Охоронець каразінського часу

«Молодість – це мрія. Це – віра. Це прагнення до подвигу. Це лірика та романтика. Це великі плани на майбутнє. Це початок усіх перспектив…»

Назим ХІКМЕТ.

ВІД РЕДАКЦІЇ. Дорогі першокурсники! Це наш охоронець  університетського часу. Відраховуючи людський час, вони відраховують і свій власний… Та доля великого каразінського годинника – веде нас до завтрашнього  217-річчя рідного університету, і далі, далі, далі у майбутнє. Ще не до одного ювілею!

…Каразінський баштовий годинник встановили в далекому 1963 році з нагоди переїзду університету зі старої будівлі на вул. Університетській у нову на площі Свободи. Виготовлений на Ленінградському оптико-механічному заводі і встановлений харківськими майстрами Сергієм Івановичем Натаровим та Миколою Андрійовичем Терещенко, він вже півстоліття вірно та невпинно служить людям. Наш годинник за своїми розмірами найбільший у місті. Зараз він працює безперебійно… Багато легенд можна почути про нашого баштового друга. Мовляв, він і ломався, і стояв потім довго, а другий годинник з боку тенісних кортів взагалі не змогли запустити… Механізм каразінського годинника бронзовий, тому досить довговічний. Підніміть голови, підходячи до альма матер, звірте і свій час не за мобільником, а за нашим – Каразінським еталоном. Він – еталон Харкова, інтелекту держави, нашої долі. Пишаймося тим, що в нашому університеті є така визначна пам’ятка, а ми її повпреди!

О. ПОЛКАН.