Понеділок, травня 23, 2022

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Інтерв’ю у номер. Лауреати

 

Я їду до Китаю!

ВІД РЕДАКЦІЇ. Скільки мов ви знаєте? Одну? Дві? Може, три? Наш сьогоднішній герой каже, що може претендувати на звання поліглота, і вже сьогодні він показує вражаюче знання однієї з найскладніших мов світу - китайської.


Володимир СЕРЕДА - студент другого курсу (групи ЯК-22) факультету іноземних мов - переміг у Всеукраїнському конкурсі перекладу з китайської мови і виграв стипендію від посольства на навчання в Китаї. Китайська - безперечно, дуже складна мова. Володимир розповідає, що ще володіє англійською, закінчив курс німецької, самостійно вивчав базову польську, японську та норвезьку мови. Але мова Піднебесної для Володимира - це “життя, і всі сили я намагаюся вкласти у вивчення цієї мови”.

- Володимире, ти виграв конкурс перекладу з китайської мови. Розкажи про свої враження.

- Конкурс мені сподобався. Організація була цікавою. Є така Українська асоціація викладачів китайської мови, куди входить мій куратор Огієнко Катерина Олександрівна, і цей конкурс тихо оголосили серед кураторів, а вже Катерина Олександрівна закинула посилання на конкурс до бесіди. Так, завдяки щасливому випадку,  я помітив його. Умова участі - бути студентом, тож я заповнив форму і став чекати. Конкурс проводився онлайн. Моїм завданням був художній переклад віршів поетеси Синь Чжоу. Чого я не очікував, так це того, що переможці отримають призи. Думав, просто сертифікат якийсь буде…  І ось у групі в Фейсбуці оголошують переможців, і я дізнаюся, що перше місце китайське посольство присудило державну річну стипендію на навчання в Китаї. Саме те, до чого я прагнув, хотів,  збирався отримувати стипендію інституту Конфуція. Державна стипендія мене вразила та шокувала. Я був здивований і дуже радий. Ніяк не очікував такого цінного та дорогого призу.

- Цей конкурс дав тобі найголовніше…

- Безумовно, дав  стипендію на навчання в Китаї. Я мріяв про це, ще коли тільки починав вивчати китайську в школі Конфуція в Запоріжжі. Це найголовніше.

- Що принесло тобі перемогу: знання чи везіння?

- Знання, саме  знання,  я з пристрастю ставлюся до вивчення іноземних мов, і китайську я старанно вивчав ще й самостійно, крім занять у “Конфуції”. Особливо мені подобається все, що пов’язано з ієрогліфами. І саме розуміння китайської мови: слів, граматики допомогло мені точно і красиво передати задум автора на конкурсі. Я не бачив праць інших учасників, тому не можу сказати, наскільки мені пощастило. Але я роблю ставку на те, що мої старання були винагородженні. Це дуже мотивує.

- А як давно ти вивчаєш китайську?

- Уже три роки. Мене надихнула ієрогліфіка, я зацікавився нею і вирішив дізнатися значення ієрогліфів таким, яким воно є в китайській. Ще в Запоріжжі в комп’ютерному класі я дізнався, що відкривається школа Конфуція. Я пішов туди і отримав базу, яка дозволила продовжувати вивчення мови в Харкові.

- Ти виграв стипендію на навчання в Китаї. Які плани?

-  Мене цікавить Китай, його культура, його люди. На свою стипендію я планую проситися до Гуанчжоу. Хочу подивитися південь, послухати кантонський діалект. Місто Гуанчжоу - велике місто із вражаючою системою. Мені це цікаво. І головні плани - спілкування та підвищення свого рівня володіння китайською мовою.

Анна УДНІКОВА, наш спецкор.