П'ятниця, березня 29, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Визнання

Стала номінантом

ВІД РЕДАКЦІЇ. Цей Всеукраїнський конкурс (НБУВ) «Біографічний рейтинг», започаткований Інститутом біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського із нагоди її 100-річного ювілею та 25-річчя Інституту. У 2018 він  назвав Лауреатами авторів двох  видань Харківського Каразінського  університету: «Юрій Шевельов. Я - мене - мені... (і довкруги): Спогади»  та «Василь Іванович Танцюра – професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (до 80-річчя від дня народження): біобібліогр. покажч.    У 2019 р. у номінації  «Довідкові біографічні видання»  стала робота історико-бібліографічного напрямку «Вчений і бібліографія»  однієї із найстарших співробітниць ЦНБ Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, Ніни Михайлівни БЕРЕЗЮК. Список Рейтингу налічував десятки видань із 32 міст України. Відбір видань переможців здійснювали 34 авторитетних експерти з числа провідних вчених-біографістів. У результаті у номінації «Довідкові біографічні видання» праця Н. М. БЕРЕЗЮК  увійшла до переліку найкращих ТОП-10.


Оригінальний твір Н. М. Березюк присвячений бібліографічній діяльності вчених Харківського університету з початку ХІХ до середини ХХ ст. [Березюк Н.М. Вчений і бібліографія. Х1Х середина ХХ століття : нариси: бібліографія бібліографії / М.Н. Березюк, -- Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2019. – 199 с.]. Що таке бібліографія, в чому її суть і значення, незнищенна цінність для духовного поступу людства? Багато людей  несвідомо користуються її інструментарієм, переглядаючи списки літератури або бібліотечні каталоги, зокрема й електронні, тематичні бібліографічні БД тощо, щоб віднайти необхідну інформацію, збережену в документах (книгах, журналах, патентах, медіа…). Без бібліографії дізнатись про їх існування неможливо. Якщо нині бібліографією опікується держава, то в ХІХ на поч. ХХ ст. це була справа сподвижників, ентузіастів…

Коли науковець вперше знайомиться з науковим твором, то він починає зі списку літератури до нього. Тільки відштовхнувшись від раніше створеного, можна відшукати новий шлях у науці. Саме про це йдеться в названому історико-бібліографічному дослідженні. До цього часу бібліографічна спадщина провідних вчених Харківського університету не ставала предметом ретельного історіографічного аналізу. Нічого подібного немає в українській науково-допоміжній бібліографії. В даній розвідці відображено 15 персоналій, де кожна рубрика оздоблена не лише біографічною довідкою, але й аналізом внеску вченого в теорію й практику бібліографування, списками бібліографічних праць кожного, а також переліком публікацій про нього. Так, в книзі містяться відомості про 315 бібліографічних покажчиків ХІХ – ХХ ст., укладені 15 ученими, які десятиліттями використовувалися професорами і студентами університету. Цікаво знати, що крім участі в створенні бібліографних посібників, професори навчали бібліографії своїх студентів. Допомагали бібліотекам і архівам організовувати каталоги. Вони представляли різні галузі знань: математику, фізику, географію, історію, літературознавство, правознавство тощо. Особливих успіхів в бібліографії досягли гуманітарії, для яких документи були і залишаються основними об’єктами опрацювання, зокрема М. Ф. Сумцов, Д. І. Багалій, К. І. Рубинський, М. Ф. Комаров, М. А. Плевако, В. Я Джунковський, математики  М. О. Тихомандрицький та Д. М. Синцов та ін. Унікальність даної праці полягає в тому, що вона поставила за мету не лише відобразити бібліографічну обізнаність і професіоналізм університетських учених, але й пов’язати їх з особливим мікросередовищем, в якому вони формувалися. Це Харків ХІХ – ХХ ст. Наша авторка міцно «прив’язала» їх до університету, наукової бібліографії.

…Книга ж Н.М. Березюк не залишить байдужими ні краєзнавців, ні істориків, ні бібліотечних фахівців. Вітаємо Ніну Михайлівну і класичний університет із відзнакою даного твору у ТОП-10 кращих довідкових біографічних видань Всеукраїнського бібліотечного «Біографічного рейтингу-2019».

Доц. В.СЄДИХ, проф. А. СОЛЯНИК, Харківська державна академія культури.