Субота, квітня 20, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Найкраще місто на Землі!

 

О. В. ЯРОСЛАВСЬКИЙ, Почесний доктор Харківського університету:
«Слід почати працювати»

ВІД РЕДАКЦІЇ. Друковане видання «Український тиждень» опублікувало під рубрикою «Стратегічний діалог» інтерв’ю із представником бізнесу, Почесним доктором Харківського Каразінського університету, Олександром Владиленовичем Ярославським про роль і місце держави та підприємництва в майбутньому нашої країни. Виконуємо Ваше замовлення і робимо передрук.


Олександре Владиленовичу, які основні проблеми України та як Ви бачите шляхи їх подолання?

— В Україні надто багато обговорюють проблеми, замість того, щоб їх розв’язувати. Потрібно припинити порожні розмови й почати працювати.

Якою Ви бачите прийнятну модель взаємодії держави з бізнесом?

— У кожної держави свій шлях. Що стосується взаємодії держава — бізнес, то бізнес потрібно поважати й принаймні не заважати проектам, які не суперечать законодавству. А краще підтримувати хоча б добрим словом.

Якої економічної політики потребує Україна?

— Розумної й такої, що відповідає національним інтересам.

Яким Ви бачите майбутнє Харкова? Чи не застарів його науковий потенціал?

— Чи можуть застаріти фундаментальні знання? Ні. У Харкові найкращий в Україні університет та й загалом чудові вузи, винахідливі студенти. Отже, чому б і не Кремнієва долина? У нашому «Екополісі ХТЗ» ми вже її створюємо.

У кожному великому українському місті обіцяють звести українську Кремнієву долину.

— Вони обіцяють, а ми робимо. «Екополіс ХТЗ». Усе у світі відбувається в належний час.

Як Ви оцінюєте свій досвід роботи з Skyrizon Aircraft Holdings Limited? Чи безпечні китайські інвестиції?

— За першим запитанням мені поки що нічого оцінювати, бо немає практичної можливості розвивати українське авіабудування. А щодо другого —  зауважу:  безпечно для України, коли «Мотор Січ» перетвориться на купу металобрухту, а десятки тисяч робітників опиняться на вулиці, поки тривають політичні ігри? Певно, що ні.

Людський капітал в Україні?

— Таких людей, як в Україні, немає більше ніде. І офіційна статистика не знає й не може знати, які вони насправді чудові та на що здатні.

Як ви розумієте відповідальність бізнесу?

— Бізнес має створювати матеріальний фундамент суспільного життя, впроваджувати нові технології, бути джерелом добробуту й драйвером розвитку.  Підставляти плече державі в тих проектах, де доцільне приватно-державне партнерство. Наприклад так, як ми робили в DCH, коли готували Харків до Євро-2012, чи зараз, коли я став приватним інвестором спорудження аеропорту в Дніпрі. Але бізнес не повинен брати на себе соціальні функції держави, які є її прямим обов’язком.

Нові часи формують нову етику. Чи відчуває ці тренди український бізнес і особисто Ви?

— Є справді важливі й природно притаманні бізнесу питання. Зараз гуру менеджменту вже дуже логічно говорять не тільки про корпоративну соціальну відповідальність, а й про ESG — Environmental, Social і Governance як корпоративне управління. Це дуже правильно, бо бізнес працює не у вакуумі. Довкілля, суспільство, внутрішні стейкхолдери заслуговують на повагу, що трансформується в практичні дії. Для мене це прості й базові речі, я налагоджую свою роботу в бізнесі на таких засадах. Що ж до хайпових речей, коли від бізнесу вимагають відверто абсурдних кроків, то це мильні бульбашки, які з’являються й зникають.

Чим є футбол в Україні? Чим він є особисто для Вас?

— Особисто для мене український футбол зараз — це мрія, що має втілитися в життя. Зараз в Україні футболу немає. Можливо, він з’явиться, коли ми відродимо харківський «Металіст», бо разом з ним повернеться здорова спортивна конкуренція та вболівальники — повернеться життя.

РS. О.В. Ярославський народився 1959 р. в Маріуполі. У 1989-му закінчив аспірантуру Одеського технологічного інституту, кандидат технічних наук. У бізнесі з 1990-х рр. Власник і президент групи DCH, експрезидент футбольного клубу «Металіст». Доктор «honoris cаusa» Харківського університету.