Неділя, травня 29, 2022

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

І професор був першокурсником!

 

«Наука всіх наук - фізика!» - проф. Р. В. Вовк, декан фізичного факультету

ВІД РЕДАКЦІЇ. Член-кореспондент НАН України, академік ТАУ, Заслужений професор Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, декан фізичного факультету,  автор понад 450 наукових праць, співпрацює з науковими колективами провідних світових наукових центрів.


-    Руслане Володимировичу,  як вступали до Каразінського?

-  Закінчив навчання в Зміївській середній школі №2 із золотою медаллю, тому складав лише один екзамен. Після певних вагань, все ж таки обрав фізичний факультет. Боротьба точилася між хімією і фізикою. Батько розсудливо, з притаманною йому життєвою мудрістю, сказав: «Хімія - це, звісно, добре, але все ж таки наука усіх наук - це фізика». Так було прийнято остаточне рішення.

-  Нинішнім абітурієнтам легше чи складніше вступити до Каразінського?

-  Як на мене, то суттєвої різниці немає, якщо маєш знання.

- Чому обрали фізику низьких температур?

- Так розпорядилася доля, за що їй вдячний, бо вона подарувала мені незабутні години співпраці, цікавого спілкування із видатними вченими кафедри. А якщо без метафор, то я був випускником кафедри фізики низьких температур. Керівник моєї дипломної роботи доцент Діонісіє Діонісієвич Балла, який покладав на мене надії, як на науковця-дослідника, після успішного захисту, запропонував продовжити займатися науковою роботою на даній кафедрі. Звідти й розпочалася моя злітна смуга. Щоправда, дорога не була легкою, але труднощі я долав завдяки талановитим наставникам.

- Як Ви їх долали?

- Студентські роки - це найкраща пора в житті кожної людини. Усі проблеми та перешкоди в молодості, які виникали - легко долалися завдяки оптимістичному настрою та впевненості в майбутньому. Складнощі виникали, але вони мали нетривалий перебіг, були більше побутового змісту.

Кого називаєте своїм наставником?

— Мені надзвичайно поталанило в житті на вчителів:  у школі,  в університеті - завжди оточували добрі, чуйні, талановиті люди, які прагнули мені допомогти, поділитися досвідом та вказати на новий небокрай науки. Професори М. О. Оболенський, О. І. Бондаренко, І. М. Адаменко, Королівський академік, професор  А. Ф. Дж. Віатт (Великобританія), де я свого часу в місті Ексетер займався наукою, увійшовши до складу всесвітньо відомої наукової групи «Квантових рідин».

Який із Ваших наукових здобутків Ви б назвали найбільш важливим?

Я зі своїми співавторами вперше в світі розробив експериментальну технологію роздільного детектування високо- і низькоенергетичних фононів у надплинних квантових рідинах, встановив закономірності генерації «гарячих» h-фононів. Вперше запропонував і реалізував метод дослідження процесів взаємодії декількох незалежних фононних пучків при їх зіткненні. Відкрив явище генерації «гарячої лінії» при наднизьких температурах.

Які поради Ви могли б дати абітурієнтам фізичного?

— Сміливо та наполегливо торувати круті схили сучасної фізики. На молодих науковців нині покладають великі сподівання. В них є потреба. Щоб сягнути омріяних вершин, слід добре вчитися і ніколи не занепадати духом. Ми з нетерпінням чекаємо на молодь і докладемо усіх зусиль, щоб допомогти їм стати на крило.

Н. ВОЛНА.