Четвер, березня 28, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Винагорода за роботу


ВІД РЕДАКЦІЇ. Ми розпочинаємо розповідь про найталановитіших студентів університету, про іменних стипендіатів, які своїм розумом та працею вибороди можливість представляти університет в науковому світі.
Сьогодні розповідь про стипендіата імені Д. І. БАГАЛІЯ, четвертокурсника історичного факультету Євгена ЗАХАРЧЕНКА.
Довідка. Дмитро Іванович Багалій (1857-1932) — український історик, філософ та громадський діяч, академік Всеукраїнської Академії Наук (з 1919). У 1883 став доцентом кафедри російської історії Харківського університету, а незабаром, у 1887 — екстраординарним професором цієї кафедри.
- Євгене, скажіть, за які заслуги вам присвоїли стипендію?
- Я з першого курсу навчаюся на відмінно, беру участь у студентському житті: я студентський декан факультету, активно працюю в Студраді, веду роботу з підготовки різноманітних університетських та факультетських заходів, беру участь у наукових конференціях.
- Скажіть, наскільки важливим матеріальним заохоченням є стипендія?
- Ця стипендія – мінімальне матеріальне заохочення. Справа в тому, що це почесно бути стипендіатом Д. І. Багалія, адже він визначний науковець, який зробив неоціненний внесок у розвиток історії.
- А який ви плануєте зробити внесок у розвиток історії, які ваші наукові інтереси?
- Я цікавлюся історією повсякденності. Тема мого диплому «Повсякденне життя родини парафіяльного священика ХІХ – поч. ХХ століття». Історія повсякденності – це процес олюднення побуту, психологізація щоденнолго життя, ставлення людини до побутових проблем, до влади, держави і суспільства в цілому через призму особистісного сприйняття умов життя.
- Кого ви вважаєте своїми учителями?
- Якщо говорити про виховання організаторських здібностей, то тут протягом 4-х років справжнім вчителем для мене стала З. С. КАЛАШНИК, заступник декана історичного факультету з виховної роботи, що ж стосується власне історичної науки, то тут я всім завдячую своєму науковому керівнику доценту, кандидату історичних наук Л. Ю. Посоховій. Що стосується виховання в мені організатора, то тут своїм учителем я вважаю З. С. КАЛАШНИК, заступника декана історичного факультету з виховної роботи. Що ю стосується історичної науки, то мій учитель – мій науковий керівник Л. Ю. ПОСОХОВА.
- Які ви маєте плани на майбутнє?
- Зараз я планую вступати в магістратуру. Також замислююся що до аспуратнури, але це вже, як вийде. (Перш за все для мене є важливим подальший вступ до магістратури. Також замислююся щодо аспірантури, однак наперед забігати, мабуть, поки що не варто)


А. ЧАЛА, наш спецкор.