Четвер, березня 28, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Мої батьки

ХТО ВОНИ?


Найрідніші, найближчі люди. Вони подарували нам життя; випестили, вигодували, виховали. Українська народна мудрість багата на прислів’я та приказки про сім’ю: «Нащо клад, коли в сім’ї лад», «Сім’я міцна – горе плаче», «Діти – як квіти: поливай, то й ростимуть» та ін.. За що вдячні каразінці своїм батькам читайте нижче.
Ким для вас є батьки?
Валерія Володимирівна Навроцька, викладач і науковий співробітник кафедри генетики та цитології:
-Чотири роки тому народилась моя Оленка. Тепер я не лише вітаю своїх батьків, а й сама отримую привітання! Хочу порадити студентам частіше телефонувати своїм рідним, підтримувати їх, адже тільки коли сам стаєш мамою чи татом, розумієш, наскільки сильно батьки хвилюються за своїх дітей!»
Олексій ДІДЕНКО, медичний факультет, ВІ-53:
- Радники та друзі, але більше друзі. Це люди, на яких завжди можна покластися. Мене виховували в атмосфері шаленого кохання. Можливо, навіть занадто, бо я частково став егоїстом. Навчаюся на медичному тому, що ріс у цьому середовищі. Батьки теж лікарі. Стало цікаво. Особливо мати обожнює щось радити. Через це суперечки. Я люблю завжди все вирішувати самостійно.
Вдячний за любов, тепло, підтримку, за те, що вивели в життя і, не дивлячись на те, що я частенько не дуже стараний син, люблять безмірно!!
Тетяна ЛУПІКА, аспірантка історичного факультету:
- Батьки для мене - це святе! Це джерело доброти, піклування, любові, тепла, затишка, щастя, захищеності. У нашій сім’ї завжди панував культ родини - рідної домівки, гостинності, глибокої пошани до свого роду. Мабуть, саме ці традиції виховали в мене моральні чесноти - повагу, ввічливість, доброзичливість. Наша родина - осередок, де кожен член мав певні обов'язки перед іншими.
Сергій АНУФРІЄВ, фізичний факультет, ФО-37:
- Всього потроху... Хоча, в першу чергу, напевно наставники, люди, які виховали мене і зробили мене тим, ким я є зараз. В першу чергу, це люди, які допомагають долати різні життєві труднощі. Виховували мене у досить дружелюбній атмосфері. Мої батьки ніколи не були зі мною дуже суворими, хоча спуску теж не давали. Я і зараз іноді раджуся з батьками Вдячний їм за те, що привчили працювати над собою, якщо б не вони, я напевно був би страшним ледарем.
Павло КОВАЛЬОВ, юридичний факультет, ЮП-44:
- Для мене батьки постають різним. Маму можу назвати другом, товаришем і радником, батько ж в статусі еталона прикладу і зразка. Слово «батьки» розумію вузько і сухо - біологічний предок. У мене виховання було не тільки з боку тата та мами. Багато часу зі мною проводили бабуся і дідусь, поки батьки були на роботі. Вони намагалися тримати строгість: татусь більше, ненька іноді давала слабинку. Наприклад, щоб у малому віці не звикав "на ручки" і не будив всіх своїм криком, робили вигляд, що не бачать, що я плачу вночі. Але в таких випадках бабуся не витримувала. Батьки намагалися виховати рівноправність, на прикладі старшої сестри вчили. Я вважаю, що сестрі діставалося все ж таки більше, і замість демократії в мені виховали терпимість.
За дах над головою і розуміння вдячний.
Олексій ПИЛИПКО, біологічний факультет, БМ-41:
- Радники. Люди, які подарували мені життя і сформували підвалини моєї особистості. Прищеплювали любов до науки, етикету, грамотного спілкування. За сильні провини були фізичні покарання. Але я за це вдячний. Завжди мене підтримували у всіх моїх починаннях, тому, в принципі, життєвий шлях я вибрав сам. Рідко радять, намагаються просто коригувати. Вдячний за їх безмірну любов. За все, що в мене є доброго, і за мене власне.



Дякувала мамі і тату разом із студентами Дар’я ЗЕЛЕНСЬКА, Аліна КАЛІНІНА
наш кор.