Вівторок, квітня 23, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Краща наукова продукція

 

Проф. І.В. БЕЛОЗЬОРОВ: «Ми -  нащадки першовідкривачів та видатних праотців!»
Мудрість бути Лікарем,  Людиною довірено книгам…

Про медичний факультет Каразінського університету, його славетну історію, становлення, розвиток, сьогодення та перспективи можна говорити безкінечно. Але відтепер можна і прочитати на сторінках феноменальної колективної наукової праці під керівництвом декана медичного факультету, професора Ігоря БЕЛОЗЬОРОВА «Медичний факультет Каразінського університету 1805-1920рр.». Книга вийшла друком з нагоди 215-річчя заснування медичного факультету, і одразу отримала схвальні відгуки читачів та високі відзнаки.  За результатами виставки-конкурсу навчальної та наукової літератури Харківського університету у напрямку «Іміджеві університетські видання» дипломом III ступеня за монографію «Медичний факультет Каразінського університету 1805-1920 років» відзначено авторський колектив: декана медичного факультету І.В. БЕЛОЗЬОРОВА, завідувача кафедри історіографії, джерелознавства та археології історичного факультету С.І. ПОСОХОВА, завідувача кафедри загальної та клінічної патології медичного факультету О.С. ПРОЦЕНКО, асистента кафедри неврології, психіатрії, наркології та медичної психології медичного факультету М.І. КИРИЧЕНКА. Рецензенти монографії: проф. С.М. КУДЕЛКО, директор Центру краєзнавства імені академіка П.Т. Тронька та проф. А.А. ОПАРІН, завідувач кафедри терапії, ревматології та клінічної фармакології Харківської медичної академії післядипломної освіти. Ця новина і стала приводом для нашого інтерв’ю з деканом медичного, але несподівано  якраз в тему, до редакції газети «Харківський університет» надійшла ще одна чудова звістка  – ще одна монографія науковців медичного факультету професорів І.В. БЕЛОЗЬОРОВА та Ю.В. АВДОСЬЄВА  «Інтервенційна радіологія в онкохірургії» отримала перше місце у цьому році у номінації «Найкраща наукова продукція».


…У кабінеті декана, проф. І.В. БЕЛОЗЬОРОВА, який завжди шанобливо приймає кореспондентів і розповідає про свій факультет з особливим теплом,  переглядаємо унікальну наукову продукцію каразінських учених-медиків, обговорюємо лікарську справу у розрізі університетської освіти та  плани на майбутнє.

- Ігорю Вікторовичу, Ви тримаєте у руках нові наукові видання. Розкажіть про них.

- У першу чергу, хочу представити науковій спільноті періодичне видання «Інтервенційна радіологія в онкохірургії», підготовлене  на матеріалах двох докторських дисертацій – професорів І.В. Белозьорова та Ю.В. Авдосьєва. Після наукових захистів ми вирішили втілити наш науково-аналітичний ресурс у вигляді книги, і це уже друге видання такого плану. На основі попередніх двох книг готуємо підручник для 5-6 курсів, спеціалістів та лікарів-інтернів. Дуже приємно відзначити, що саме ця робота взяла перше місце, як найкраща наукова продукція у цьому році.  Зауважу, що у цій книзі зібрані лише власні матеріали та дослідження каразінських вчених, без використання інтернет-видань та будь-яких посилань на них, тут лише внутрішні архіви, періодика та фотографії, тобто це суто наша інтелектуальна власність. Не менш резонансною та важливою є  колективна монографія І.В. Белозьорова, С.І. Посохова, О.С. Проценко, М.І. Кириченка  - «Медичний факультет Каразінського університету 1805-1920рр.».  Кілька років тому університетські вчені створили Академію історії медицини, яка регулярно проводить наради та з’їзди.  Минулого року восени відбувся ІІІ З’їзд істориків медицини, присвячений 175-річчю від дня народження Нобелівського лауреата І.І. Мечникова. У збірнику «Медичний факультет Каразінського університету 1805-1920рр.»  послідовно висвітлено, коли і чому зародився наш факультет, харківське лікувальне мистецтво та їхні складові – фармація і медсестринство, як вони розвивались і удосконалювались, чому так багато втрачали на своєму історичному шляху і що треба, чи, навпаки, чого не треба робити, щоб не допускати повторення помилок. Тут висвітлена не просто вся історія медичного факультету, а й наше бачення, як це відбувалася, і що означає бути лікарем. За основу взято книгу присвячену століттю університету, що вийшла друком 1905 року за редакцією Д.І. Багалія, І.П. Скворцова.



-  Збірник «Медичний факультет Каразінського університету 1805-1920рр.» зберігає в собі безліч цікавих невідомих фактів. Скільки часу та яких зусиль Вам коштувало опублікувати зібрання?

- Варто уточнити, що ця книга є продовженням. На медичному факультеті уже побачило світ наукове видання «Кафедра загальної клінічної патології: від витоків до сучасності», яке і стало підґрунтям до історико-медичних дискусій та досліджень. Історія є надзвичайно цінним учителем життя,  розумні люди шанують цього учителя. Розглядаючи історію медицини Слобожанщини, в пошуках історичної істини, автори посилалися на майже 300 унікальних джерел. При цьому взято до уваги документи та матеріали ще від часів Василя Каразіна, хроніки від 1861 року, коли було створено нашими співробітниками Харківське медичне товариство, яке, до речі, продовжує працювати донині…  Зауважу, що це єдине товариство, яке зберіглося з тих часів у автентичному вигляді та продовжує своє призначення сьогодні. 13  професорів нашого університету були його засновниками і їх діяльність була знаковою. Товариство займалося педагогічною, освітньою, науковою, лікувальною, державницькою, мистецькою, а також комерційною роботою. Під егідою Товариства було відкрито інститути з виробництва вакцини. В окремих розділах книги розглядаються такі аспекти історії медицини Харкова, як вплив університетських статутів на зміни, що відбувалися на медичному факультеті, особливості студентського життя медиків в Харківському університеті, проблеми доступу жінок до медичної освіти, основні риси навчальної програми на медичному факультеті, історія розвитку допоміжних інститутів і кафедр факультету, а також харківських наукових та громадських організацій. Авторами враховано також відсутність загубленої історичними архівами інформації,  що додало великих перепон у написанні… 70 відсотків портретів вдалося відшукати, дещо не вдалося відновити… Шукаємо, підключаємо міські архіви, аби в майбутньому створити фотогалерею слави наших видатних вчених-медиків, деканів медичного. Плануємо звернутися до університетського митця, Народного художника України, Почесного доктора Каразінського університету, професора Харківської державної Академії дизайну та мистецтв Віктора Івановича Ковтуна та створити портретну галерею і на медичному. Починаючи з 2016 року і до сьогодні ми продовжуємо збирати портрети усіх наших деканів, наразі вже є 17 зображень.

На підготовку монографії  до друку знадобилося 5 років.

- Яку мету  переслідували автори при написанні книги?

- Студенти мають пам’ятати, у якому знаковому університеті вони навчаються! Що цей славетний медичний факультет, який вони  обрали, створено не на пустому місці, тут завжди відбувалися потужні глобальні процеси державного та навіть європейського масштабу. Традиції закладені нашими вчителями, праотцями, треба усвідомлювати, зберігати та передавати наступним поколінням. Ми – не ніхто! – ми  нащадки першовідкривачів та відомих людей. Достатньо сказати, що саме у Харкові  вперше була проведена пересадка нирки,  вперше проведено відкриту операцію гранування серця та багато іншого. Нам усім це треба пам’ятати та нести з гордістю прапор нашого університету та факультету.


- Ігорю Вікторовичу, це серія публікацій? Що ще продовжуєте готувати?

- Так, це серія видань, зараз готується до друку ще одна книга до  ювілею кафедри загальної клінічної патології.  До речі, саме з цієї кафедри я починав свій трудових шлях  в університеті. Перший мій запис у трудовій книзі – санітар хірургічного відділення 31-ї міської лікарні, і я цим пишаюсь.  Отже, з нагоди святкуванням ювілею кафедри плануємо провести відкриту Міжнародну конференцію в кінці квітня. Водночас готуємо до друку унікальне видання про сьогодення нашого медфаку, з моменту відродження 1993 р. і до теперішнього дня.  До книги увійдуть сучасні клінічні бази, кафедри,  сьогодення нашого колективу та студентів. Також плануємо надрукувати бібліографічний збірник усіх видатних співробітників, випускників медичного факультету Каразінського університету за весь період існування.

- І кілька слів про роботу факультету сьогодні та плани на завтра.

- У цей нелегкий час, хочу відмітити, що медичний факультет набирає і українських, і студентів-іноземців більше, ніж минулого та позаминулого року.  Факультет наразі успішно проходить акредитацію. Піднімаємо планку і в якості освіти. Сьогодні проводили факультетську Вчену раду, на якій одностайно проголосували за ВІДКРИТТЯ ПІСЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ.  Це буде серйозний крок вперед,  серйозний напрямок, де наші вихованці будуть отримувати повну циклічну освіту – від шкільної парти до захисту докторських.  Також в планах – відкрити університетську стоматологію. Але це з часом, адже багато початих справ спершу треба довести до логічного завершення. Я - людина закінчених справ! Люблю бачити плоди своєї роботи.

- Ігорю Вікторовичу, дякую за розмову. Щиро вітаємо з відзнаками!

…І свої думки: МИ УСІ ХВОРІЄМО…  І ЦЯ ХВОРОБА  ХХІ ст. – відсутність інтересу до книг. Дедалі частіше ми читаємо короткі тексти з екрану телефона, інтернету.  Але цінність книги, затребуваність в інтелектуально-духовному удосконаленню, просвітництву не може зникнути! Бо книга – це реально мудрий учитель, і кожна її поява – це ПОДІЯ, це титанічний труд тих, хто її створював!

Ліна ТИМАРСЬКА