Четвер, березня 28, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Подарунки-2020

 

Тріодь пісна

ВІД РЕДАКЦІЇ. 215-річчя Харківського університету ознаменувалося не лише 215 посадженими деревами, величезним тортом у подарунок студентам від ректорату, а й щедрими дарунками. Одним із подарунків став раритет 1664 року, який тепер турботливо зберігається в нашій бібліотеці.

Ми Вам писали про цю подію в умовах карантину, який ми переживаємо. 30 вересня 2020 р. на філії ЦНБ Каразінського університету (вул. Університетська, 23) - в історичній будівлі університетської бібліотеки - відбулося святкування з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек, де виконавчий директор асоціації випускників, викладачів і друзів Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, директор «ЄрміловЦентру» Н. Є. Іванова з нагоди 215-ї річниці Каразінського університету від асоціації випускників, викладачів і друзів ХНУ подарувала бібліотеці університету оригінал кириличного видання примірника українського стародруку XVII ст. Тріодь* пісна. Львів: друкарня Михайла Сльозки, 1664. Вашій увазі пропонуємо розповідь заввідділу книжкових пам’яток, цінних видань і рукописів ЦНБ ХНУ імені В. Н. Каразіна Марини Іванівни БОБРОВОЇ.

- Марино Іванівно, розкажіть, будь ласка, про це видання.

- За змістом – це церковна книга Тріодь пісна. Являється видатною книжковою пам’яткою національного значення і підлягає включенню до Державного реєстру національного культурного надбання, не може бути вивезена з території України. Експертизу книги проводив завідувач науково-дослідного відділу документознавства, колекцій рідкісних видань і рукописів Харківської державної бібліотеки імені В.Г. Короленка Лосієвський Ігор Якович. За результатами дослідження виявили певні поліграфічні та палеографічні ознаки, що дозволяють стверджувати належність видання до особливо цінних українських кириличних друків другої половини XVII ст.

- Яке місце займає книга в бібліотеці?

- Видання буде зберігатися у Фонді книжкових пам’яток ЦНБ. У 2013 р. Фонд книжкових пам’яток ЦНБ внесено до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання. У ЦНБ уже зберігається 7 примірників Тріоді, виданих в XVII ст. у Києві, Чернігові, Москві. Серед них — «Тріодь пісна. – Київ: Друкарня Києво-Печерської лаври, 1648», «Тріодь цвітна. – Чернігів, 1685».

- А як потрапляли інші кириличні видання, зокрема Тріодь, до бібліотеки?

- Кириличні видання надходили до університетської книгозбірні різними шляхами. Наприклад, значна частина примірників колекції надійшла у фонд ЦНБ від приватних власників, які дарували чи заповідали свої зібрання університету (це відомі у свій час діячі – П. П. Джунковський, Б. Г. Філонов, О. І. Білецький). Багато видань кириличного друку ХVІI ст., а також зарубіжних видань цього періоду надійшли з бібліотеки Харківського колегіуму. Значна частина книг потрапила до ЦНБ після ХІІ Археологічного з’їзду, який проходив у Харкові у 1902 р. і в організації та проведенні якого Харківський університет брав найактивнішу участь. Деякі українські стародруки XVI–XVII ст. були передані з дублетних фондів Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника, Російської державної бібліотеки (Москва) у 60-70-х рр. ХХ ст.

- Які ще кириличні видання зберігаються в бібліотеці?

- Колекція кириличних стародруків XVI-XVII ст. ЦНБ нараховує 117 одиниць зберігання – 121 примірник (з конволютами). З них: 9 прим. видань XVI ст. і 112 прим. видань XVII ст. Надруковані вони в Києві, Львові, Чернігові, Кутейно, Могильові, Москві, Новгород-Сіверському та Стрятині. Колекція складається з примірників богослужебної та богословської літератури старослов’янською і польською мовами. Серед них є і старообрядницькі видання. Також зберігається декілька примірників історичної, філологічної та воєнної тематики, надрукованих кирилицею. Найдавнішими кириличними книгами, надрукованими на території України, в колекції університетської бібліотеки є видання друкарні м.Острога, що була заснована за ініціативи та на кошти православного князя Костянтина Острозького.

У ЦНБ зберігається 5 першодруків одного з перших друкарів Івана Федорова, серед яких Острозька Біблія (Остріг, 1581) – перше повне видання Біблії та Новий Завіт і Псалтир (Остріг, 1580). Наклад Острозької Біблії був приблизно 1500-2000 прим., на сьогодні збереглося близько 250 прим.

Першим після Біблії датованим острозьким виданням стала велика за обсягом «Книга о постничестве» Василія Великого, давнього візантійського богослова, датована 1594 роком. Сьогодні у світі налічується близько 117 уцілілих примірників.

Основну частину зібрання української кирилиці складають видання друкарні Києво-Печерської лаври (46 прим. XVII ст.), заснованої у 1615 р. Друкарня випускала церковно-службову, богословську, навчальну, світсько-полемічну літературу та віршовані твори. Лаврські видання відзначались високим рівнем поліграфічної техніки. Як приклад: багато ілюстрований «Патерик Печерський» (друге видання, Київ, 1678) – збірка оповідань про ченців Києво-Печерського монастиря, «Требник» 1646 р. Петра Могили – митрополита і архімандрита Києво-Печерської лаври. Ця фундаментальна книга містить тексти церковних служб і порядок проведення молитов і таїнств («треб»).

Серед приватних видавців XVII ст. в Україні слід відзначити львівського книговидавця Михайла Сльозку. Видання його друкарні, у тому числі й подарована “Тріодь пісна”, оформлені старанно, зі смаком.

*Тріодь – це богослужбова (літургійна) книга, що містить молитвослови для перед- і повеликоднього часу церковного календаря. Є дві Тріоді: пісна, у якій вміщені пісні переважно покаянного змісту, пристосовані до Великого посту і цвітна (квітна), у якій зібрані богослужбові тексти для читання й співу в недільні та деякі інші дні від свята Великодня до Неділі всіх святих (перша після Трійці) включно.

Анна УДНІКОВА.