Особистості
Олександр Миколайович ЛАКТІОНОВ
Професора нашого факультету, Лактіонова Олександра Миколайовича, ми згадуємо дуже часто: його інтелігентність, вихованість, ерудованість, креативність, оптимізм, жарти. В цьому році у нього був би ювілей. Але його немає з нами вже понад 10 років. Ми згадуємо його як університетського випускника, відданого університету вченого, декана нашого факультету. Він – яскрава особистість, який і досі надихає науковців, викладачів і студентів, одним словом, каразінців, працювати, творити та турбуватися про всіх, хто поруч, про Університет.
…Він був унікальною особистістю, кожний, хто його знав, може розповісти про нього щось власне, ми ж виділяємо ті його риси, які на наш погляд, найяскравіше його характеризують: психологічність, толерантність та ініціативність. Одного разу мова зайшла про ідентичність – що кожен себе ідентифікує через деякі сфери життя, з якими себе ототожнює. Хтось може сказати, що по-перше, він інженер, по-друге – він рибалка, а по-третє – він книголюб, інший – щось ще і т. ін. А Олександр Миколайович казав про себе: «…я можу сказати, що по-перше, я – психолог, по-друге, я – психолог і по-третє – я психолог…». Він надзвичайно любив психологію – і науку, і практику. Вислів «якщо знайдеш професію, яку будеш любити, то тобі не прийдеться працювати» – це точно про нього. Він працював безперервно, психологія була для нього і працею, і хобі, і відпочинком.
Ще він був дуже толерантний – розмовляв м’яко, нікого не засуджував та не оцінював, приймав іншого таким, яким він є.. Він поважав і цінував студентство взагалі і кожного конкретного студента окремо. Його порада: «якщо вагаєшся з оцінкою студенту між «відмінно» чи «добре» – став «відмінно» ми ж не застраховані від похибки вимірювання» – це перш за все прояв віри у студента і довіри йому ж. Студент в університеті – головна діюча особа.
Професор Лактіонов був дуже наполегливим та ініціативним. Але він ніколи не казав про власну наполегливість, а любив слово «упертість», наприклад, говорив, що він достатньо упертий, щоб довести до результату те, що вважає важливим.
І при усій власній м’якості, ліберальності та ненав’язливості він був ініціативним, розпочинав такі справи, які до нього мало хто наважувався робити. Це й було підставою саме Олександра Миколайовича, призначити на посаду декана першого в Україні самостійного факультету психології, який було відкрито в нашому університеті у 2000 році.
Час плине, його немає на факультеті, і університеті… Але кожного року, першого вересня саме в аудиторії імені професора Олександра Миколайовича Лактіонова традиційно збираються першокурсники, студенти факультету, і згадують його, і ніби до них, до кожного студента факультету звертається Олександр Миколайович: «Нині студенти цінують свою молодість, жваво цікавляться всім, гарно сміються. Вони талановиті. Мені подобається спостерігати й розшифровувати молодість. Мені здається, ще трохи – і я зможу прилучитися до їхнього життя». Він завжди зі своїм факультетом. Ми вдячні, ми пам’ятаємо.