Неділя, травня 29, 2022

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Honoris causa

Олексій Васильович ПОГОРЄЛОВ. ВІЧНІСТЬ І МАТЕМАТИКА


ВІД РЕДАКЦІЇ. Важко відшукати в університеті людину, про яку хоча б раз не писала університетська газета. Так трапилося і з Олексієм Васильовичем ПОГОРЄЛОВИМ. Серед сотні першокурсників-1937р. редакція газети звернула увагу саме на Альошу Погорєлова. Потім газета зверталася до свого героя на третьому курсі у 1940р., коли він став іменним Сталінським стипендіатом, коли захистив у Москві кандидатську дисертацію в 1947р., коли праці його були відзначені Сталінською премією у 1950р… Незгасаючу пристрасть до творчості свого славного вихованця тепер уже академіка НАН України, академіка РАН, лауреата Державних премій і численних міжнародних премій, талановитого і шанованого у світі ВЧЕНОГО ОЛЕКСІЯ ВАСИЛЬОВИЧА ПОГОРЄЛОВА вітала наша газета, відзначаючи його 80-річчя на межі тисячоліть… Ми і подарували видатному математику, який більш ніж півстоліття невтомно трудився на ниві геометрії, тісно пов’язавши своє життя із Харківським національним університетом ім.В.Н.Каразіна, ксерокопії тих номерів багатотиражки, які повернули Олексія Васильовича у його юність, молодість, зрілість… І розмова з ним відбулася. Незабутня.


…Народився 3 березня 1919 р. в селянській родині.   У 1935 р. О. В. Погорєлов став переможцем математичної олімпіади, яку проводив Харківський університет. Закінчив середню школу і  в тому ж 1937 р. вступив на математичне відділення фізико-математичного факультету Харківського державного університету, був кращим студентом відділення. Після захисту кандидатської дисертації в 1947 р. був демобілізований і переїхав з Москви до Харкова, де почав працювати в НДІ математики і механіки при Харківському державному університеті та викладати на кафедрі геометрії. І далі все життя пов’язане аж до 2000 р. із  Харковом і Харківським університетом. У 1948 р. - захист докторської дисертації. У 1951 - член-кореспондент АН України, в 1960 - член-кореспондент АН СРСР по відділенню фізико-математичних наук. З 1961 - академік АН України, з 1976 року - академік АН СРСР по відділенню математики. Спеціаліст в галузі опуклої і диференціальної геометрії, нелінійних рівнянь з частинними похідними, засновник нелінійної геометричної теорії оболонок, автор оригінального шкільного підручника з геометрії і університетських підручників з аналітичної геометрії, диференціальної геометрії, основ геометрії.

За результатами досліджень він написав 20 монографій, із них 14 перекладено іноземними мовами (німецькою, англійською). Меморіальна дошка присвячена О. В. Погорєлову на будівлі ХНУ.