Вівторок, травня 24, 2022

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Захисти

 

«Чим далі, тим більше цікавого починаєш бачити» -  доц. О. В. РЕЗУНЕНКО

ВІД РЕДАКЦІЇ. Доцент кафедри фундаментальної математики О. В. РЕЗУНЕНКО у травні отримав диплом доктора фiзико-математичних наук. А сам захист пройшов  успішно 11 грудня 2019 р. на засiданнi спецiалiзованої вченої ради у Фiзико-технiчному iнститутi низьких температур iм. Б.I. Вєркiна НАН України у Харкові. Докторське дослідження «Якісні властивості динамічних систем, що породжені нелінійними диференціальними рівняннями у частинних похідних з загаюванням»  на здобуття наукового ступеня доктора фiзико-математичних наук за спеціальністю 01.01.03 – математична фізика. Дослідження Олександр В’ячеславович підготував без відриву від роботи.

- Олександре В'ячеславовичу, якій проблематиці присвячена дисертація? Скільки років працювали над нею до захисту?

- Мене давно цікавлять рівняння з загаюванням (з пам’яттю). Це рівняння та системи, які враховують не лише стан в теперішній час, але і поведінку систем в минулому. Велика кількість прикладних задач природньо формулюються із загаюванням.  Частина результатів стосувалась математичних моделей в біології. З 2015 року я почав цікавитись моделями, що описують динаміку (розвиток з часом) вірусних захворювань. Було цікаво знайомитись з базовими принципами реакції адаптивної імунної системи на присутність вірусу в організмі. Звісно, я досліджував властивості математичних моделей, але базові знання в області імунології допомагають орієнтуватись в потоці інформації про сучасні епідемії. Розумію, наскільки складна задача стоїть перед науковцями, які шукають потенційні ліки та вакцини у боротьбі з SARS-CoV-2.

-  Ваші опоненти та консультант?

- Офіційні опоненти: професори Коробов В. І. (Харків), Ткаченко В. І. (Київ), Когут П. І. (Дніпро). Науковий консультант не призначався, оскільки моїм наставником і сьогодні залишається професор Ігор Дмитрович Чуєшов, який пішов від нас ще у 2016 р. Ігор Дмитрович був моїм керівником в аспірантурі у 1990-ті. Він запропонував тематику, допомагав зробити перші кроки в дослідженнях та надихав своїм прикладом.  І моя вдячність Ігорю Дмитровичу залишиться на все життя, завжди…  Світла пам'ять талановитому вченому.

- Олексанр Резуненко  у 1993 р. з відзнакою закінчив механiко-математичний факультет Харкiвського державного університету, навчався в аспірантурі ( Харкiвський університет та Унiверситет Париж-7), де власне і захистив кандидатську на здобуття PhD ступеню Унiверситету Париж-7, м. Париж, Францiя, 1997 рік.  У рідному університеті веде лекційні курси та практичні заняття: "Математичний аналіз I-IV", "Диференціальні рівняння I-II", "Елементи теорії стійкості та диференціальні рівняння із загаюванням (пам'ять)". Автор понад 50-ти наукових публікацій. Я правильно кажу?

- Правильно. Я вихованець Каразінського.  Все моє життя – у цих стінах.

- Ваш  захист дисертації відбувся в он-лайн форматі? Як Ви ставитесь до  дистанційної форми комунікації?

- Я встиг захиститися ДО карантину. Це був традиційний захист з усіма регламентаціями процедур, з попереднім розглядом дисертації спеціалізованою вченою радою, комісією, уточнюючими запитаннями, повна процедура прилюдного засідання, наукової дискусії. Дистанційна форма є незвичною для більшості. Звісно, вона не замінить живого  спілкування,  але є порятунком в часи епідемій. Разом зі студентами опановую нові можливості, шукаємо прийнятні для навчання варіанти. Гадаю, що і після того, як науковці знайдуть ліки від небезпечних вірусів, ми не повернемось до суто аудиторної форми, а будемо використовувати додаткові можливості сучасних технологій.

- Що допомагає вченому по життю, аби не відчувати стресу та не зациклюватися на науці?

- Стрес присутній завжди, а наукові дослідження скоріше допомагають з ним боротись.

- Захист докторської – це не тільки високе звання вченого, це і  нова сходинка у власному розвитку, професійному, інтелектуальному, особистому? Як Ви змінилися після захисту, що відчуваєте, і на що сподіваєтесь в майбутньому?

- Особисто я не відчуваю жодних змін і вважаю, що ставлення до науковця краще будувати, дивлячись на його результати, а не на вчені звання.

- Цікаво почути Вашу думку про цитування? В яких журналах оприлюднюються результати Ваших досліджень? Чи цитуються (використовуються) результати іншими вченими?

- Оскільки Ви запитуєте про журнали, то тут доречно відмітити, що в багатьох розвинутих країнах, звертають увагу не лише на присутність журналу в базах Scopus та Web of Science, а і на його місце в рейтинговому списку. Так, по кожній спеціальності, список поділяється на 4 рівні частини, де перша чверть (Q1, перший квартиль)  є найпрестижніший, далі йде Q2 і т.д. Результати, представлені в дисертації, опубліковані в 39 наукових роботах, з них – 24 наукові статті. Серед них 21 стаття входить до наукометричної бази даних Scopus і опубліковані вони у фахових виданнях, що мають імпакт-фактор. Три інші статті присутні у фахових реферативних базах даних Zentralblatt MATH, MathSciNet. З 24 статтей 19  опубліковані без співавторів.  Всі згадані 21 стаття у виданнях, що віднесені до першого і другого квартилів (Q1 і Q2, Scopus). Зокрема, 11 статтей у виданнях, віднесених до першого квартилю (Q1, Scopus), а також 10 статтей у виданнях, віднесених до другого квартилю (Q2, Scopus) відповідно до класифікації SCImago Journal and Country Rank. Якщо відволіктись від дисертації та відповідати на Ваше питання про цитування, то на сьогодні в базі Scopus маю 448 цитувань, індекс Гірша h=12, в базі Web of Science – 456 цитувань, індекс Гірша h=13. Звісно, цитування то не є основною оцінкою, але приємно, коли інші використовують здобуті результати.

- Як давно викладаєте в університеті?

- Викладаю з 1996 року. Аспірантуру проходив на кафедрі математичної фізики, а викладанню навчався на кафедрі математичного аналізу нашого мехмату.

- Ваші плани на найближчі роки - наукові, життєві?

- Сподіваюсь продовжувати дослідження. Чим більше зусиль прикладаєш, тим більше цікавого, красивого і перспективного починаєш бачити.

Ліна ТИМАРСЬКА.