Середа, квітня 24, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Магістри-2020

 

Майбутній викладач

ВІД РЕДАКЦІЇ: студентка групи М-151 факультету математики і інформатики Каразінського Марина ПАХОЛІ закінчує п’ятий курс із наміром викладати в університеті. Вона  тренує викладацькі здібності, працюючи репетитором у школярів.

Марино, Згадай перший курс. Чи змінилося твоє враження від навчання?

– Спочатку навчатися було важко. На першому курсі ледь не плакала з думками «Навіщо я сюди вступила? Тут пекельно складно!», але після першої сесії дещо адаптувалась, зрозуміла, що математика – дуже корисна наука. Після першого курсу деякі  одногрупники залишили навчання, але, що цікаво, потім повернулися на перший курс. Найпростішою для мене була вища алгебра, Алгебра Лі. Найцікавішим предметом залишається теорія ймовірності. Складними досі здаються диференційна геометрія і функціональний аналіз. На магістратурі я продовжила вивчати спеціальність «математика».

Продовжуєш дослідження бакалаврської теми?

– Ні, досліджую інше. Раніше я займалась різницевими рівняннями але виявилося, що відкрити нове у цій галузі навряд чи вийде: відомі теореми вже підтверджені або спростовані. На даний момент досліджую «Фундаментальне вирішення простого імпліктивного лінійного диференційного рівняння у векторному просторі». Дуже вдячна науковому керівникові Сергію Леонідовичу ГЕФТЕРУ, який допомагає обирати необхідний матеріал і завжди приділяє час детальному поясненню незрозумілих деталей.

Що вважаєш своїм найважливішим досягненням за період навчання?

– Для мене це уміння виступати перед публікою, не боятися відповідати на питання аудиторії. Подобається, що в математиці усі науковці рівні. Влітку я брала на міжнародній конференції з геометрії, де були присутні професори і доценти із США та Європи. Усі спілкувалися «на одній хвилі», не показуючи зверхності, не зважаючи на звання. Це дуже приємно і мотивує частіше бувати на таких заходах.

Що тебе надихає на навчання?

– В першу чергу – бажання отримати диплом, оволодіти спеціальністю, а також показати близьким, що математика може бути цікавою. А ще розуміння того, що ця наука важлива для багатьох видів діяльності, як, наприклад, популярного сьогодні програмування. Життя може обернутися так, що доведеться обрати іншу професію. Зі знанням математики вибір буде величезний.

–        Чи вже працюєш?

– Із другого курсу викладаю як репетитор учнів 5-11 класів. Пояснювати – це моє. Мене мотивує, коли ділишся знаннями, і в учнів з’являється розуміння. У майбутньому планую викладати в університеті.

Надія ВОЛНА.