ессені). Наслідком є можливість подальшого навчання та працевлаштування випускників-стипендіатів у країнах ЄС. Минулого року ми мали 2 стипендії, цього року їх вибороли три студенти 5 курсу – К. ЛОЗА, І. СЕМЕНЕНКО та Я. ПРИХОДЬКО.

Однак передусім студенти направляються у провідні академічні інститути Харкова (Інститут фізики твердого тіла, матеріалознавства і технологій ННЦ ХФТІ, ФТІНТ імені Б. І. Вєркіна та Інститут патології хребта та суглобів АМН України), з якими кафедра має угоди з науково-технічного співробітництва, стажування студентів і працевлаштування випускників.

– Зважаючи на відоме прохолодне ставлення сучасної молоді до точних наук і дисциплін, дивуєшся високому рівневі студентів вашої кафедри.

– Це не випадковість. Вісім років тому ми відкрили при кафедрі одноіменну спеціальність із окремим набором у 15 чоловік. Завдяки послідовній і цілеспрямованій профорієнтаційній роботі кафедри кількість абітурієнтів на момент зарахування щороку була помітно більшою за набір і знаходилася в межах від 19 до 26 осіб. Тобто, за ці роки ми завжди мали конкурс. Зрозуміло, що на фізику твердого тіла зараховували кращих абітурієнтів, а рештою ми допомагали іншій спеціальності. Отож, уже з першого курсу ми маємо переважно здібних студентів, які знають, куди та для чого прийшли.

– При вашій кафедрі є навчальна лабораторія “Фізичне та медичне матеріалознавство”. Розкажіть про це.

– Лабораторію відкрили вже давно для покращення практичної підготовки студентів і подальшого розвитку наукових досліджень у галузі фізики функціональних матеріалів. Це – за формою. А за суттю справа в тому, що наші дослідження вимагають методів, які пов’язані зі складним обладнанням. Тому навчально-допоміжний персонал кафедри, окрім першочергового забезпечення навчального процесу (практичні заняття, спецпрактикуми тощо), працює на цих складних установках. Їх розташовано в різних приміщеннях кафедри. Зокрема, тут студенти виконують свої кваліфікаційні роботи.

– А чим цей навчальний рік запам’ятається вашій кафедрі?

– Восени минулого року ми повернулися з ІІІ Німецько-українського симпозіуму з проблем нанофізики та наноматеріалів, який відбувся у с. Берегове (АР Крим). Перші два проходили в Німеччині (Мюнстер, 2006 і Дуйсбург-Ессен, 2008). На всіх були наші викладачі та студенти. Цього разу це доц. М. В. ТКАЧЕНКО, ст. викл. Д. В. РОХМІСТРОВ, пошукач А. ГОНЧАРЕНКО, студентка К. ЛОЗА та я. Усі робили доповіді англійською. А робота студентки п'ятого курсу К. ЛОЗИ ще й посіла перше місце на конкурсі серед молодих дослідників.

– Що вважаєте найбільшим досягненням кафедри за роки Вашого завідування?

– Я завідую кафедрою з 1995 року. Найвагомішими вважаю три досягнення. По-перше, це єдність. За цей час на кафедрі не було чвар або інтриг. Запорука миру проста: треба розвести людей за їхніми науковими та навчальними уподобаннями та щиро переконати в тому, що тільки самовіддана робота кожного формує загалом успіх і стабільність кафедри. По-друге, стрижневий пріоритет роботи кафедри на студента. Про це я вже говорив. По-третє, успішний вибір нового наукового напряму.

– У чому полягає основне завдання завідувача кафедри?

– Завідувач може бути видатним ученим, неповторним лектором, гарною людиною, але бездарним організатором. І розвалиться все. Основне завдання завідувача – бути вправним менеджером. І бажано – на кафедрі, де є обдаровані вчені, здібні лектори та гарні люди.

– Що плануєте на наступний рік?

– Ми не маємо комплексу неповноцінності чи хворого марнославства. Прагнемо закріпити наш успіх. Якщо втримаємося у першій десятці – будемо задоволені. І ще – хотів би бачити всіх живими та здоровими. На жаль, недавно на факультеті були важкі втрати.

– Золтане Золтановичу, чим, по-Вашому, є кафедра в університеті?

– За Статутом, кафедра є базовим структурним підрозділом, яка об’єднує спеціалістів для професійного вирішення питань навчальної, наукової, методичної та виховної роботи. А якщо неформально, то подам думку з анонімного опитування, яке ми провели серед студентів нашої кафедри: “...тепер, на четвертому курсі, я знаю, що не помилився. Я знаю, що у мене є другий дім, де мене завжди чекають...” Пишаємося цими словами та пам’ятаємо їх. …Щоб на власні очі побачити, як проходять заняття на кафедрі, що рятує життя, напрошуюся на лекцію професора Євгена Юхимовича БАДІЯНА у групі ФТ-31. Тема – «Дефекти кристалічної будови». Про дефекти професор розповідає на прикладі простої та знайомої з дитинства гри в “квача”. І навіть я, філолог, винесла для себе кілька ключових тез ученого Джеймса Стірлінга, формулу якого студенти використовували для розв'язання задачі. Отож, лектора порозумів навіть філолог: професор викладає на фізичному вже більше 40 років і жодних «шпаргалок» для цього не потребує. Вийшла я в прекрасному настрої… У захваті від лекцій професора й фізики. Сергій КРАВЧЕНКО, третьокурсник фізичного факультету, який написав у шкільні роки дві МАНівські роботи під керівництвом Є. Ю. БАДІЯНА, каже: «Він подає матеріал дуже жваво, постійно веде активний діалог, – унаслідок, майже ніхто зі студентів не втрачає ключової думки. До речі, це дуже допомогло мені при написанні МАНівскої роботи: навчаючись усього в десятому класі, я вже дещо знався на тому, що ми вивчаємо зараз, на третьому курсі».

– Євгене Юхимовичу, у чому полягає секрет Ваших лекцій?

– У доступному поясненні сутності будь-якого процесу чи явища, а не в заучуванні формул: принцип роботи розуміти треба, а формули є в будь-якому підручнику.

– Якщо говорити популярно, чим займається Ваш науковий напрям?

– Досліджуємо проблеми міцності та пластичності металів, взаємозв'язок їхньої структури та механічних властивостей.

– А як ці теоретичні знання можна використати на практиці?

– Наші розробки мають широкий спектр застосування – раніше, до речі, ми мали значну кількість госпдоговірних тем. Літав космічний супутник – там були наші зразки, використовували «Буран» – знову ми попрацювали. Маємо навіть спільну розробку з Інститутом вогнетриву: якщо виникають проблеми з доменною піччю, її зупиняти не можна. «Лікують» її в процесі роботи – наверх “вистрілюють” оксидом магнію, який отримують завдяки розкладанню солі. Проте ця сіль коштувала дуже дорого, а наша кафедра знайшла економний спосіб її відновлення з відходів. Тоді за ці розробки нам платили гарні гроші – чимало обладнання кафедри було придбано на ті кошти. Сьогодні ситуація погіршилася: маємо ексклюзивні технічні розробки, проте ніхто не хоче їх упроваджувати та фінансувати. Так, ми розробили спосіб гартування сталі, який не має аналогів. За проханням, гартуємо дрібні деталі, але до ринку збуту наша розробка не дісталася. Така сумна доля спіткала й іншу нашу розробку – установку для «чистої» утилізації відходів, де кінцевим продуктом є корисні гази. На жаль, і тут фінансування не знайшли.

– А над чим працюєте зараз?

– Досліджуємо орієнтаційні та структурні зміни, що відбуваються в процесі деформації полікристалічних матеріалів, а також вивчаємо релаксаційні процеси, які виникають під час цього. Досліджуємо моделі структури меж зерен. Метали складаються з окремих зерен. Учені довго билися над питанням, як розташовані ці частки у твердому тілі. Для визначення їхнього розташування використовували рентгенівські промені, поетапно замірюючи кожну точку поверхні зразка, тому визначення орієнтації окремого зерна могло тривати кілька днів! Ми ж винайшли спосіб, завдяки якому можна визначити орієнтацію всіх зерен за п'ять секунд. Зерна рельєфні та мають властивість відбивати світло. Якщо “хитро” світити, то можна визначати орієнтацію зерен дуже швидко та навіть у їхній динаміці (коли тіло деформують, зерна змінюють власну орієнтацію). Зміна орієнтації зерен призводить до зміни структури металу, а зміна структури, у свою чергу, зумовлює зміну механічних властивостей. Коригуючи механічні властивості того чи іншого металу, можемо «підганяти» його під реалізацію конкретних задач.

– Яким, на Ваш погляд, є основне досягнення наукового напряму «Дослідження механічних, дифузійних і релаксаційних властивостей твердих тіл із різною дефектною структурою»?

– Передусім – це виховані нами кандидати наук: тільки професор А. Ф. СІРЕНКО підготував 18 кандидатів, ще п'ятьох виховав я. Кадри вищої кваліфікації та створення потужної наукової школи – ось наші основні завдання, адже ми ВНЗ, а не прикладний інститут. П'ятикурсниця Катерина ЛОЗА у вересні минулого року повернулася з ІІІ Німецько-українського симпозіуму з проблем нанофізики та наноматеріалів, де її робота посіла перше місце серед молодих дослідників. Минулого навчального року Катерина виборола ІІІ місце на Всеукраїнському студентському турнірі фізиків із усною доповіддю «Фізичні явища у твердих тілах». А ще вона відмінно навчається та регулярно бере участь у студентських конференціях. Недавно Катерина та двоє її однокурсників одержали річні німецькі стипендії з місячним стажуванням у одному з німецьких університетів. Каже: «На третьому курсі я зробила вибір, про який жодного разу не пожалкувала. Моя магістерська робота "Вивчення структури фосфату кальцію резонансними методами" під керівництвом старшого викладача кафедри Д. В. РОХМІСТРОВА може стати підґрунтям для розробки нових біоматеріалів – аналогів людської кістки. Саме завдяки кафедрі фізики твердого тіла я зрозуміла, що заняття наукою може бути сенсом мого життя!»

Знайомилася з кафедрою наш кореспондент А. КУТАС.