П'ятниця, травня 20, 2022

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Група моя студентська

Зоряна група

ВІД РЕДАКЦІЇ: У деканаті історичного факультету не довго вагалися над тим, яку групу назвати найкращою. За показниками успішності та відвідуваності першість виборола  ІС-43. Чим живе найкраща група факультету, про що турбується і в чому  її родзинка  – ми запитали у студентів.


- Ми беремо активну участь і в громадському,  і в науковому житті факультету,  – розповідає староста Юрій ВАЩЕНКО.  Наприклад, Влада САБАДАШ є призеркою Всеукраїнських олімпіад з історії України, має кілька публікацій на тему українізації  1920-х рр., отримує стипендію Верховної Ради України;  Мирослава СКРИПНИК  є членом студради факультету, задіяна в організації конференцій та інших масштабних університетських заходів, має кілька публікацій на тему політики Сходу в Новий час, зокрема і французькою мовою, є головою наукового гуртка історії міжнародних відносин; Ілля ЛУЗАНОВ має публікації на тему зовнішньої політики Німеччини в Новий час; я є головою гуртка кафедри нової і новітньої історії, маю публікації на тему технічного прогресу в Новий час. З Мирославою та Іллею ми є членами Німецько-Слов’янської археологічної експедиції. Крім того, частина нашої групи задіяна в розкопках Черняхівської культури с. Войтенки, Валківського району».

Студенти чесно зізнаються, що дружньою група була не завжди. Ситуація змінилася під час спільної археологічної практики після першого курсу.

Мирослава СКРИПНИК:

–  Протягом трьох тижнів ми жили у полі разом. І було два варіанти: або стати друзями, або почати ненавидіти один одного. З нами, на щастя, спрацював перший варіант.  Кожен знайшов свою компанію серед одногрупників. Все, як у звичайної молоді. Ми можемо гуляти Харковом або навіть просто теревенити за чашкою чаю на кухні в гуртожитку.

Влада САБАДАШ:

– Під час розкопок  ми бачили один одного в абсолютно різних ситуаціях, і це нас дуже зблизило. Ми вимушені були спостерігати, як хлопці сушили шкарпетки над багаттям, надівши їх на палицю, а дівчата бігли наввипередки в душ. З нами не засумуєш, тому нам і вдається зберігати цей тісний зв'язок.

Як і більшості сучасної молоді, деяким студентам групи ІС-33 доводиться поєднувати навчання з роботою. Частина групи займається репетиторством та приватними розкопками. «Репетиторство допомагає тримати себе в тонусі,  – говорить Влада. – І предмет постійно повторюєш, і гроші є. Невелика надбавка до стипендії».

На моє запитання, в чому все ж таки полягає особливість групи, чи не найкраще відповів староста:  « Ми, як зірки, що світять і не заважають один одному, але тим не менше утворюють зоряне небо».

Карина ТАРАСЕВИЧ.