Понеділок, червня 26, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

17 ЛИСТОПАДА 2010 року


Цього дня Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна святкував 206-у річницю від дня свого заснування.
17 (5) листопада 1804 року імператором Олександром І було підписано Стверджувальну Грамоту про заснування Харківського Імператорського Університету. Цей день став відліком великої історії. Цього ж дня університет святкував Міжнародний день студентів, який в університеті традиційно проводять у вигляді Дня студентського самоврядування університету.

17 листопада 2010 року в університеті відбулося багато святкових та символічних подій: покладання квітів до пам'ятника засновнику університету Василю Назаровичу Каразіну, відкриття пам'ятників Д. І. Багалію та О. М. Ляпунову біля центрального входу до Північного корпусу університету, Пам'ятники відкрили декан історичного факультету професор С. І. Посохов, декан механіко-математичного факультету професор Г. М. Жолткевич та студенти - володарі стипендій імені Д. Багалея і імені О. Ляпунова. Ректор університету проф. В.С. Бакіров вручив грамоти та подяки людям, що взяли участь у створенні монументів: їх авторам - скульптору Олександру Рідному і Ганні Івановій, архітекторові - головному архітекторові Харкова Сергію Чечельницькому, генеральному директору підприємства "Стальконструкція" Сергію Егелю, а також президенту футбольного клубу "Металіст" Олександру Ярославському та заступнику голови Харківської облдержадміністрації Юрію Сапронову, які взяли участь у фінансуванні створення пам'ятників. У цей час у колонній залі Північного корпусу університету працювали виставки, присвячені Д. І. Багалію та О.М. Ляпунову. Студентський флеш -моб «У» вирував біля центрального корпусу університету поряд із пам'ятником В,Н. Каразіну, в якому взяли участь понад 120 студентів.

Надзвичайно хвилюючим став момент передачі ректором та проректорами університету повноважень студентському ректорату: весь день керував життям альма матер студентський ректорат. Наші спеціальні кореспонденти побували на всіх цих подіях.
На урочистому засіданні Вченої ради університету з нагоди 206-ї річниці заснування Харківського університету. було вручено звання почесного доктора Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Володимиру Борисовичу Євтуху, члену-кореспонденту НАН України, відомому соціологу та історику. Відбулося багато нагороджень заслужених членів університетського колективу. Проф. С.М. Куделко, директор Центру краєзнавства університету, зробив змістовну доповідь "Харківський університет в образотворчому мистецтві".
Святковий Гала-концерт творчості першокурсників «Alma mater». Завершив урочистості. Його переможцями стали: історики, психологи, математики, факультет міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу. Гран-прі – присуджено факультету іноземних мов.

 

Просто найкращі


Чудовим подарунком до дня народження університету став підсумковий гала-концерт конкурсу творчості першокурсників «Alma Mater». Протягом жовтня першокурсники демонстрували свої таланти у попередніх турах конкурсу. Журі , на чолі з Юрієм Валентиновичем Холіним, проректором з науково-педагогічної роботи , для фінального концерту відібрало 25 найкращих номерів.
І чого тільки не демонстрували наші першокурсники! Запальні танці, милозвучні пісні , оригінальні акробатичні номери й навіть жива інструментальна музика. Родзинкою концерту стала пісочна графіка, яка супроводжувала дійство на сцені. Нарешті настав час для нагородження переможців. Отож трете місце посів історичний факультет, друге – факультет психології, перше місце розділили механіко-математичний і факультет міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу. Цьогоріч журі заснувало гран-прі конкурсу, який заслужено дістався факультету іноземних мов.

 

Студентський ректорат


Засідання студентського ректорату. Відкриває його студентський ректор Олександр ЧАБАН пропозицією провести цей захід без порядку денного – у формі висловлювань студентськими деканами факультетських проблем. Першим же бере слово Дмитро ЛОБАНОВ, голова Студентської навчальної ради університету, пропонуючи студентському ректоратові вислухати результати дослідження, проведеного соціологічним факультетом, щодо студентської задоволеності освітою, культурним життям і матеріальним становищем Каразінського (участь у ньому взяли 375 респондентів).

Виступають студентські декани, підіймаючи цілком дорослі проблеми: про труднощі з поселенням у гуртожитки, про дороговизну та якість харчування в університеті, про розселення гуртожитку № 9 перед Євро-2012, про ремонт у приміщеннях університету, про заснування медпунктів у Північному корпусі та корпусі на Мироносицькій, про матеріальну базу станції в Гайдарах тощо. Підсумував засідання ректор Віль Савбанович БАКІРОВ.

«Харківський університет» вирішив поспілкуватися зі студентським ректором Олексанром ЧАБАНОМ.
– Олександре, як воно бути студентським ректором?
– Це надзвичайно велика відповідальність. Безумовно, за один день вирішити всі проблеми неможливо, проте за годину ректорату ми визначилися з їхнім колом. Головний мій висновок – студент не такий безініціативний, яким його часто вважають, є маса гідних і здібних людей!

Рівняємося на справжнього!


Кабінет ректора. У його приймальні напрочуд людно. Сьогодні відвідувачів приймає студентський ректор, четвертокурсник соціологічного факультету, голова Правління університетського СНТ Олександр ЧАБАН.

У Олександра ЧАБАНА все, як у справжнього ректора: поважний вигляд, секретар і чотири проректори – п'ятикурсник Д. ЛОБАНОВ, проректор із науково-педагогічної роботи, четвертокурсниця М. ШИЛОВА, проректор з адміністративно-господарської частини, аспірант другого року навчання О. СІМАЧОВ, проректор із наукової роботи та п'ятикурсниця О. ЛЄДОВСЬКА, проректор з інноваційної роботи.
…На прийомі у студентського ректора п'ятикурсник і студентський декан хімфаку Богдан МАРЄХА. Він звертається до ректора із проханням надати приміщення для репетицій талановитим Каразінцям. Ректор вислуховує його і пропонує Богданові одразу кілька шляхів вирішення цього питання.

Я спостерігаю, що яке би питання не поставили студентському ректорові, у нього на все знаходилися стратегії рішення: і про літературу для психологічного факультету, і про ремонт у Північному корпусі, і про новорічні свята в університеті, і про ще багато всього – Олександр не розгубився жодного разу. Гарний вийшов із нього студентський ректор, достойний нашого справжнього ректора Віля Савбановича БАКІРОВА!

Плоть від плоті університету

Відкриття меморіальної дошки на честь Валерія Федоровича Мещерякова, професора та проректора університету, видатного громадського діяча Харківщини зібрало всіх, хто його шанує в місті. Віднині меморіальна дошка із зображенням В. Ф. Мещерякова висить на фасаді будинку № 9, що на вулиці Б. Чичибабіна . Автором пам’ятного знаку є скульптор А. М. Рідний. Біля сьомого під’їзду будинку, куди входив живий Валерій Федерович, вшанували пам'ять його колеги, рідні та знайомі.
Віль Савбанович Бакіров, ректор університету:
- Валерій Федорович був дивовижною, дуже інтелігентною людиною, близькою мені духом та ідеями. Я вдячний долі, що подарувала мені спілкування з ним. Він плоть від плоті університету. І я дуже радий, що ми відкриваємо цей пам’ятний знак.

Меморіальна дошка К. І. Рубинському


Поряд із дошками Олесю Гончару, Маріну Дрінову, Дмитру Яворницькому та Северину Потоцькому на будівлі Центральної наукової бібліотеки на вул. Університетській, 23 тепер блищить новенька пам’ятка Костянтину Рубинському, якому днями святкують 150-річчя від дня народження. Костянтин Іванович стояв у витоків бібліотекознавства як науки, був одним з фундаторів української школи бібліотекознавства, уособлюючи в собі найкращі досягнення університетської школи. Визнаний бібліотечною спільнотою на початку ХХ століття як один з найкращих знавців бібліотечної справи , автор біля 50 наукових праць, К. І. Рубинський і на початку ХХІ століття викликає величезну повагу. Працювала виставка «Рідкісні видання у фондах ЦНБ».

Ми пишаємося!


Доц. Н. М. КИЗИЛОВА, завідувач кафедри теоретичної механіки: «Все, що сьогодні відбувається – викликає велику гордість. Це висока честь для всіх нас – і відкриття пам’ятників видатним ученим-особистостям. Всюди, де є рух, є сталість. Що таке сталість руху? Вперше це поняття довів академік О.М.Ляпунов. Він працював вдень і вночі, спав по 4-5 годин на добу. Але ж як плідно працював! Все життя своє присвятив науці… Колективу кафедри, яка носить ім’я Олександра Михайловича, дуже приємно, що віднині пам’ятник йому увіковічнить його славу…
І.К.ЖУРАВЛЬОВА, директор ЦНБ: «Це надзвичайно урочиста подія в житті нашого університету, і всього міста. З року в рік, із століття в століття Харківський УНІВЕРСИТЕТ поруч з тими, хто бажає вчитися. Коли у 1886 р. відбулося відкриття Харківської громадської бібліотеки у трикімнатному флігелі на Миколаївській площі (площа Конституції), читачів обслуговували п’ятеро службовців. Серед тих прогресивних людей Харкова, хто сприяв становленню та розвитку бібліотеки був Д. І. Багалій. Ця людина займалася не лише наукою, а й сприяла розвитку бібліотеки.

О. О. ВЛАСЕНКО, заступник декана з навчальної роботи медичного факультету: «Я щиро підтримую рішення керівництва про відкриття цих пам’ятників. Я точно знаю, що такого свята немає у жодному ВНЗ України. Ми можемо пишатися тим, що університетські традиції що до увіковічення пам’яті великих людей дійсно живі, вони розвиваються».
Ю. МАКАШУТІНА, п’ятикурсниця хімічного: «Дані пам’ятники – чергова славна пам’ятка нашого міста, яка неодмінна стане відомою на улюбленою. Встановлення монументів – абсолютно в традиціях університету і я горда тим, що університет тримає марку. А такі дії потребують великих надзусиль, і моральних, і фізичних, і матеріальних».
Є. ЗАХАРЧЕНКО, стипендіат стипендії імені Д. І. БАГАЛІЯ: «Дмитро Іванович Багалій – історик, філософ та громадський діяч; Харківський міський голова; випускник, викладач та ректор ХНУ, одна з аудиторій якого носить його ім’я. Написав «Історію Слобідської України», «Краткую историю Харьковского университета», «Историю г. Харькова за 250 лет его существования», «Очерки по истории колонизации й быта степной окраины Московского государства» тощо. Це прекрасно, що віднині його пам»ятник прикрашатиме вхід до Університету, в якому він трудився.»

В. А. ПОДНОС, завідуючий лабораторією космічної радіофізики:
— Це великі вчені. Олександр Михайлович Ляпунов – математик, механік; викладач університету. Створив теорію стійкості рівноваги та руху механічних систем з кінцевим числом параметрів. Пишаюся, що присутній при такій історичній події.
Доц. А. І. ЯРОХ, кафедра журналістики:
— Ми присутні на історичній події: це не просто відкриття пам»ятників. Це демонстрація зв'язків університетських поколінь, основа, на якій виростають нові послідовники. І, звичайно, щоб не виростало перекотиполе з людини, слід поважати своїх попередників, пишатися своєю історією.
Проф. В. П. КРИВЕНКО, завідувач кафедри німецької філології та перекладу:
— Багалій – символ Харківського університету, а Ляпунов – це ж наша Харківська школа!
Доц. М. І. БІЛЕЦЬКИЙ, заступник декана радіофізичного факультету з навчальної роботи:
— Визначна подія. А як же? Це наші люди, діячі Харківського національного університету. Історики мені подарували книгу Багалія, а по Ляпунову ми самі вчилися.


Репортаж готували А.Ч АЛА, Д. ЗЕЛЕНСЬКА, Д. ІБАТОВА, В. ЖЕДЕНКО, А. КУТАС, М. ШАЛІМОВА, Т. ВАСИЛЕЦЬ, О. ГАРКАВЕЦЬ, Т. БОБИЛЬОВА.