Середа, квітня 24, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Назустріч 250-річчю В.Н.Каразіна

 

Назустріч 250-річчю В.Н.Каразіна

«Дайте мені бібліотеку, і я побудую навколо неї університет». Бенджамін Уіллер (1854-1927), Президент Каліфорнійського університету.

ВІД РЕДАКЦІЇ. Як зазначав ректор Харківського університету (1852 -1858 рр.) Карл Карлович Фойгт, саме Василь Назарович Каразін започаткував заснування університетської бібліотеки: «По его выбору и старанию, приобретены для нее первые сочинения; его личному содействию и влиянию она обязана большим числом книг, пожертвованных в то время разными частными лицами». Комплектування бібліотечного фонду ЦНБ - Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна - розпочалося задовго до  відкриття самого закладу. Слово про  книги, які були придбані ще за часів Василя Назаровича, професіоналу своєї справи високої компетенції Марині Іванівні БОБРОВІЙ, завідувачці відділу книжкових пам’яток, цінних видань і рукописів ЦНБ ХНУ імені В. Н. Каразіна.

- Марино Іванівно, скажіть, а скільки збереглося книжок, які придбав сам Каразін?

- Визначити максимально точно всі книги придбані Каразіним у 1803 р., на жаль, неможливо, тому що вони «розпорошені» у багатотисячному бібліотечному фонді. Але чимало примірників можна ідентифікувати завдяки наявності відмінних ознак. Книги, придбані Каразіним, стали основою для формування колекцій рідкісних видань університетської бібліотеки. На сьогодні Фонд книжкових пам’яток ЦНБ налічує 85000 одиниць зберігання,  представлений унікальними, рідкісними та цінними документами ХІІ-ХХІ ст.– пам’ятками вітчизняної і світової культури. У 2013 р. Фонд внесено до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання. Загальний фонд ЦНБ Каразінського університету становить майже 3,5 мільйона примірників.

- А чи є книги, на яких зберігся підпис Каразіна? Що це за книги?

- На перших бібліотечних книгах проставлявся круглий штамп: у чорній лінійній рамці літери «У.Х.» (тобто «Університет Харківський»). На деяких примірниках збереглися дарчі записи В.Н.Каразіна з проханням «препроводить в библиотеку», «приобщить к брошюрам библиотеки Императорского Харьковского университета». А на книзі Птолемея «Географія» (Ptolemeus Cl. Geographiae opus… Argentinae [Strassburg], 1513), яка видана у 1513 р. У Страсбурзі, маємо змогу прочитати автограф Василя Назаровича, датований 1803 роком: «Hoc C. Ptolomei Geographiae opus, pertinet ad ea, quae prima prodierunt typis inventis, ab hocque ipsum videtur multo majoris momenti. Imperiali Charkowiensi Universitati dono obtulit observantissimus ipsius cultor Basilius Karazin. 1803 Anno, Idiis Septembris Petropoli». У фонді книжкових пам’яток ЦНБ виявлена книга «Новый словотолкователь, расположенный по алфавиту. Ч.1» (Санкт-Петербург, 1803), на якій зберігся суперекслібрис* бібліотеки. На ньому зображена богиня мудрості Афіна, яка тримає щит з гербом Харкова. По зовнішньому кругу золотими літерами відтиснутий напис: «Библіот. Императорскаго Харьковскаго университета». Під зображенням – напис латиною: «Nihil desperari» [ніколи не втрачай надії (віри), ніколи не здавайся]. Вірогідно, що ескіз суперекслібриса запропонував сам Каразін. Ще один суперекслібрис – шрифтовий – зберігся на двох виданнях «Commentationes societatis physico-medicae… Vol. I, pars I-II» (Москва, 1808), де на титулі оправи в овальній орнаментальній рамці на бордовому фоні відтиск золотом: «EX BIBLIOTHECA UNIVERS.I.CHARCOW».

- Як книжки надходили до бібліотеки?

- Ініціатор відкриття навчального закладу у провінційному на той час Харкові розумів, що для організації навчального процесу, окрім приміщення, викладачів, потрібні ще й книги. Тому у 1803 р. Василь Назарович Каразін придбав у Санкт-Петербурзі партію книг, яка налічувала 3219 прим. Різної тематики. Книги були переправлені до Харкова і поклали початок майбутній книгозбірні. На другий день після урочистого відкриття університету 18 (30) січня 1805 р. На засіданні Ради університету був обраний перший бібліотекар – професор грецької і французької словесності Я.Я.Белен-де-Баллю.

У перші десятиліття існування бібліотечний фонд університетської книгозбірні поповнювався, в основному, завдяки дарам і пожертвуванням. Частина книг була придбана за кошти університету. Обов’язковим було надходження до бібліотеки всіх видань, що виходили з друкарні Харківського університету, яка була заснована у 1805 р. У ХІХ ст. у бібліотеку надійшли багаті й цінні книжкові зібрання династії Джунковських (1783 т.), І.П.Сокальського (4170 т.), Б.Г.Філонова (6000 т.), А.М.Матушинського (2921 т.) та багатьох ін.

Чимало професорів і вихованців університету заповідали свої особисті бібліотеки Харківському університету. І дотепер у фонді відділу книжкових пам’яток, цінних видань і рукописів ЦНБ зберігаються окремими колекціями особисті книжкові зібрання філологів О.О.Потебні і М.Ф.Сумцова, мовознавця О.В.Ветухова, математика Д.М.Синцова, географа М.Й.Криштафовича, фізика М.Д.Пільчикова та ін.

Розмовляла наш кор. А.УДНІКОВА.

*Суперекслібрис (від лат. Super – зверху, ex libris – з книг) – книжковий знак відтиснутий на оправі книги для позначення її власника.

Суперекслібрис на книзі 1803 р. «Новый словотолкователь, расположенный по алфавиту. Ч.1» (Санкт-Петербург, 1803)

Суперекслібрис ЦНБ Каразінського університету

 

Книга зі штампом «У.Х.» (Університет Харківський)

 

Книга з автографом В.Н.Каразіна

 

Автограф Каразіна на книзі Птолемея 1513 р. (Ptolemeus Cl. Geographiae opus… Argentinae [Strassburg], 1513)