Група моя студентська
Зоряна група
ВІД РЕДАКЦІЇ: У деканаті історичного факультету не довго вагалися над тим, яку групу назвати найкращою. За показниками успішності та відвідуваності першість виборола ІС-43. Чим живе найкраща група факультету, про що турбується і в чому її родзинка – ми запитали у студентів.
- Ми беремо активну участь і в громадському, і в науковому житті факультету, – розповідає староста Юрій ВАЩЕНКО. Наприклад, Влада САБАДАШ є призеркою Всеукраїнських олімпіад з історії України, має кілька публікацій на тему українізації 1920-х рр., отримує стипендію Верховної Ради України; Мирослава СКРИПНИК є членом студради факультету, задіяна в організації конференцій та інших масштабних університетських заходів, має кілька публікацій на тему політики Сходу в Новий час, зокрема і французькою мовою, є головою наукового гуртка історії міжнародних відносин; Ілля ЛУЗАНОВ має публікації на тему зовнішньої політики Німеччини в Новий час; я є головою гуртка кафедри нової і новітньої історії, маю публікації на тему технічного прогресу в Новий час. З Мирославою та Іллею ми є членами Німецько-Слов’янської археологічної експедиції. Крім того, частина нашої групи задіяна в розкопках Черняхівської культури с. Войтенки, Валківського району».
Студенти чесно зізнаються, що дружньою група була не завжди. Ситуація змінилася під час спільної археологічної практики після першого курсу.
Мирослава СКРИПНИК:
– Протягом трьох тижнів ми жили у полі разом. І було два варіанти: або стати друзями, або почати ненавидіти один одного. З нами, на щастя, спрацював перший варіант. Кожен знайшов свою компанію серед одногрупників. Все, як у звичайної молоді. Ми можемо гуляти Харковом або навіть просто теревенити за чашкою чаю на кухні в гуртожитку.
Влада САБАДАШ:
– Під час розкопок ми бачили один одного в абсолютно різних ситуаціях, і це нас дуже зблизило. Ми вимушені були спостерігати, як хлопці сушили шкарпетки над багаттям, надівши їх на палицю, а дівчата бігли наввипередки в душ. З нами не засумуєш, тому нам і вдається зберігати цей тісний зв'язок.
Як і більшості сучасної молоді, деяким студентам групи ІС-33 доводиться поєднувати навчання з роботою. Частина групи займається репетиторством та приватними розкопками. «Репетиторство допомагає тримати себе в тонусі, – говорить Влада. – І предмет постійно повторюєш, і гроші є. Невелика надбавка до стипендії».
На моє запитання, в чому все ж таки полягає особливість групи, чи не найкраще відповів староста: « Ми, як зірки, що світять і не заважають один одному, але тим не менше утворюють зоряне небо».