Субота, вересня 23, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Хапаючи щастя за косу


ВІД РЕДАКЦІЇ. В Україні з роками все нижче падає показник оптимізму. І ми вирішили розпочати з читачами розмову про ЩАСТЯ. Долучайтеся до нас.
А счастье, по-моему, просто
Бывает разного роста:
От кочки и до Казбека,
В зависимости от человека – сказав радянський поет Едуард Асадов.
Його не можна продати й купити, виграти в лотерею чи поставити на лот. Його можна знайти, зростити й поділитися. Щастя! Якщо ви знаєте, що це таке, повідомте, будь ласка, на весь світ, що ви щаслива людина!
Щастя
Щастя – це психологічний стан, при якому людина відчуває внутрішню задоволеність умовами свого буття, повноту й осмисленість життя, здійснення свого призначення
І. М. МЕЛЬНИК, викладач кафедри загальної психології Харківського університету: «З філософської точки зору щастя – це поняття не матеріальне, а внутрішнє, тобто людина щаслива, коли вона внутрішньо на це здатна. А це надто індивідуально: у кожного свої критерії оцінювання щастя, свої кольори й відтінки».
У стародавній міфології щастя зображувалося у вигляді жінки, яку несе вітер. У неї була довга коса і тому коли жінка пролітала повз, можна було схопити її за косу. Але вже за мить вона зникала і шансів спіймати її не залишала. Не дарма говорять: «Зупинись мить – ти прекрасна!»
В Україні з роками все нижче падає показник оптимізму, і часто можна побачити сумні обличчя в транспорті, університеті, державних установах та приватних підприємствах. Кожна людина носить в собі молекули щастя. Все, що потрібно, – це вміти побачити й відчути його, вміти сприймати й дарувати. Людині завжди чогось буде не вистачати для повного щастя. Особливо складно живеться у сучасному світі, коли зі сторінок газет та з екранів телевізорів на нас обрушується потік негативної інформації про катастрофи, війни, вбивства, реформи… Поглинувши всю цю інформацію людина може впасти в депресію й почати сприймати світ у чорному світлі. Автори багатьох книг з психології постійно акцентують увагу на тому, що «Людина – коваль свого щастя». Отже, ми інколи самі винні, що впускаємо стільки негативу до своєї душі.
І. М. Мельник: «Сучасне життя – це безкінечні перегони на виживання, адже за відміряний нам час слід встигнути зробити так багато. До відомих принципів «Посадити дерево, побудувати дім і виростити дітей» додається ще величезний список цілей: зробити кар’єру, купити автомобіль, розбагатіти і тому подібне. Та іноді у безкінечній погоні за кращою долею, у боротьбі за місце під сонцем, ми перестаємо помічати красу оточуючого світу, людей, не чуємо спів пташок, пропускаємо такі звичайні, але разом з тим прекрасні моменти, з яких будується наше життя. Завдяки цим моментам ми можемо відчувати справжнє щастя».
Складники щастя
Щастя посідає особливий статус у ієрархії цінностей – вершину піраміди. Найчастіше цінностями люди називають любов, гроші, успіх, гармонію, знання, силу, талант, здоров’я, приємну зовнішність, свободу, гармонію з природою, злагоду у родині, гарну роботу, друзів та інше. Усе це можна класифікувати на матеріальне (гроші, забезпеченість), фізіологічне (здоров’я, зовнішність), соціальне (свобода, робота, друзі, кохання). Усі ці групи потрібні лише з одною метою – буди щасливим.
В. Татаркевич у своїй роботі «Про щастя та досконалість людини» виділяє чотири аспекти щастя: як щаслива доля, вдача; як сильні переживання, радощі; як володіння найвищими благами; щастя як задоволення життям.
Формула щастя
На рівень щастя у людини впливає її філософський погляд на життя, гумор, вміння спілкуватися, вміння вирішувати проблеми, її дозвілля, збалансований стиль життя. Якщо людина замкнена у собі, не може вимовити й слова навряд чи у неї будуть друзі, нормальна робота й різноманітне дозвілля. Один єдиний вихід у такому випадку – знайти комунікативні засоби, щоб розуміти людей, вміти договорюватися, маніпулювати, мати стосунки.
Але на щастя не впливають культура, багатство, вік та стать. Людина у віці 2-х років може бути щасливішою за студента під час сесії, та літня бабуся, яка щойно виграла у лотерею буде щасливішою за молодого водія, який у Святвечір керує своїм таксі.
Евдемонізм
Етичний напрямок, який визнає критерієм моральності й основою поведінки людини його прагнення досягти щастя. Аристотел писав: «Щастя ми завжди обираємо заради його самого й ніколи заради іншого». Фома Аквінський стверджував, що щастя полягає у пізнанні Бога й можливості побачити його у житті.
Представники гедоністичного напрямку у евдемонізмі, до яких відносяться Епікур, Гассенді, Ламетрі, Вольтер, Гольбаха, ототожнювали щастя й задоволення, але все це напряму залежить від добрих вчинків самої людини. Епікур говорив, що задоволення – це не фізичне задоволення, а витончене, духовне. Щасливий той, хто зміг досягти повної безтурботності
Але у ХХ сторіччі евдемонізм перестав існувати як напрямок та був розкритикований багатьма філософами, один з яких І. Кант.
Дещо з евдемонологічних спостережень: щастя складається не з великих моментів, а з повсякдення, в якому можна побачити ці моменти; світ постійно змінюється, тому не можна припиняти вчитися й адаптуватися до змін; кожному своє, коли ти пізнаєш себе пізнаєш і душевну рівновагу; вміння цінити те, що маєш, замість того, щоб засмучуватися з приводу того, чого в тебе немає.
Гормон щастя та оптимізм
Оптимізм – це погляд на життя з позитивної точки зору, впевненість на найкраще майбутнє. Оптимізм стверджує, що світ чудовий, що з будь-якої ситуації можна знайти вихід. Протилежністю оптимізму є песимізм. Найкращий приклад цієї антонімії можна привести на склянці з водою, налитою рівно посередині. Оптиміст подивиться на цей стакан і скаже, що він наполовину повний, песиміст – наполовину порожній. У філософії оптимізм асоціюється з Готфрідом Лейбницем, який вважав, що ми живемо у «найкращому з усіх можливих світів».
Стан щастя можна вивчати за допомогою медичного обстеження. Так було встановлено, що за підвищений настрій та задоволення відповідає активність лівої передлобної долі головного мозку. Шишковидна залоза виробляє «гормон щастя», або серотонін, з амінокислоти триптофану у моменти екстазу та ейфорії. Серотонін може з’явитись тільки при достатньому світлі, яке поглинає людське тіло. Взимку, коли сонця так мало і нас гріє тільки теплий одяг «гормону щастя» виробляється менше.
Три речі, які роблять людей щасливими
Шоколад. Про те, що шоколад робить людей щасливими свідчать деякі його інгредієнти. Наприклад, невелика кількість кофеїну в шоколаді може підвищити рівень серотоніну в організмі. Серотонін стимулює мозок, щоб він краще працював. Тому перед екзаменами рекомендують їсти багато шоколаду і пити каву. Також в шоколаді є цукор, який регулює гормон інсуліну в крові. Крім того, жир олії какао звільняють ендорфіни, які знижують відчуття болі і підвищують настрій. Цікаво, що в какао міститься невелика кількість збуджуючої речовини – анандаміда. Це полінасичена жирна кислота, яка є основним компонентом коноплі, який викликає п’янке відчуття щастя.
Банани. Вони містять велику кількість вуглеводів, які також піклуються про те, щоб мозок отримував достатню кількість серотоніну. Таким чином, банани проносять щастя рівно стільки, скільки й інші фрукти. Але коли до організму надходять вуглеводи, присутній в крові триптофан може краще потрапляти до мозку й підвищувати настрій.
Грелін. Вчені стверджують, що легке відчуття голоду робить нас щасливими. Гормон грелін, що відповідає за відчуття голоду, регулює рівень адреналіну в крові. Коли ми голодні, рівень греналіну підвищується і він виступає в ролі адреналіну. Звичайно, чим ти голодніший, тим краще тобі здасться прийнята їжа. А насиченість справді викликає задоволення.
Сміх
Сміх – ще один засіб подолання депресії й отримання достатнього задоволення для рівноваги настрою. Сміх – одна з реакцій організму на кумедне. Вивченням сміху та його впливом на організм людини займається розділ психіатрії – гелотологія.
Найцікавіші факти, зафіксовані вченими.
- до 3-місячного віку діти не вміють сміятись
- на 40 % частіше страждають від сердечних захворювань похмурі люди у зрівнянні з веселими.
-10-15 хвилин сміху можуть спалити кількість калорій, яка дорівнює плитці шоколаду середнього розміру.
-100 км/г – з такою швидкістю повітря виривається з легенів під час сміху.\
-17 хвилин сміху за добу продовжують життя на 1 рік.
- Існує в світі рослина, що зветься квіткою сміху. Вона визиває безпричинний сміх на півгодини.
-300 раз на день сміється звичайна дитина в віці 6 років. Дорослі же посміхаються в середньому 15 разів на добу.
- Людина може сміятися максимум час безперервно
- У 1782 році місіс Фітцджеральд померла від того, що три доби сміялася
- 4000 доларів отримує американець Тодд Гордон за одну посмішку в рекламному ролику.
-17 м’язів обличчя працюють, коли ми посміхаємось, а коли похмурі - 43.
- В 1,5 рази більше отримують офіціанти, які постійно посміхаються клієнтам.
- Найвеселіші люди живуть в Бразилії та на Кубі, а найпохмуріші – в Скандинавських країнах.
Замість висновку
Ми самі будуємо своє життя. То може замість негативу нам краще подумати про щось добре, цінувати невигадливі моменти життя! Будьмо щасливими.


М. ШАЛІМОВА.