Дистанційна мить

ПАНДЕМІЯ

ВІД РЕДАКЦІЇ. Через пандемію студентам і викладачам довелося звикати до нового формату навчання.

Дистанційне навчання довелося запроваджувати екстрено: жоден вищий навчальний заклад не був до цього повністю готовий. Платформа Zoom, створена для віддаленого конференц-зв’язку, набула популярності саме в розпал карантину. Студентам здається, що дана платформа є неоднозначною: вона дійсно легка і зручна, але часто підключення нестабільне, обривається. Значна частина заняття йде на налаштування з’єднання. «Варто, мабуть, заздалегідь навчитися користуватися навчальними платформами», — розмірковує Валерія Камчатна. До речі, усі студенти, яких ми опитали, відзначають, що «дистанційка» сильно економить час на дорогу від дому до університету. Дві години вільного часу в день для одних — можливість відпочити і присвятити час хобі, для інших — шанс надолужити згаяне.

«Я намагаюся витрачати заощаджений час з користю, — розповідає Єлизавета Шушура, майбутня юристка. — Наприклад, проводити більше часу з родиною!». Слухати потокові лекції в записах дуже зручно: з одного боку, ніхто не відволікає, з іншого — звернутися до них можна в будь-який зручний час, а не о 9 ранку, як у розкладі. До того ж незрозумілі моменти в запису можна прокрутити кілька разів — а значить, не потрібно конспектувати. «Великий мінус дистанційного навчання для мене — самоорганізація, — щиро зізнається філолог Анна Веклич. — Як студентка, підтримую думку, що основними мінусами є непідготовленість системи освіти до умов дистанційного навчання. Це можна вирішити шляхом підвищення кваліфікації усіх нас у сфері сучасних технологій, а також підтримкою студентів через зв’язок у соціальних мережах».

Яна ТРЕГУБОВА, другокурсниця.