Вівторок, березня 19, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Захист перед захистом

ВІД РЕДАКЦІЇ. Надаємо Вашій увазі уривок з роботи третьокурсника кафедри фізичної географії та картографії Бориса ШУЛІКИ. Науковий керівник – проф. О.О. ЖЕМЕРОВ.

ВПЛИВ АГРОМЕТЕОРОЛОГІЧНИХ УМОВ МІСЦЕВОСТІ СЕЛИЩА ВИСОКИЙ НА ФАЗИ РОЗВИТКУ ВИНОГРАДУ

У статті проаналізовані результати фенологічних спостережень за развитком винограду в районі селища Високий з 1994 по 2010 рр. Доведена можливість успішного вирощування винограду в Харківськой області. Показана важливість агрокліматичних та фенологічних спостережень у вивченні особливостей погодно-кліматичних умов даної месцевості з метою успішного вирощування теплолюбних культур. Визначено вплив агрометеорологічних умов на фази развитку винограду.

Ключові слова: мікроклімат, фенологічні спостереження, агрокліматичні умови, виноградарство.

Метою даної роботи є висвітлення результатів обробки та узагальнення даних 40-річних спостережень погодно-кліматичних умов місцевості селища Високий; узагальнення багаторічного досвіду спостережень за впливом погодно-кліматичних умов на фази розвитку винограду в даній місцевості та реакцією на цей вплив різних його сортів з метою їх відбору та подальшої інтродукції й акліматизації; обґрунтування можливості інтродукції та успішного вирощування неукривних сортів винограду в Харківській області, зокрема в її Північно-західному агрокліматичному районі, до якого належить селище Високий; привернення уваги до вдосконалення методів вивчення агрокліматичних ресурсів місцевості, до обов‘язкового поєднання різних методів та співставлення їх результатів, особливо інструментальних та фенологічних методів.

Доведення можливості і доцільності вирощування укривних сортів винограду на Харківщині дозволяє йти далі і формулювати та вирішувати нові дослідницькі задачі, деталізувати вивчення дії агрометеорологічних умов на окремі періоди річного циклу цієї культури. Необхідність такої деталізації очевидна, оскільки правильна оцінка агрометеорологічних умов вирощування сільськогосподарських культур можлива лише тоді, коли відомо, на які періоди життя рослин приходяться ті чи інші зміни у природному середовищі. Як реакція на процеси, що відбуваються у природі, в річному життєвому циклі рослини, малому циклі розвитку за визначенням А. М. Негруля, спостерігаються зовнішні зміни, які називаються періодами та фазами розвитку. Спостереженнями за цими фазами на тлі погодних умов і займається фенологія.

Виноград є дуже чутливим до зміни погодних умов, і для успішного його вирощування недостатньо спиратися виключно на інструментальні метеорологічні дані, які дають лише переважно загальну картину і до того ж нерідко спізнюються. Фенологічні спостереження дозволяють суттєво доповнити інструментальні дані.

Найбільшої уваги потребує увесь активний період вегетації. При спостереженні за укривними сортами винограду суттєво важливим є визначення терміну початку руху соку. Це свідчить, що період відносного спокою завершився, рослини успішно перезимували і розпочався новий період вегетації, який потребує уваги до стану рослин та до метеорологічних умов.

За підсумками спостережень у 2007 р., є підстави стверджувати, що вплив спеки на різні фази розвитку винограду проявляється не однаково. Рання травнева спека 2007 р. вплинула позитивно і створила більш комфортні умови для виноградної лози в нашій місцевості, а аномальна, надмірна серпнева спека 2007 р. мала як позитивний, так і негативний вплив на виноград, особливо у зв’язку із застосуванням ризикованого, як виявилося, агротехнічного прийому.

Характерно, що теоретичні висновки, які заперечували вирощування винограду в Харківській та подібних їй за кліматом областях, тривалий час співпадали з практикою. Станом на серпень 2010 р. спостереження за фазами розвитку винограду в сел. Високий та умовами, в яких це відбувається, дають можливість стверджувати, що місцеві середньорічні температури мають стійку тенденцію до зростання; чітко відстежується циклічність розвитку температурних змін, яка співпадає з сонячними циклами; місцевий показник річної суми активних температур (+10°С і вище), в 1971–2010 рр. коливався від min – 2370°С (1978 р.) до max – 3782°С (2010 р.), а за середнім значенням становив 3192°С. Лише одного разу за 40 років цей показник був меншим, ніж рекомендований для культивації винограду (1978 р.); у попередні роки (до періоду 1971–2010 рр.) кліматичні особливості сел. Високий не дозволяли віднести його до місцевостей, у яких рекомендовано вирощування винограду.

Дані, зібрані автором, дозволяють суттєво скорегувати цю усталену точку зору та стверджувати про можливість успішної культивації винограду в місцевості сел. Високий, що підтверджується багаторічним власним практичним досвідом. Виявлено, що термін початку вегетації винограду в місцевості, до якої належить сел. Високий, за останні роки змістився на більш ранній час: з 25-30 квітня, на 15-20 квітня [власні спостереження]. Це пов’язано із загальносвітовими тенденціями глобального потепління, а також зі змінами у термічному режимі локального середовища селища Високий. Поєднання інструментальних і фенологічних спостережень дозволило виявити, що в окремі роки можливе отримання кращих урожаїв при дещо нижчій загальній сумі активних температур, ніж в інші роки.