Понеділок, жовтня 25, 2021

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Актуальна тема

Волонтери

Ми чуємо на цю тему такі коментарі…

«Це такі люди, яким не байдуже…           Завжди не байдуже! І це не вибір, просто деякі люди не можуть  інакше…».

«Та кинь ти це кошеня! Не треба мучити його і себе! Нехай проблемами безхатьків займається   держава…».

«Та навіщо тобі ці переселенці? Кожен третій п’є твою кров. Є ж на це міністерство».

«Армію повинна утримувати держава! Я збір плачу»!

«Сирітство?  Тю. Їм же квартири дають. Хто б мені дав?!».

«Служба пошуку людей? Та є ж поліція, МНС...»

«У кожній  дірці, до якої немає справи, часу  грошей  держави, стирчить волонтер…»

«Його час, це  коли 25 годин  в добі, і вони всі чужі».

 

Волонтерство у Каразінському: добра воля чи запит сучасності?

ВІД РЕДАКЦІЇ. Благодійність – це така людська риса, що належить до найбільших проявів гуманності. Це - стан душі людини, котрий є близьким до самопожертви. Однак, її саможертовне життя тяжко вкладається в рамки нашого сприйняття. У боротьбі з Ковід-19 волонтерство в Україні набуло нового статусу та ваги в суспільстві… У Каразінському університеті волонтерські загони зростають чисельно та вливаються потужною силою в міські проекти доброчинності та благодійності.  Газета «Харківський університет»  досліджує  тему волонтерства.

Таким чином, волонтерство - це благодійна діяльність приватної особи, яка не вимагає фінансових пожертвувань від особи, а базується переважно на використанні часу та навичок цієї особи, які надаються на безоплатній основі. Про волонтерську діяльність, напрямки та форми допомоги, про доброчинні ініціативи у Каразінському університеті спілкуємося з проректором з науково-педагогічної роботи  А. В. БАБІЧЕВИМ:

-        Тема волонтерства – надзвичайно важлива сьогодні,  і її підґрунтям є пандемія коронавірусу.  На часі співробітниками і студентами, харків’янами, взагалі українцями з усіх регіонів - надання допомоги одне одному. Люди добровільно гуртуються, аби долати біду. В університеті функціонують різні напрями волонтерської діяльності. Цими питаннями опікуються  профспілкові організації: первинна профспілкова організація та профспілка студентів, аспірантів і докторантів, відділ позаосвітньої діяльності Управління якості освіти,  Студдрада та ін. Це загальноуніверситетський процес.



-        Анатолію Валерійовичу, спектр волонтерської допомоги в університеті?

-        Цього року відбулася низка благодійних заходів. Окрема тема  - донорство.  Навесні щороку, і навіть в карантин 2020-го, наші студенти добровільно здавали кров для виробництва лікарських засобів у боротьбі з  раковими захворюваннями. Маємо спільний проект з Інститутом радіології, де наші співробітники мають можливість безкоштовно отримати такі лікарські засоби. Каразінські студенти також здають кров і на обласних станціях, де не вистачає донорів. Змушений був стартувати цієї весни через поширення коронавірусу новий напрям добровільної підтримки - університетський волонтерський загін у боротьбі з Ковід. Каразінці надавали допомогу університетським співробітникам  похилого віку, доставляли продукти харчування, засоби гігієни і ліки до них додому. Опікувалися і студентами, які захворіли на Ковід. Уся каразінська родина не була осторонь коронавірусної хвороби. Спектр благодійної діяльності волонтерів дуже широкий: допомога інвалідам, літнім людям, безробітнім, безхатькам, багатодітним сім'ям та сиротам, допомога військовим в зоні АТО… Опікуємося дітьми з серцево-судинними захворюваннями Харківської санаторної школи №9. 

-        Ваша думка про волонтерство?

-        Якщо порівняти сьогодення і 10 років тому, то волонтерство набуло значного поштовху та зростання, збільшився обсяг доброчинних проектів. Зросла  кількість людей, які хочуть займатися благодійністю. Та й насправді Університет завжди був осередком усіх передових ідей, центром розвитку  демократії і благодійності.   На мою думку, волонтер – людина, що має критичне око… І хоче зміни цього безкорисно, добровільно.

Д. О. БОРТНИКОВА, голова профспілкової організації студентів, аспірантів і докторантів:

- Звичайно, профспілкова організація не могла опинитися осторонь від боротьби з короновірусною хворобою, і буквально в перші дні карантину,  був створений студентський волонтерський штаб допомоги у боротьбі з Сovid-19.  До  волонтерської групи увійшли понад 50 студентів Каразінського.  Дякуємо їм за рішучість, безстрашність і допомогу. Серед найактивніших слід відзначити Артема СОКОЛОВА, студента факультету геології, географії, рекреації та туризму та Ольгу ЧУБ, доцента кафедри теоретичної та прикладної системотехніки факультету комп’ютерних наук. За звітний період, ми провели 3 благодійні акції зі збору крові та її компонентів, які були проведені спільно зі службою управління персоналом і навчальним центром соціально-виховної та позаосвітньої діяльності університету. Такий «внесок» наших 34 студентів піде на користь наших колег, хто потерпає від онкології. Профспілкові лідери факультетів, в якості волонтерів, були залучені до організації ефективного призову цього літа.

- Дар’є Олександрівно, на Вашу думку, хто такий  волонтер?

- Найвища цінність – служити людині! Це, найперше, мій особистий девіз, чому я працюю тут, в університеті, на цій посаді.  Це і моє ставлення до волонтерства та доброчинності.  Волонтерська діяльність будується на тому, що ти допомагаєш інколи банально добрим словом, буває часом, буває ресурсами та тим, чим можеш. Але від щирого серця. У нас в університеті неймовірна команда, без якої не уявляю вже свого життя. Одну невеличку іскру-ідею підхоплює хтось ще, додає щось своє, передає далі та на виході ми отримуємо масштабний, сильний та сучасний доброчинний проект. Ми підтримуємо, віримо та допомагаємо. Ось ця відкритість до людей та ідей надає сил рухатись далі.

Віктор ЧУМАКОВ, голова Студентської ради університету, четвертокурсник соціологічного факультету, волонтер:

-        Студентська рада університету щороку проводить Благодійний Зимовий Бал, де збираються кошти для закупівлі медичного обладнання в дитячі лікарні, хворим. За останні декілька років ми зібрали понад мільйон гривень на доброчинні справи. Дуже надихає, що все це ініціатива та робота студентства. Гроші збираємо всім університетом, ректоратом, викладацьким складом і шукаємо сторонніх інвесторів. Цього року ми всі заручники режиму online. Тому наш бал став неможливим, але ми знали, що в нашому університеті є студент, який потребує нашої допомоги - Михайло Неділько, факультет комп’ютерних наук. Задля нього ми проводили online захід нового, для нас, формату. Мали дуже багато цікавих гостей і навіть рок-групу Otorvald, що представляли Україну на Євробаченні-2017. Завдяки спільним зусиллям ректорату, Студентського самоврядування, всього колективу Каразінського університету, компаніям «Япошка» та «Nix Solution» ми зібрали 115 000 гривень для Михайла. Я майже кожного дня спілкувався з мамою Михайла, вона дуже вдячна колективу університету та передавала всім вітання.

Олена Євгенівна НЕДІЛЬКО, мама Михайла:

-        Нещодавно нас виписали з турецької клініки, оскільки курс лікування хіміотерапії  закінчився. Відновлюємося. Несподівано отримали подарунки від Українського Товариства в Стамбулі і клініки Меdical Park. Спасибі їм за приємний сюрприз. Але найбільша вдячність нашому постійному помічнику - ХНУ імені В.Н. Каразіна. Ви - НЕЙМОВІРНІ! Лише за один день У ПРОДОВЖЕННЯ АКЦІЇ НА ПІДТРИМКУ Михайла від медичного факультету було перераховано ще 15 тис. гривень благодійної допомоги. Дякую Вам, наші дорогі друзі, що допомагаєте боротися з недугою, не здаватися…

Доцент Ольга ЧУБ, волонтер:

-        Мене звуть Ольга ЧУБ. Мені 32 роки, корінна харків’янка. Маю дві вищі освіти, перша – економічна, друга – технічна. Другу освіту отримала в нашому Каразінському університеті. У 2014 р.і захистила дисертацію та стала кандидатом економічних наук. З вересня 2019 р. працюю в університеті на посаді доцента кафедри теоретичної та прикладної системотехніки.  Ще у свої студентські роки з’явилося непереборне бажання допомагати оточуючим: спершу це були мої одногрупники, далі - обов’язки старости групи,  пізніше – голови наукового товариства факультету, а згодом стала стипендіатом Харківської обласної організації Профспілки освіти і науки України. Тоді на весь університет було лише двоє стипендіатів. Ми  представляти інтереси студентів вже на рівні міста Харкова, столичних чиновників. Це стало відправною точкою у моєму становленні як волонтера. Волонтерською діяльністю займаюсь вже понад 15 років. Про можливість долучитися до роботи волонтерського штабу Каразінського університету дізналася з відкритих джерел. Через деякий час проректор Анатолій Валерійович Бабічев дав мені доручення очолити волонтерський загін Каразінського університету та влитися в роботу міського штабу бороти з пандемією коронавірусу. Каразінський волонтерський загін був залучений до роботи у Шевченківському адміністративному районі міста Харкова. Протягом місяця, без вихідних, у квітні та на початку травня минулого року, ми доставляли спеціально сформовані продуктові набори ветеранам. Наш волонтерський загін на початку складався зі значної кількості студентів-каразінців. Однак, ближче до кінця роботи, кількість учасників помітно зменшилася. Адже  складна сама по собі робота з людьми. Ми працювали спільно з адміністрацією Шевченківського району – щоранку отримували адреси людей. В середньому близько 150 адрес ми встигали відвідувати протягом дня. Реакція людей  коли ми вручали їм продукти завжди були лише слова подяки. Загалом ми відвезли близько 3,5 тисяч продуктових наборів. На моє глибоке переконання, волонтерство – свідома безоплатна допомога у вирішенні чітко визначеної проблеми.


Артем СОКОЛОВ, четвертокурсник, факультет геології, географії, рекреації та туризму, волонтер:

- Дізнався про волонтерство з Інстаграму нашого рідного університету і одразу ж заповнив анкету. Вплинуло на це саме бажання допомагати людям, яким важко під час карантину та  локдауну. А ще я вирішив зробити новий виклик самому собі. Волонтерська робота допомогла зрозуміти, що важливіше за добро не може бути нічого.  Також робота у команді приносить задоволення. У нас підібралася гарна команда, яка була з початку волонтерства і до сьогодні. Трохи про кожного з нас: Ольга Чуб - доцент Каразінського університету, її подруга Наталія, Леонід Номерчук - організатор Young Global Fest, Юрій Ковальов та Ольга Наумова - волонтери з волонтерської організації AVA, а також наш постійний водій - Григорій. Кожного дня ми розвозили від 130 до 170 пакетів.. Я – волонтер з солідним стажем, працюю у волонтерській організації AVA вже майже 3 роки. Останні півроку я є головою відділу хелперів. Це ті волонтери, які координують діяльність інших волонтерів на івентах. Також AVA організую єдину школу волонтерів у Харкові. До речі, вже навесні буде новий набір. Я запрошую кожного у школу волонтерів.. Найбільше чекаю на можливість волонтерити на концерті Монатіка 5 червня. Також дуже хочу поїхати волонтерити за обміном поки що у інший регіон України, а як закінчиться пандемія і у іншу країну. Волонтер - це та людина, яка безкорисливо допомагає. Потрібно пам'ятати, що волонтери - звичайні люди, у яких є свої проблеми, свої мрії, навчання в університеті та сесії або навіть робота. Тому справжні волонтери волонтерять не на шкоду собі.

Ліна ТИМАРСЬКА