Субота, вересня 23, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Рейтинг кафедр

Кафедральні золото і бронза

ВІД РЕДАКЦІЇ. Минулого року кафедра стародавнього світу та середніх віків історичного посіла перше місце серед кафедр факультету. Ця ж кафедра посіла третє місце у загальноуніверситетському рейтингу кафедр гуманітарного профілю. Таким чином, на сьогодні кафедра має неповний «олімпійський коплект»: золото і бронзу. Сьогодні вашій увазі детальна розповідь про роботу кафедри-призерки та секрети її успіху.

Як усе починалося
Кафедра була заснована на початку 1978 р. в результаті злиття в один колектив істориків стародавнього світу, які працювали до цього в складі кафедри давньої історії та археології, та істориків середніх століть, що працювали в складі кафедри історіографії, джерелознавства та середніх віків. У цей час на кафедрі працювали: проф..В. І. Кадеєв – завідувач кафедри, доц. Ю. А. Голубкін, доц. Л. П. Калуцька, доц. В. А. Латишева, доц. Г. В. Фрізман, старший викладач В. Ф. Мещеряков. Через кілька місяців після заснування кафедри в колектив прийшов доц. О. І. Мітряєв. Лаборантами кафедри при її утворенні були Є. В. Єрохіна (Лекарь) і А. П. Ганжа (Яновська) - випускниці історичного факультету.

З часом число штатних викладачів зросло до восьми, що дозволило розпочати підготовку фахівців за двома спеціалізаціями – з історії стародавнього світу та історії середніх століть. Нові викладачі підбиралися з числа випускників історичного факультету університету, які закінчили аспірантуру при кафедрі. У 80-х роках на кафедру прийшли І. П. Сергєєв і С. Б. Сорочан, а в 1988 р. - С. В. Дьячков.

Кафедра сьогодні
Сьогодні кафедру очолює професор Сергій Борисович СОРОЧАН. Колектив кафедри складається з восьми осіб. Серед них два професори І. П. СЕРГЄЄВ та С. Б. СОРОЧАН. У вересні кафедра понесла велику втрату, пішов з життя професор Юрій Олексійович ГОЛУБКІН.

Проф. С. Б. СОРОЧАН: «Я вважаю, що секрет нашого професійного успіху в двох речах: по-перше, це відповідальний колектив, кожен із членів якого працює за двох, по-друге, ми завжди робимо ставку на науково-дослідну роботу студентів. Студенти, які активно працюю в науковому напрямку кафедри – це ще один в майбутньому повноцінний співробітник За останній рік до 80 опублікованих робіт на кафедрі свою руку студенти доклали до п’ятої частини».

Навчальний «бік медалі»
За роки свого існування кафедра підготувала кілька сот кваліфікованих фахівців, які зараз працюють в школах, ліцеях, історичних і краєзнавчих музеях України, Росії, Національному заповіднику «Херсонес Таврійський», в педагогічних і державних університетах, у тому числі і на кафедрі історії стародавнього світу та середніх віків університету. Працюють вони у вищих навчальних закладах Англії та Болгарії, а також у різних установах Німеччини, Ізраїлю та США.

Колектив кафедри значну увагу приділяє студентській науковій роботі; популяризації історичних знань та археології серед вчителів, студентів, учнів середніх навчальних закладів міста; охорони історичних пам’яток; організації наукових конференцій; роботі в організованому за ініціативою кафедри в 1995 р. Харківському історико-археологічному товаристві.

Проф. С. Б. СОРОЧАН: «У навчальну роботу кафедри входять: читання загальних курсів з історії стародавнього світу, середніх століть, історії середньовічного Сходу; читання спецкурсів і проведення спецсемінарів для студентів, що спеціалізуються по кафедрі; керівництво курсовими, бакалаврськими та магістерськими роботами, організація і проведення музейно-археологічної та педагогічної практики. На кафедрі готуються та видаються програми, робочі плани і методичні посібники для практичних занять зі спецкурсів і спецсемінарів; для дистанційного навчання; з написання контрольних, курсових робіт студентів, а також методичні посібників з історії стародавнього світу та середніх віків для учнів 6-8-х класів загальноосвітньої школи». Протягом багатьох років на кафедрі працюють науковий і методичний семінари, на яких читають і обговорюють наукові доповіді, дисертації з історії стародавнього світу та середніх віків, з античної та середньовічної археології Причорномор’я, з історії Візантії.

При кафедрі працюють два наукові студентські гуртки – стародавньої історії та античної археології (керівник - доц. В. А. ЛАТИШЕВА, доц. О. П. МАРТЕМ’ЯНОВ, в даний час викладач С. Д. ЛИТОВЧЕНКО) та історії середніх століть (керівник – доц. А. І. МІТРЯЄВ, доц. С. В. ДЯЧКОВ, в даний час проф. С. Б СОРОЧАН). З урахуванням результатів наукової роботи студентів у гуртках кафедра веде відбір аспірантів і пошукачів.

Проф. С. Б. СОРОЧАН: « Традиційні на кафедрі студентські змагання «Ad fontes» («До джерел») – присвячені відродженню давньої історії, зверненню до першоджерел, «Грецькі агони» - змагання знавців грецької мови, керує доц. О. А. РУЧИНСЬКА. Кафедра середніх віків – єдина в Україні, яка веде викладання давньогрецької та середньогрецької мови. Зараз на кафедрі навчається чотирнадцять студентів, серед них семеро магістрів».

Науковий «бік медалі»
Наукова робота викладачів, аспірантів і здобувачів кафедри зосереджена на дослідженні двох основних проблем: «Історія та археологія Середземномор’я та Причорномор’я в античну і середньовічну епохи» та «Економіка, громадські рухи та ідеологія в європейських країнах в період переходу від феодалізму до капіталізму».

Проф.С. Б. СОРОЧАН: «В результаті дослідження цих проблем в даний час підготовлені і видані 11 монографій. Викладачі та аспіранти кафедри виступали з доповідями на наукових конгресах, конференціях і семінарах в Україні і далеко за її межами». Наукові праці викладачів кафедри отримали позитивну оцінку в наукових оглядах і рецензіях, опублікованих у журналах і провідних наукових виданнях. Науковці кафедри підтримують постійні наукові контакти, обмінюються інформацією та літературою з науковими інститутами, університетами, музеями, товариствами України, Росії і далекого зарубіжжя.. Найближчим часом ми очікуємо на вихід підручника з історії Візантії для ВНЗ з міністерським грифом. Серед авторів я, проф. А. М. ДОМАНОВСЬКИЙ та колеги з ЛНУ імені Івана Франка. Також вийшла монографія пам’яті доц. В. О. ЛАТИШЕВОЇ, монографія «Генуезці в Криму». Над цією книгою працювали викладачі нашої кафедри, італійські колеги, я в цьому проекті виступаю науковим консультантом. З нетерпінням очікую виходу в Москві моєї монографії «Византийский Херсон». Також я вже здав до університетського видавництва один із запланованих навчальних посібників «Візантія. Парадигма побуту, свідомості, культури».

Практична робота
Кафедра історії стародавнього світу та середніх віків організувала дослідження двох археологічних експедицій – Херсонеської і Північно-Кримської. Перша з 1963 до 1984 рр.. під керівництвом В.І. Кадеєва, потім з 1987 по 1990 рр.. - Сорочана С. Б., а з 1991 р. і по теперішній час під керівництвом доц.. С. В. Дячкова проводила розкопки найбільшого давньогрецького міста в Північному Причорномор’ї - Херсонеса Таврійського, а в останні роки генуезької фортеці Чембало. Північно-Кримська археологічна експедиція під керівництвом доц.. В. А. Латишевої до 1987 р. досліджувала кілька античних поселень, що входили до складу Херсонеської держави у його північних кордонів по північно-західному узбережжю Криму.

Проф. С. Б. СОРОЧАН: «Розкопки в Херсонесі Таврійському дали багатий матеріал для вивчення історії, економіки, повсякденного життя і культури, етнічного складу населення античного Херсонеса і середньовічного Херсона-Корсуня; дозволили отримати різноманітний масовий матеріал, цікаві епіграфічні пам’ятники і твори прикладного мистецтва. Основна увага при розкопках в Чембало зосереджена на дослідженні так званої Консульської церкви, яка входила до складу Консульського замку генуезької фортеці. Розкопки поселення Маслини, яке було головним об’єктом досліджень Північно-Кримської експедиції, показали, що це було укріплене поселення землеробського типу, засноване вихідцями з Херсонеса в кінці IV ст. до н. е.. Поселення поставляло зернові, вирощені місцевими жителями, в метрополію, але ці економічні зв’язки були перервані в середині ІІ в. до н. е.. після розгрому і розграбування поселення кочівниками кримських степів (ймовірно, скіфами)».

Результати археологічних розкопок, відомості про найбільш цікаві знахідки, їхня історична інтерпретація регулярно публікувалися в спеціальних виданнях і пресі, на сторінках популярних журналів, що дозволило всім, хто цікавиться далеким минулим, познайомитися з цими пам’ятниками. У 1997 р. у співдружності зі студією «Зодчий» був знятий фільм про Херсонес, який кілька разів демонструвався Харківським телебаченням і неодноразово – абітурієнтам та студентам історичного факультету альма матер.

Проф. С. Б. СОРОЧАН: «Останнім часом ми щороку презентуємо археологічні відкриття здебільшого у фондах національного заповідника Херсонес-Таврічний та фондах Музею археології Слобідської України».

Археологічна конференція – можливість обмінятися досвідом
Кафедра неодноразово виступала ініціатором та організатором наукових конференцій. Однією з найкрупніших конференцій, що їх організовує кафедра – є Міжнародна наукова конференція «Проблеми історії та археології України». Проводять її раз на два роки. Цього року провели вже сьому таку конференцію.

Доц. С. В. ДЯЧКОВ, учений секретар Харківського історико-археологічного товариства: «Цього року конференція мала досить широку географію: її відвідали учасники із багатьох міст України, зокрема було багато учасників із заходу України, а також учасники з багатьох міст Росії. Всього налічувалося понад сто учасників. Серед них крупні науковці, доктори, кандидати наук, аспіранти, пошукачі. Ми дуже плідно попрацювали, розглянули багато надважливих питань, зокрема питань нового напрямку в історії: історії повсякденності. Дуже позитивно себе проявили молоді науковці нашого університету: Д. В. ГРИБАНОВ, що підготував до конференції статтю за темою «Грецьке ім’я Епікрат в ономастиці боспорської аристократії» та Е. Н. СТОЛЯРЕНКО із статтею «Про організацію водопостачання та каналізації консульського замку та припортового району фортеці Чембало ХІV – ХV вв.».

В рамках конференція в Музеї історії університету пройшла презентація знахідок польового сезону 2010. Доц. С. В. ДЯЧКОВ: «Не дивлячись на надважке літо цього року ми маємо кілька єкстразнахідок. Наприклад, в ході експедиції до генуезької фортеці «Чембало» ми визначили, що башта, яка є найбільшою фортифікаційною спорудою фортеці, виконувала роль цистерни, де зберігався стратегічний запас води. На верхньому майданчику башти, напевне, було місце для великої метальної машини. В межах експедиції «Цитадель», під час досліджень забудови фортифікаційного об’єкту на городищі Херсонеса Таврічного були знайдені: мідна ранньовізантійська поясна пряжка, дві бусини, кам’яне ядро, фрагмент мраморної плити із зображенням хреста, амфору з дуговими ручками та інше».

А.ЧАЛА, наш кор.