З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).
ВІД РЕДАКЦІЇ У Каразінському університеті народилася нова наука уноміка. Надаємо Вам розмову із доктором економічних наук, академіком Академії економічних наук України, завідувачем кафедри міжнародної економіки та світового господарства економічного факультету Г. В. ЗАДОРОЖНИМ.
- Григорію Васильовичу, у липні цього року в Німеччині побачила світ Ваша у співавторстві з О. Задорожною монографія «Как выживать человечеству? Уномика как судьбоносная интегральная наука о спасительном развертывании человечности личности». Про уноміку ще мало хто знає.
- Дійсно, в Україні вперше у світі ми ввели у науковий обіг термін «уноміка» як визначення науки про розгортання людяності як онтологічної специфіки людини і роду людського. Пануюча й досі догма про те, що людина походить від мавпи, привела до того, що, за словами В. В. Налімова, наука й досі не має всебічно обґрунтованої моделі людини, а тому й розробляє свої практичні рекомендації, не враховуючи того фундаментального положення, що людина є перш за все духом. Ми вважаємо, що така ситуація завжди обертається проти людини, її внутрішньої природи, сприяє розгортанню процесу розлюднення, ігнорування духовно-моральних цінностей.
Дослідження Універсуму (П. Т. де Шарден та ін.), універсу (С. М. Булгаков), уна (В. М. Тарасевич) привели до того, що ми досить суттєво доповнили знання про онтологічну природу людини і почали формувати нову науку уноміку. У 2019 р. ми опублікували першу монографію, яка називалася «Уномика. Пролегомены судьбоносной интегральной науки о спасительном развертывании человечности», де довели необхідність досліджень унома людяності, розуміння якого витікає з архетипу «свобода-відповідальність» як суто людської, людяної специфіки людського роду, яка відрізняє його від всього живого у світі. Новітні науково-методологічні розробки у сфері уноміки уже зацікавили вчених Австрії та Росії, а щойно була опублікована наша монографія у Німеччині. Тобто, можна сказати, що з публікацією вказаної монографії починається визнання уноміки міжнародною науковою спільнотою.
- Якщо є певна наука, то вона має й свої функції щодо визначення її практичного значення. Що це за функції уноміки та яку роль вони мають у сучасному глобальному кризовому світі?
- Проблемі реалізації людяності у процесі господарських реформ було присвячено кілька наших монографій. Їх написання спонукало до дослідження онтологічних проблем людини, визначення її єдиної триіпостасної – духовно-біо-соціальної природи. Світопізнавальна функція уноміки зводиться до виділення початково-онтологічного начала-засади єдиної триіпостасної духовно-біо-соціальної природи людини – уному людяності, який ціннісно задає формат генома (біологічне успадкування) і мемона (соціокультурна спадковість) в специфічно-відмінній якості людської життєдіяльності. Уном – життєтворчий вираз внутрішньої органічної взаємодії людяного початку з біологічним геномом і соціокультурним мемоном єдиного процесу становлення людини як представника особливого живого - людського роду. Методологічна функція уноміки призначена для смислопізнавального всебічного міждисциплінарного і трансдиціплінарного дослідження людського цілісного життєдіяльністного процесу, в якому всі засади, якості, характеристики, дії і вчинки людини зумовлювалися їх людяною спрямованістю, виходячи з глибинного архетипу «свобода-відповідальність» як основи духовної творчості якості життя, гідного людини. По суті, мова йде про необхідність входження дослідження в формат господарства як цілісної сфери життєвідправлення людини, який ще потенційно задає цінності господарювання для продовження людського життя.
Методологічна функція повинна задавати «коридор» людяності, визначаючи можливості та межі реалізації того, що «добре» для людини і всієї її продуктивної життєдіяльності. З іншого боку, виконання цієї функції має сприяти виявленню того, що шкідливо для людини та її житєєвідправлення. В цьому плані основоположним методологічним моментом-основою цілісної розробки концептуального господарського стратегічного знання, а воно завжди має бути людиномірним, є вихідне виділення двох категорій потреб: природних і протиприродних. Розрізнення природних (людяних) і протиприродних (антилюдяними) потреб виступає фундаментальним критерієм оцінки тих чи інших видів людської діяльності з точки зору життє- і людиноспасіння. Вся діяльність людини повинна сприяти створенню господарських умов для її всебічного розвитку. Особливо це методологічне положення актуалізується під час нинішньої глобальної кризи, поглиблення якої підриває основи виживання людства.
Сотеріологічно-практична функція уноміки полягає в тому, щоб на підставі знань цієї інтегральної життєтворчої науки бачити людяний світ, сценарій якого визначається стратегією духовно-ноосферо-сталого господарського розвитку, де духовно-уномне начало задає і визначає вектор усіх господарських антикризових трансформацій. Сотеріологічна (рятівна) функція уноміки постає своєрідною програмою «СОС» (SOS – «врятуйте наші душі»), в якій повинні органічно, симфонічно, триіпостасно взаємодіяти три засади-елементи, милостиві для якісного життя людини господарські феномена: сім'я, освіта, соціальне партнерство. Всі вони мають єдину ціннісно-цільову спрямованість – створюють-реалізують процес розгортання унома людяності, за допомогою чого тільки й можна в умовах сучасної глобальної апокаліптичної кризи забезпечувати здійснення імперативу виживання людини/людства.
- Які подальші Ваші плани щодо становлення уноміки як доленосної інтегральної науки про порятункове для людства розгортання людяності особистості та зростання ролі уноміки у глобальному кризовому світі?
- Нова наука уноміка зародилася у нашому Каразінському класичному університеті. Саме ця наука ближчим часом стане головним фундаментальним полем досліджень світової людиномірної науки, бо вона відкриває реальний шлях для виживання людства у нинішньому глобальному кризовому світі.
Що стосується подальших кроків становлення уноміки та її визнання у світі, то ми плануємо ще в цьому році проведення Першого Інтернет-симпозіума з уноміки. Також ми зараз працюємо над підготовкою фундаментальної монографії, у якій буде представлений новий підход до людиномірного світобачення через розробку та творче використання нового триалектичного рефлектуючого методологічного підходу: уноміка – трансперсональна психологія – глобалістика. На наш погляд, ці три науки в умовах пошуку шляхів виходу з глобальної полікризи визначають «кістяк» людиномірного світобачення і виражають зміст четвертої наукової революції.
На кафедрі з квітня почала діяти Наукова професорсько-студентська лабораторія досліджень сучасного господарства, яка сприяє науковому залученню студентів освітньої програми «Міжнародна економіка» до наукового аналізу проблем людиномірного світобачення, в тому числі й уноміки. Про наукову творчість наших студентів в 2021 році свідчать значимі результати за темою «Індустрія 4.0 в Україні». Високу оцінку їх наукових досягнень дали вчені Інституту економіки промисловості НАН України та Академії економічних наук України. Науково-доповідна записка наших студентів 4 курсу до урядових структур розіслана їм та повністю опублікована в журналі «Вісник економічної науки України» (20021, № 1). Також на початку червня видана монографія наших магістрантів «Методологічні засади розробки нової людиномірної національної стратегії відродження України (препринти наукових виступів студентів-магістрантів навчальної програми «Міжнародна економіка» за «круглим столом», 26.05.2021 р.)»; за ред. Г. В. Задорожного. – Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2021. Вона також розіслана до органів державного управління.
Ми маємо намір й надалі бути у перших лавах становлення нової науки уноміки.