Основа всіх основ

Декан фізичного факультету доц. А. А. ЗАВГОРОДНІЙ порадив звернути увагу на екзамен із фізики на першому курсі (курс – механіка), адже його складають абсолютно всі, хто вирішив пов'язати власне життя з фізикою і до сесії не змінив намірів: «17 січня всі першокурсники складали іспит з фізики (розділ – механіка), адже це основа всіх фізичних основ, – наголошує Анатолій Антонович. – Цей іспит передбачено державою, він є основним, стандартним і нормативним. На ньому базуються всі інші розділи фізики, які студенти вивчатимуть далі: молекулярна фізика, магнетизм, оптика, атомна фізика».
– Анатолію Антоновичу, а як позначилося запровадження Болонського процесу на складанні цієї дисципліни студентами?
– Сам курс кардинально не змінився – змінилися складові оцінки. Раніше оцінка виставлялася за сам іспит із урахуванням потокових оцінок – тепер же студент 60 балів набирає протягом семестру за два модулі, а 40 залишається на іспит. Безумовно, така система ускладнює роботу викладачам: вони мають підготувати багато варіантів задач і тестів, адже цей іспит передбачає тестові завдання закритої та відкритої форми, задачі, а також завдання на виведення фундаментальних законів і формул. Крім того, після кожної роботи викладач має проводити консультаційну роботу над помилками з кожним студентом. Студентові, який прийшов дійсно отримувати знання, ця система лише полегшує життя, адже він бачить стимул. У наші часи популярним було прислів'я «від сесії до сесії живуть студенти весело» – сьогодні ж воно неактуальне. Працьовитий студент вчиться упродовж семестру…
Понад 20 років посвячує навчанню першокурсників таємницям механіки професор Володимиром Павловичем ПОЙДА.
- Цього року іспит «Фізика» складало 49 студентів з чотирьох груп (ФО-011, ФО-012, ФТ-11, ФА-11). Не склали його всього п'ятеро, трійки («Е», «D») отримали 13 першокурсників, четвірки («С», «В») – 23, п'ятірки («А») – 8. А це досить непоганий результат.
– Скажіть, а десять років тому результати були кращими?
– Безумовно, просто десять років тому кращою була шкільна підготовка з фізики. Зараз же фізика перестала бути обов'язковим іспитом у школі, а на ЗНО у 2010 році обрали її для себе всього 35 тисяч одинадцятикласників по всій Україні. Звичайно, ми не починаємо вичитувати шкільний курс фізики наново, проте з деякими студентами доводиться дуже багато працювати, аби підтягти їх бодай до середнього рівня. Крім того, раніше студент постійно користувався підручниками, які радив викладач, – сьогодні ж студент часто послуговується Інтернетом, де, на жаль, існує не лише інформація високої якості. Звичайно, вичитуючи свій курс, я користуюся сучасними технологіями, проте вони не мають витісняти класику – книги. Через Інтернет студенти перестали конспектувати, а цим викрали в себе ж важливі складові пам'яті – моторну, зорову та асоціативну. Доки студент не запише формулу рукою, він не запам'ятає її раз і назавжди. Ось якщо студенти поєднуватимуть класичні та сучасні методи, це дасть гарні результати.
– Володимире Павловичу, проаналізуйте сьогоднішні тенденції та спрогнозуйте, чи кращими будуть результати з цієї дисципліни через десять років?
– Однозначно сказати не можна: це все залежатиме від стимулу. Сьогодні його немає, тому найкращі студенти виїжджають закордон. Якщо професія фізика поверне собі колишній престиж у суспільстві та державі, якщо студент буде впевнений, що зможе здобути собі шматок хліба, застосувавши знання набуті в університеті, він буде вмотивований і прагнутиме пізнавати обрану професію глибше. Ось тоді ми побачимо дійсно високі результати.
Коментують свій екзамен першокурсники. Олег ШИЛЕНКО: «Власне підготовка почалася ще з 1 вересня, але саме до іспиту – приблизно за місяць до нього. Кожен день я виділяв по 3-4 години на повторення всього пройденого теоретичного матеріалу і розв'язання задач. Підготовка вимагала великих зусиль, тому що матеріалу багато, і щоб його опрацювати, потрібно багато терпіння, старання і концентрації. Дисципліна не дуже складна, але й не легка! Рятує те, що виклад цього матеріалу професіонал, і взагалі з нами працюють чудові викладачі - Олег Валерійович ШЕХОВЦОВ і Володимир Павлович ПОЙДА. Своїм результатом «В» я, звичайно, задоволений, але є ще до чого прагнути!» Антон ПРИЙМАК: «До іспиту я готувався 3 чи 4 дні, тому що механіка – це дисципліна, яка вимагає найменшого запасу знань (з усіх розділів фізики), тобто маючи трохи розвинену логіку і відповідний математичний апарат, можливо виводити необхідні формули. Єдина складність – візуалізація процесу, що розглядається, але завдяки тому, що лектор нам все це "розжував", підготовка, в цілому, була не особливо складною, якщо ти хоча б півгодини на тиждень приділяв дисципліни. Своїм результатом «А» я задоволений».

А. КУТАС.

Як складеш – так і проживеш

Як складеш сесію, так і проживеш наступний семестр. Звичайно , хто ж не хоче собі справді гарного у всіх сенсах життя на наступні півроку?
17 січня, восьма ранку, аудиторія велика хімічна уже заповнена, зовсім не сонними, а серйозними і заклопотаними магістрами-хіміками. Кожен чекає на свій власний білет з курсу екоаналітичної хімії. Професор Лідія Павлівна ЛОГІНОВА,завідувач кафедри хімічної метрології, викладач курсу, одразу приступає до роздачі білетів. У розпорядженні студентів три години, щоб із усім впоратися. Робота пішла – тільки пера скриплять…
За кілька днів Лідія Павлівна продовжує нашу розмову: «Іспит складали 43 студенти. На відмінно впоралися дев’ятеро, один отримав незадовільно, всі інші склали добре чи задовільно. Курс екоаналітичної хімії є загальним курсом, ознайомчим, зазвичай він не є складним для студентів, адже передбачає досить мало лекцій, матеріалами з яких я дозволяю користуватися на іспиті, багато самостійної роботи. Курс дуже компактний, оцінювати студентів з цього курсу дуже зручно саме за болонською системою, адже письмова форма є для нього оптимальною. У порівнянні з минулим роком цьогорічні студенти впоралися із дисципліною на досить високому рівні.».
Хоча курс екоаналітичної хімії і цілком органічно вписується у правила болонського процесу, але як підкреслює керівництво факультету така ситуація склалася не з усіма курсами.
Доц. О. І. ЮРЧЕНКО, заступник декана хімічного факультету з навчальної роботи: «Болонська система оцінювання знань має свої плюси та мінуси. Що стосується плюсів, то позитивним є те, що студент в же на початку семестру знають «правила гри»: які бали та за що він отримає, на що може розраховувати під час іспиту тощо. Що стосується мінусів, то найсерйознішим у цьому сенсі є той факт, що всі іспити мають бути письмовими, для природничих спеціальностей, це дуже складно, адже під час усного іспиту студента можна розговорити, вивести його на правильну відповідь, допомогти у чомусь розібратися. Багато хто із студентів просто боїться письмових іспитів, через що і отримує занижені оцінки. Через це на факультеті ми практикуємо захист написаних на іспиті робіт. Студент має можливість поспілкуватися із викладачем з приводу своє роботи, щось довести, щось перерозв’язати, щоб підвищити оцінку. У зв’язку з вищезазначеним, я вважаю, що на природничих факультетах слід ввести усні іспити хоча б із спеціальних дисциплін».