Вівторок, травня 24, 2022

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Студентська наука

 

Карантин – не завада!

ВІД РЕДАКУЦІЇ. Щорічна Міжнародна краєзнавча конференція молодих учених давно стала традиційним заходом, який проводиться у грудні на історичному факультеті. 4 грудня 2020 року конференція відбулася в онлайн-режимі.


38-а Міжнародна краєзнавча конференція молодих учених «Краєзнавство та краєзнавці: досвід минулого та сьогоденні завдання» була приурочена до 120-річчя від дня народження професора Антона Григоровича Слюсарського (1900–1980) – доктора історичних наук, багаторічного декана історичного факультету Харківського університету, першого голови Харківського відділення Українського товариства охорони пам’яток історії і культури. У переддень конференції студенти та співробітники історичного факультету Каразінського університету поклали квіти на могилу вченого, а в ЦНБ була розгорнута присвячена йому книжкова виставка.

Організаторами заходу традиційно виступили історичний факультет (в першу чергу, кафедра історіографії, джерелознавства та археології), Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів та молодих учених і Центр краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька ХНУ імені В. Н. Каразіна. Окрім того, співорганізаторами конференції були історичний факультет Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди та Центр медичного краєзнавства імені проф. В. Д. Отамановського при Харківському національному медичному університеті. Вже другий рік до організації конференції долучаються представники Вітебського державного університету  імені П. М. Машерова (Республіка Білорусь) у рамках діючого договору про співробітництво з Каразінським університетом.

В рамках роботи конференції відбулись засідання 12 секцій за різними тематичними напрямками в аспекті сучасної краєзнавчої науки від археології, історіографії, мистецтвознавства до біографістики, релігіознавчих студій та пам’яткознавства. На кожній секції було обрано найкращі доповіді, автори яких отримали грамоти. Також було обрано лауреатів трьох традиційних премій – імені А. Г. Слюсарського, імені Героя України, академіка П. Т. Тронька та імені А. Ф. Луньова

Надзвичайно важливою функцією подібних заходів є залучення до сфери історичної науки наймолодших дослідників – школярів, що значним чином популяризує  Каразінський серед майбутніх абітурієнтів,  дозволяє вже на довузівському етапі розпочати підготовку кадрів для подальшого розвитку науки. Цьогоріч в рамках Краєзнавчої конференції діяли дві секції, в рамках яких свої дослідження представили школярі з різних куточків України, а також Республіки Білорусь.

Незважаючи на відстань у тисячі кілометрів, в рамках конференції презентували доповіді, обмінювалися думками та дискутували близько сотні молодих учених, що представляли різні середні та вищі навчальні заклади, організації й наукові установи від Харкова до Івано-Франківська, Києва, Чернігова, Полтави та інших міст України, а також Республіки Білорусь та Республіки Індія. Робочими мовами конференції були українська, білоруська, російська та англійська.


Після завершення заходу деякі учасники поділилися своїми враженнями від нього. Так, учасник з Індії Вікрам Бхардвай, переможець на секції «Регіональна історія у глобалізованому світі», написав наступне: «Це був чудовий досвід, адже в мене було достатньо часу для моєї презентації, і учасники на секції ставили запитання, що свідчить про те, що моя доповідь викликала інтерес. Модератор нашої секції дуже ефективно керував нею і надавав достатньо часу кожному доповідачеві, завдяки чому секція пройшла успішно. Заключне пленарне засідання теж було проведене дуже професійно. Хочу подякувати Харківському університетові за надану мені можливість представити мою доповідь на цьому престижному майданчику».

Результати проведення 38-ї Міжнародної краєзнавчої конференції молодих учених переконливо демонструють, що навіть у такий складний час, яким видався 2020 рік, історична наука продовжує розвиватись, і ми маємо надію на її майбутнє.

Анна АРГУНОВА, голова СНТ історичного факультету.