В умовах карантину
Pure Mathematics - кафедра фундаментальної математики
ВІД РЕДАКЦІЇ. Пропонуємо серію публікацій про життя кафедр Каразінського університету в умовах карантину. Читайте про освітнє, наукове, професійне переформатування підрозділів: наші інтерв’ю із завідувачами кафедр щодо нового формату навчання.
У нашому житті БЕЗ МАТЕМАТИКИ нікуди! У нашому університеті БЕЗ МАТЕМАТИКИ нікуди! Математики та фізики прославлять Каразінський університет усі роки його існування. Першість на Міжнародних та Всеукраїнських олімпіадах з математики каразінських вихованців – ще не аксіома, але аргумент! Тому розповісти про наших математиків – святий обов’язок.
Отже, вітайте – кафедра фундаментальної математики факультету математики і інформатики. Англійською звучить сьогодні як Рure Mathematics. Історія кафедри бере свої витоки з часу відкриття університету, з 1804 року, від кафедри чистої математики відділення фізичних і математичних наук. Сучасна кафедра фундаментальної математики створена 1 вересня 2015 року на базі кафедр математичного аналізу (заснована у 1921 році), геометрії (заснована у 1922 році), математичної фізики і обчислювальної математики (заснована у 1950 році) та кафедри теорії функцій і функціонального аналізу (заснована у 1933 році). На посаду завідувача кафедри був обраний доктор фізико-математичних наук, доцент О. Л. ЯМПОЛЬСКИЙ. На цей час до складу науково-викладацького колективу кафедри входять 14 співробітників, що працюють на постійній основі, серед яких 7 докторів наук, 6 кандидатів наук і «щойно народжений» доктор філософії. Кафедра залучає до викладацької діяльності провідних вчених з Фізико-технічного інституту низьких температур імені Б. І. Вєркіна, серед яких – один член-кореспондент НАНУ, 3 доктори наук і 1 кандидат наук. Таким чином, всі викладачі кафедри мають науковий ступінь.
Доц. О. Л. ЯМПОЛЬСКИЙ, завідувач кафедри фундаментальної математики:
- Зрозуміло, що ми всі не були готові до пандемії COVID-19 і, як наслідок, до дистанційних форм навчання. Однак викладачі кафедри фундаментальної математики більшою мірою швидко адаптувалися, адже вже мали досвід використання інтернет-платформ, таких як Moodle та Google Classroom. Щодо особисто мене, то я використовував можливості сайту кафедри для спілкування зі студентами (та й викладачами). Таким чином, частина співробітників кафедри ще до карантину була знайома або використовувала елементи дистанційного навчання. Тому, коли виникла така необхідність, викладачі кафедри змогли опанувати сучасні он-лайн платформи, здебільшого ZOOM. Звичайно, така зміна способу викладання наклала суттєве додаткове навантаження на викладачів. Тим, хто мав вже електронні конспекти, було простіше. Але викладання математики потребує динаміки! Треба не лише вивести на екран готове доведення теореми чи розв’язок задачі. Головне – показати в динаміці, як це робиться, пояснити алгоритми дій, ідеї розв’язання задачі. Це нагадує порівняння фотографії та відео. Тому наші викладачі проявили «креатив»: виготовляли штативи для відео камер, щоб транслювати, як на дошці, поточну лекцію чи практичні заняття. Студенти ж в цей час паралельно конспектують, або записують відео на ZOOM і викладають на Google Drive щоб потім повернутися до контенту. Це вводить динаміку і дозволяє «наживо» коментувати слайди, або презентації, або скан-копії лекцій/практичних занять, майже, як в аудиторії.
- Олександре Леонідовичу, а чи не легше за допомогою систем мультимедіа завчасно роздати студентам опорні конспекти і досить...
- Ні. Я вже говорив, що головне у викладанні математики – це динаміка. Хоча звісно, електронна копія лекції не завадила б.
- Але ж студенти можуть не встигати… Як перевірити ефективність?
- Ефективність, як завжди, перевіряється на екзаменах. За моїм досвідом, з дистанційною формою навчання значно зростає кількість поточного контролю успішності студента. Спілкування зі студентами відбувається майже цілодобово. Консультації здебільшого мають індивідуальний характер. Це потребує від викладача значної витрати свого часу, але безумовно дає студенту більше можливостей для успішного навчання.
- Труднощі під час здобуття освіти на відстані?
- Ускладнений зворотній контакт. Студенти не наважуються зупинити лектора, а викладач не завжди може дистанційно відчути, хто уважно слухає і розуміє матеріал, а хто «відключився» і пішов чай пити. В аудиторному навчанні все більш контрольоване. Буває й так, що «не тягне» Інтернет аби підтримувати відео-лекції і студент «вилітає». Але все ж із задоволенням відзначу, що 95 відсотків студентів-математиків підключаються до кожної лекції. Присутність майже цілковита. Це свідчить, що наші студенти ставляться до «дистанційки» відповідально. Вони розуміють, що краще відвідати заняття, аніж потім самому «доганяти». Основна проблема дистанційної освіти полягає в самодисципліні та відповідальності студента. Як мені говорив свого часу професор Гадель Ю.В., «я не можу вас нічому навчити, тільки ви можете у мене навчитися!».
- Олександре Леонідовичу, що буде далі?
- Далі буде навчання. Наша кафедра готова до викладання у будь-якому форматі. Сподіваюся, що навіть встигнемо за вересень-жовтень адаптувати, підготовити до дистанційного навчання перший курс, адже вони ще не розуміються на технологіях та методах навчання, їм найважче. Запасаємося сучасними ноутбуками та проекторами на перспективу. До речі, я звернувся до викладачів, аби вони підключили мене до своїх дистанційних курсів як студента. Отож, я сьогодні – «студент» 12-ти онлайн-курсів на кафедрі фундаментальної математики. Це допоможе узагальнити досвід, щось перейняти, щось підказати. Бо навіть після того, як ми поборемо коронавірус, ми вже навряд чи повернемося повністю до традиційних форм навчання. Як кажуть, нема лиха без добра. Певен, корисні форми спілкування і навчання через Інтернет залишаться і надалі.
Ліна ТИМАРСЬКА.