Вівторок, травня 24, 2022

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Студентський гімн

 

Описание: D:фработачасыппма.jpg

Чи знаєте Ви?

ВІД РЕДАКЦІЇ. «ГАУДЕАМУС» - це слово свого роду пароль, яким починається найвідоміша у світі студентська пісня. Ось уже упродовж декількох століть вона є невід’ємною частиною життя університетів Європи, а потім й інших континентів. Gaudeamus igifur uvenes dum sumus – Будемо ж веселитися, доки молоді! – такий заклик, зачин цієї пісні. Написана вона латиною у далекому середньовіччі, коли після загибелі римської держави латинська мова залишилася єдиною писемною мовою школи, церкви, дипломатії на території феодальної Європи.

Витоки створення пісні у творчості вагантів, так на латині називалися мандрівники. Серед вагантів спочатку були клірики, церковнослужбовці, позбавлені з різних причин парафії, монахи, які залишили свої монастирі, вчителі соборних шкіл та інші. Починаючи з ХІ ст., коли в Європі з’явилися перші університети, до основної маси вагантів влилися студенти, які мандрували з одного університетського міста до іншого. Ці безрідні студенти жили випадковими заробітками, навіть милостинею. Роздратування у неосвіченого люду викликала і незрозуміла латина, якою розмовляли студенти. Застільні пісні вагантів просякнуті життєстверджуючим настроєм, відчуттям повноти сил та надій. Їхній творчості належить і гаудеамус. Анонімний, існуючий у різних варіантах, набув канонізації 1781 року.

Заключний варіант канонізував мандрівний німецький поет Кіндлебен. Музику ж ще раніше у ХV ст.. написав ірландський композитор Окенгейм. Бадьорі слова на початку пісні поступаються місцем вічній темі про те, що життя коротке і смерть неминуча. Проте мажорний характер пісні створюють заздравиці: Віват, академія, вівант, професорес! Хай живе університет! Хай живуть викладачі! Хай живе наша держава! Хай живуть дівчата, витончені і прекрасні! Геть нудьга! Геть журба! Саме урочисто-святковий настрій і зробив цю взагалі-то просту пісню всесвітньовідомим студентським гімном. Особливу урочистість отримало виконання цього гімну у перекладі для чотирьохголосного чоловічого хору в супроводі фортепіано, здійснене в 1874 р. П.І.Чайковським. Гімн виконується латиною стоячи.

Існує багато перекладів пісні в тому числі і українською та російською мовами. Наводимо вам переклад М.Білика:

Погуляймо, юнаки,

Поки в нас є сила.

Мине молодість щаслива,

Мине старість докучлива,

Вкриє нас могила.

Ми не довго живемо,

Швидко вік минає.

Смерть, не гаючись, прилине,

Без розбору всіх поглине –

Смерть жалю не знає.

Хай живуть нам вузи всі,

Вся наша еліта:

Професори і доценти,

Аспіранти і студенти, -

«Многая їм літа!»

Хай дівчата всі живуть,

Негорді, красиві,

Хай живуть нам молодиці,

Наші любі, ніжнолиці,

Добрі, не ліниві!

Хай живе республіка

І той, хто управляє:

Хай живе наша спільнота

Й благодійників щедрота,

Що про всіх нас дбає.

Всякий смуток геть від нас,

Песимізму досить!

Всякий біс нехай сконає,

Що студентам не прияє,

На глум їх підносить.

 

Переклад М.БІЛИКА.