П'ятниця, квітня 19, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Державна премія України-2020

СЕРЕД ЛАУРЕАТІВ — НАУКОВЦІ ФІЗТЕХУ

ВІД РЕДАКЦІЇ: Державною премією України в галузі науки і техніки (Указ президента України №608/2020 від 30 грудня 2020 року) за роботу «Керування властивостями матеріалів в екстремальних умовах» нагороджено науковців ННІ «Фізико-технічний факультет» Каразінського університету. Розповідає учасник однієї з двох команд науковців, професор кафедри фізики ядра та високих енергій імені О. І. Ахієзера Андрій Геннадійович СОТНІКОВ.


На фото (зліва направо): О.С. Пелетминський, старший науковий співробітник ННЦ ХФТІ, Ю.В. Слюсаренко, академік НАНУ, професор Каразінського університету, А.Г. Сотніков, професор кафедри фізики ядра та високих енергій імені О.І. Ахієзера.

— Андріє Геннадійовичу, розкажіть детальніше про роботу та нагороду.

— Мета роботи — опис та аналіз фазових станів, що виникають у середовищах за екстремальних умов і демонструють нові і незвичні властивості (зокрема в безпосередньому околі точок фазових перетворень). З точки зору здобуття нових знань про матеріали та можливості застосувань для створення якісно нових технологій майбутнього. Дослідження відкривають перспективи застосування здобутих результатів у металургії, приладо- та машинобудуванні, космічній техніці, при створені ряду нових композиційних матеріалів спеціального призначення: антифрикційних зносостійких, електротехнічних, магнітних; при розробці атомних лазерів, надчутливих оптичних перемикачів, пристроїв для фокусування й накопичення енергії в сонячних батареях за похмурої погоди, а також керування груповою швидкістю світла в бозе-конденсаті (аж до повної його зупинки!) за допомогою зовнішнього магнітного поля.

— Як Ваша команда розподіляла обов’язки під час роботи?

— Спеціально обов’язків ніхто не розподіляв. Команда із самого початку була підібрана із фахівців у галузях теоретичної та експериментальної фізики таким чином, щоб була ідейна єдність задач і результатів, і теоретичних, і експериментальних. Результати, які стосувалися побудови мікроскопічних теорій та проведення комп’ютерного моделювання, розподілилися між теоретиками Харкова та Львова з огляду на досвід досліджень у відповідних галузях, а результати експериментальних досліджень узяті у вчених Львова та Києва, теж із точки зору відповідних напрацювань та розвинутих технологій.

— Скільки часу зайняло її створення?

— Мій внесок до циклу робіт охоплює часовий проміжок десь у 10 років, у інших авторів приблизно такі ж саме або дещо більші часові проміжки (до 20 років).

— Скільки було команд науковців? Як ви взаємодіяли?

— У кожній секції, зокрема, фізико-математичних наук, було декілька команд, які проходили послідовний відбір, що складається десь з п’яти етапів: висунення, первинний розгляд Експертною комісією, громадське обговорення, повторний розгляд Експертною комісією з урахуванням результатів обговорення науковою громадськістю, голосування на пленумі Комітету з державних премій. На останньому етапі залишилося дві команди в секції фізико-математичних наук, яким було присуджено Державну премію цього року. Детальна інформація та взаємодія була забезпечена Комітетом з державних премій з відповідною веб-сторінкою.

— Що саме, на Вашу думку, стало причиною успіху?

— Підґрунтям нагородження, насамперед, є вагомі результати, відомі світовій науковій спільноті, оскільки висвітлені у високорейтингових світових виданнях та високі індекси цитувань.

— Яке значення має робота для Вашого навчального закладу та для української науки?

— Роботи, що увійшли до циклу, виконувались у рамках базових тем та цільових проектів українських наукових та навчальних закладів, мали грантову підтримку з боку МОН та НАН України. Таке визнання робіт ще раз підтверджує доцільність фінансування науки та підтверджує високий рівень відповідного наукового чи навчального закладу. — Які дослідження наразі проводите? Над чим працюєте? — Життя після премії не закінчується. Відкриті перспективи застосувань результатів циклу із точки зору створення якісно нових технологій на основі унікальних властивостей матеріалів за критичних умов відкрило й нові напрямки наукових досліджень і за тематикою робіт циклу, і за тематикою суміжних галузей. Дякуємо за розмову! Вітаємо із перемогою.

Надія ВОЛНА