Вівторок, травня 24, 2022

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Живий університет

 

Музей історії університету: сучасні акценти та перспективи

ВІД РЕДАКЦІЇ. Карантин через пандемію коронавірусу зачинив нас у домівках і змусив жити за новими правилами. Коридори класичного Храму наук не по-класичному спорожнілі… Здається, життя завмерло. Але це лише на перший погляд.  Насправді, за кожними дверима триває навчальне, наукове, дослідницьке, творче життя університетського загалу, яке набуває нових форм та трансформацій. У нашій новій рубриці «Живий університет» «Харківський університет» пропонує нашим читачам дізнатися, як саме університетська корпорація адаптувалася до карантинного повсякдення і якими подіями наповнені каразінські будні.

 


Питання до наших читачів: чи багато Ви знаєте музеїв, які б і  під час карантину були зі своїми відвідувачами? Цей  репортаж – наша відповідь.

Машина часу. Станція: Сузір’я Каразінських математиків

Музей історії університету – наш сусід. І ми маємо постійну можливість спостерігати, як працює колектив.  І вже другої карантинної весни в Музеї історії регулярно працюють нові виставки, тривають захоплюючі екскурсії класичного та онлайн формату. На вході музею читаю плакат: «Для вас засяє МАТЕМАТИЧНЕ СУЗІРЯ КАРАЗІНСЬКОГО!»…


За дверима Каразінської машини часу перше, що впадає у вічі, колір настрою – жовто-багряний, теплий.  Експозиція фото, книг, документів, вирізки з газет, дипломи, авторські свідоцтва, квитки, листи, прилади та знакові речі  зіркових математиків Alma mater.  Розглядаю раритетні експонати за склом, присвячені видатним математикам нашого університету: підручник з понад двохсотлітньою історією «Курс математики» Т. Ф. ОСИПОВСЬКОГО, протоколи засідань математичного товариства (1879 р.) В. Г. ІМШЕНИЦЬКОГО, «Вища алгебра» Антона Казимировича СУШКЕВИЧА, «Аксіоматичне обґрунтування Теорії ймовірностей» Сергія Натановича БЕРНШТЕЙНА, чорно-білі фото видатного математика Наума Ілліча АХІЄЗЕРА, Диплом про присудження звання  Почесного доктора наук Харківського університету Олексію Васильовичу ПОГОРЄЛОВУ та його лист-трикутник, написаний під час Другої світової війни своєму учителю.   Ось і ексклюзивне інтерв’ю  «Харківський університет дав мені більше, ніж я йому!» від академіка  В. О. МАРЧЕНКА для рідної газети «Харківський університет»:  майже 100-річний академік  разом із дружиною і кореспондентом (Вашим покірним слугою) за домашнім столом обговорюють тривалий творчий шлях, неперевершений метод обернених задач, улюблений Харківський університет та формулу довголіття від Володимира Олександровича з перших вуст. Трохи праворуч в межах роботи виставки «Математичне сузір’я Каразінського» оглядаю окремий стенд з головоломками давніх греків, єгиптян, індійців та наших пращурів. Тут можна спробувати себе в ролі математика та розв’язати задачі тих часів. Наші університетські математики впевнена тут побували! Куратор виставки Ірина Юріївна ІВАНЕНКО зауважила, що ідея виставки пов’язана з оголошенням в Україні року математичної науки. Виставка унікальна, зібрана майже повністю із фондів музею.


Вектор – онлайн

Інший вимір музею – інтерактивні панелі. Тут можна татч-скрін листати хроніку подій з минулого через цифровізію. Тут креативно поєднана історія та сучасність,  унікальні речі з буденними, давні з новітніми, все  працює  в унісон.  І цю гігантську «машину часу» створюють люди – музейні співробітники! У нашому турбулентному, частково дистанційному, диджиталізованому світі місія музеїв кардинально змінилася. Адже сьогодні просто збирати, вивчати, зберігати, експонувати і пропагувати історичні пам’ятки недостатньо, щоб бути сучасним музеєм! Музеї стають активними учасниками культурних процесів, переходять у соцмережі, шукають нові форми роботи. У кабінеті директора музею доц. В. Ю. ІВАЩЕНКО говоримо про концепції Каразінської машини часу: «Ми зберігаємо усі форми роботи, які були раніше, включно з екскурсіями. Екскурсійна програма уже рік протікає в обмеженому форматі. Зате проходить багато індивідуальних оглядів.  Продовжуємо виставкову роботу. Пропонуємо матеріали у вигляді віртуальних виставок через Інстаграм та Фейсбук. Хто бажає побачити реальні експонати, Музей працює і завжди відкритий з 10 ранку та до 16.00. Так, минулого семестру працювала чудова виставка «Університетське весілля», у січні, до ювілею університету, відкрили виставку «Математичне сузір’я Каразінського», яку ви зараз могли оцінити. Тим паче онлайн також кожен може нас відвідати. Робота Музею онлайн – це виклик часу і цей виклик вимагає приділяти більше уваги соціальним мережам. Ми виробили свою стратегію: окрім традиційних новин про життя музею,  пропонуємо рубрики. За кожною рубрикою - певний автор, наш співробітник. Це авторські колонки. Серед рубрик музею онлайн найактуальніші: «Жінки в науці», «Вихованці університету», «Хобі університетських людей», «Історії кохання», «Спогади університетських людей» та ін.  Відкриваємо нову виставку, вводимо і нову рубрику онлайн.  Музей онлайн  - це і серія відео екскурсій, які відзняли у співпраці з університетською медіа студією -  невеликі 5хвилинні ролики, у яких відібране найцікавіше, унікальне. Таких міні екскурсій уже 6 і вони представлені на сторінці Фейсбук та на сайті університету. Далі будемо продовжувати знімати подібні екскурсії у відеоформаті. Один величезний пласт роботи – це інтерактивні панелі, які містять інформацію про історію університету часів незалежності України, з 1991 р., і ця інформація постійно оновлюються. Задумки, які потребують втілення? Це і власний працюючий сайт, і аудіогід, у тому числі і для людей із обмеженими можливостями. Наразі готуємо проекти до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи, до 8-9 Травня,  до Дня музеїв…  Багато уваги приділяєм і нашим студентам, їхнім проектам, науковій, музейній практиці, це здебільшого історичний факультет, МЕВ та ТБ.  Звісно, звичайний робочий день сьогодні проходить спокійніше, але ми маємо змогу нарешті зайнятися тією роботою, на яку раніше не вистачало часу: збір, сканування, питання збереженості експонатів».

Хранителі Часу

Про Ірину Василівну КАЛІНІЧЕНКО, головного хранителя історії університету, ми нещодавно писали з нагоди нагородження її медаллю «За служіння Каразінському університету». Ірина Василівна:  «Музейну роботу можна порівняти із айсбергом – біла верхівка – це експозиція, панелі, костюми, все красиво. Друга частина – значно  більша, яку не помітно – це скрупульозна терпляча робота над фондами. Моя робота  саме у тому і полягає, щоб усе, що надходить до музею, речі наших вчених, випускників, прижиттєві видання, документи, зареєструвати у журнали, описати їх та визначити для них місце зберігання. Ось, зараз опрацьовую матеріали до проекту,  присвяченому Чорнобилю. Серед робочих матеріалів – підшивки газети «Харківський університет», які музей зберігає з 1972 року, переглядаю кожен номер, що писала газета з цього приводу у далекі 80-ті та 90-ті рр. Музей тісно співпрацює з університетським архівом, бібліотекою».


Поруч із Іриною Василівною старший науковий співробітник Музею історії В. О. ПІВЕНЬ відтворює музейну інформацію у сучасному форматі. Вікторія Олександрівна: «Коли ми плануємо знімати відео та обираємо найцікавіші елементи, звертаємося до університетської медіастудії і разом готуємо відеоролик. Так було, коли ми готували проект, пов'язаний із колекціями нашого університету. Для електронної виставки до ювілейної річниці І. І. Мечникова шукали копії документів, рідкісні фото Іллі Ілліча, розробляли інтерактивну гру, шукали незвичний формат для презентацій. Музей готує презентації різного формату: ПДФ, паверпоїнт, обробка зображень для інтерактивних панелей. Наше завдання – знайти цікавий шлях до презентації музейної роботи і в соцмережах, і на інтерактивних панелях. Мріємо про те, щоб весь музейний контент був доступний відвідувачу і онлайн, і офлайн…».

А ми завершуємо репортаж напередодні Міжнародного дня музеїв, вітаємо чудовий колектив Музею історії університету і дякуємо за велику подвижницьку працю на благо КАРАЗІНСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ! За те,  що зберігаєте, передаєте наступним поколінням найцінніші скарби – історичну пам’ять.

Ліна ТИМАРСЬКА, спецкор.