«Я не будую капіталізм. Я роблю те, що мені подобається» - О. Ярославський

ВІД РЕДАКЦІЇ. Останнім часом ви не помічали за собою та за багатьма своїми друзями і колегами таке: кожного разу, коли мова йде про харківський футбол, про «Металіст», про Євро-2012, про місто й аеропорт, обов’язково згадується ім’я однієї людини? Це не Президент України, і не мер, а бізнесмен, який вкладає у все це гроші і дарує людям свято. Це зовсім не ода Ярославському. Ми не можемо обійти людину, завдяки якій 5 грудня 2009р. стало для харків’ян «червоним» днем календаря. Саме рік тому цього дня відбулося урочисте відкриття оновленого стадіону «Металіст» - візитної карточки Харкова та нашої держави.Ми пам’ятаємо цей день? Сотні ВІП-персон, журналістів, гостей із інших міст та країн заповнювали місто з метою на власні очі побачити красень-стадіон, який скоро прийматиме матчі Євро-2012 (хоча, тоді напевне цього ще ніхто не міг сказати). Усі події, які супроводжували те свято я спостерігав на власні очі. Повірте, навіть журналісти, які завітали до нас із Києва з неприхованим подивом і, десь навіть із заздрістю роздивлялися споруду. З цього приводу під акомпанемент передвиборчої кампанії до Харкова завітали й тодішні кандидати у Президенти. Ви ж самі розумієте, наскільки ключовими є такі події для політичних діячів, тому кожен із них публічно вітав харків’ян, не забуваючи відмітити свою причетність до будівництва цього стадіону. В принципі, політичні розбірки вашого автора в той день цікавили найменше, тому я врешті-решт перейшов до екскурсії стадіоном, який тоді ще був для мене великою загадкою, який всі чомусь називають… «павук» або «сороко ніжка». Таке визначення перше приходить у голову при зустрічі із стадіоном. Справа в тому, що трибуні із зовні по периметру оточені 22-ма височенними опорами, але аж ніяк не 40-ма. До речі, саме це дозволяє «Металісту» бути унікальним стадіоном, який не має аналогів у світі за своєю конструкцією. Ідея подібного маневру із опорами цілком і повністю належить українцям, українцями вона і реалізована – є привід пишатися собою!
Сергій Євель, генеральний підрядник будівництва ОСК «Металіст»:
«В світі немає стадіонів, на яких опори не "пронизували" б тіло трибун, тобто, на всіх стадіонах опори проходять наскрізь трибуни. На відмінц від них, на стадіоні "Металіст" стякки винесені за чашу стадіону. Ці металоконструкції - унікальні і, значить, технологічно відносяться до категорії складних».
Ще раз повторюю, не даремно ми розпочинаємо екскурсію саме з цих 35-ти метрових опор, як не крути, вони кидаються в очі першими. А тепер повертаємось до центрального входу стадіону, який є найновішою частиною арени. Збудована у зв’язку з останнім проектом реконструкції п’ятиповерхова споруда біля Західної трибуни, або, як її ще називають – «парус», зустрічає гостей великим дзеркальним фасадом та емблемою «Металісту». Звичайно, там красується і назва споруди великими латинськими символами: «MetalistStadium». Так, саме стадіон, а не арена, як спочатку намагалися назвати його журналісти. Офіційне визначення прокоментував сам Олександр Ярославський: «Це не цирк, тому й не арена. Це – стадіон». Так, справжній футбольний стадіон. У цьому починаєш бути впевненим, лише зайшовши у «парус». Дивіться хоч вправо, хоч вліво чи прямо – усюди побачите стіни з фотошпалерами, на яких зображені миттєвості із життя футбольного клубу «Металіст». Так, це одна із особливостей стадіону – постійне нагадування про те, кому він належить і заради кого збудований, звідси така наявність великих емблем клубу,
Олександр Чуб, архітектор стадіону: « Ми працюємо над програмою Євро-2012, за умовами, які нам диктує УЄФА та керівництво «Металіста». Безсумнівно, в подальшому стадіон буде зазнавати змін у зв’язку із темпами технологічного розвитку та новим вимогам від УЄФА. Я впевнений, ви ще побачите на цьому стадіоні багато чого нового»
фотографій із гравцями і вболівальниками. «Парус» - будівля функціональна. Він містить роздягальні, технічні кімнати, зали для ВІП-заходів, конференцій, ресторан. Одна з найголовніших його особливостей – наявність прес-центру, який включає усі необхідні умови для журналістів, як-то: кімната для комп’ютерів з можливістю підключення до Інтернету і величезний зал для прес-конференцій, адаптований для будь-яких представників ЗМІ. Все виконано за стандартами та вимогами УЄФА. До речі, у «парусі» є у наявності ліфт. Щоб потрапити до, скажімо, прес-центру, вам потрібно піднятися на третій поверх. Завжди роблю цю операцію пішки і не думав, що хтось користується цим ліфтом. Але я помилявся. Нещодавно один голландський журналіст на моїх очах добирався ним до прес-центру. Ось що значить європейці!
Отже, ідемо далі. «Парус», як я вже написав, дає доступ до всіх технічних приміщень. Коментаторські кабінки, місця для відеозйомки, керування освітленням і звуком на стадіоні, керування «спайдеркамом»(з ним ми ще познайомимось) відеотабло та електронною рекламною доріжкою – все керується звідси. Власне, учасників футбольної події завжди цікавить інше. Звичайно, це роздягальні та суддівські кімнати, які знаходяться нижче рівня землі. Звідси і починається будь-який футбольний матч.
Говорять ФАКТИ:
-трибуни ОСК «Металіст» вміщують 40000 глядачів. На даний момент це другий показник в Україні після «Донбас-Арени»(55000 гл.)
- конструкція стадіону розрахована на 8-ми бальний землетрус
- загальна сума реконструкції стадіону – 600 млн. грн..
- повної реконструкції зазнали дві – Західна та Східна трибуни ,Південна була добудована, а Північна реконструйована частково
- стадіон «Металіст» прийме три матчі Євро-2012. У Харкові базуватимуться команди групи «В».
Давайте на секунду уявимо себе футболістами. Тренерські вказівки отримані, арбітр запрошує нас на поле. Очікування у тунелі, який сполучає майданчик і підтрибунне приміщення –дуже хвилююча мить для кожного гравця. Все, пішли! Під шалений звук підтримки заповненого стадіону ми виходимо на поле мимоволі оглядаємо трибуни. Он він, шеф (Олександр Ярославський) як завжди уважно дивиться за тим, що відбувається із ВІП-ложі й дуже хвилюється. На Північній трибуні фан-сектор «Металіста», який характерний наймасовішою і найкращою підтримкою в Україні. Витримати шалений тиск вболівальників трибунам допомагають великі монолітні блоки, які оку глядачів не доступні, але їх функція ключова. Ось над головою пролітаю «Spidercam»(«камера-павук»), який був придбаний у австрійського виробника за півмільйона євро! Це камера, яка за допомогою тросів літає над футбольним полем, даючи змогу телеглядачам дивитись картинку з унікальних ракурсів. Наявність цієї камери – одна із «фішок» стадіону. Подібної техніки на інших аренах Східної Європи ще немає! Під дахом розміщені два великі відео табло, які здатні передавати чітку картинку матчу, показувати рекламу та музичні кліпи для розваги глядачів у перервах. По периметру поля ми бачимо яскраве світло рекламної доріжки – комерція, нікуди від неї не подітися. Взагалі, наявність ІТ-технологій – основний напрямок розвитку стадіону. Команда висококласних професіоналів працює над тим, щоб ОСК «Металіст» відрізнявся своєю унікальною функціональністю. Поки що це вдається.
Ну що ж, матч закінчено, і ми прямуємо зворотнім маршрутом. Є ще час? Обо’вязково пройдіться навколо стадіону, щоб скласти повну картинку вражень. Заходячи з північної сторони одразу помічаємо велику будівлю – Дитячу Футбольну академію «Металіста». У будівлі міститьсь великий Фан-магазин клубу й кафе-ресторан. Підійдіть трохи ближче і перед вами відкриється великий комплекс футбольних полів зі штучним покриттям, на яких щодня, зранку і до вечора, грають люди будь-якого віку. Тут перші кроки роблять майбутні футбольні зірки, тут проходять різноманітні турніри під егідою ФК «Металіст», включаючи Студентську лігу. Рухаємося далі… Зрозуміло, нам не обійти Східну трибуну. Не так давно на цьому місці знаходилася інша трибуна, ще зі старого зразка стадіону. До речі, найперша трибуна в історії ОСК «Металіст», відповідно вважається архітектурним пам’ятником. Саме тому фасад Східної сторони нагадує той самий, який був раніше. Південний бік - бізнес-центр стадіону. Здається він під офісні приміщення, тому зараз у будівлі «Півдня» один за одним виникають магазини та фірми. Врешті-решт ми приходимо до історичної точки – «ротонди». Будівля, де знаходяться каси стадіону, одна з небагатьох тут, яка зазнала лише «косметичного» ремонту. Не забудьте підійти і купити собі квиток на наступний матч нашої команди, тим більше, якщо ви ще не були на стадіоні. Можливо і Ви відчуєте себе тут по-справжньому щасливим хоча б на півтори години!

М. ІВАНОВ, третьокурсник відділення журналістики, слухач «Творчої майстерні О.НЕРУХ, спеціально для «Харківського університету».