П'ятниця, травня 20, 2022

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Нобелівський лауреат

 

Ілля Ілліч МЕЧНИКОВ

15 травня 2020 р. виповнилося 175 років від дня народження І. І. Мечникова, видатного українського фізіолога, ембріолога, творця наукової школи, лауреата Нобелівської премії в галузі фізіології та медицини, випускника 1864 року і почесного доктора Харківського Імператорського університету. Ілля Мечников - відома постать у науці, учений світового масштабу, один із семи лауреатів Нобелівської премії, яких дала світу Україна. Ще гімназистом він регулярно відвідував університетську лабораторію проф. І. П. Щелкова, де захопився вивченням мікроскопічних об’єктів. Результати цих досліджень із біології інфузорій стали першою науковою публікацією студента Мечникова у відомому журналі Московського товариства дослідників природи, які вивчали процеси харчування однокліткових інфузорій. Величезний вплив на становлення майбутнього вченого мав професор Щелков, бо саме його заслуга в тому, що Мечников став студентом фізико-математичного факультету відділення біології. Ілля вступив до університету 1862 р. й закінчив його 1864 р. Науково-педагогічна атмосфера університету не сприяла реалізації наявного творчого потенціалу молодого науковця. Мечников їде до Німеччини, однак не встигає до початку семестру, тож йому доводиться повернутися до Харкова. Попри невдачу, поїздка дуже вплинула на подальшу діяльність Іллі Ілліча, бо саме в Німеччині він купує вже давно опубліковану роботу Чарльза Дарвіна «Походження видів» (1859 рік). На подальші досліди Іллі Мечникова впливають еволюційні погляди Дарвіна.

Доля до Мечникова не була поблажливою: трагічна смерть першої дружини, спроба самогубства, відсутність професійно гідної роботи, несприйняття його ідей колегами в Новоросійському університеті, де він працював і заклав основи майбутньої фагоцитарної теорії, скромні матеріальні статки, особливості характеру й невичерпна допитливість, пристрасне бажання творити, оригінальність і новизна суджень - усе це приводить його до інституту Пастера. Переїзд до Франції дозволив уже зрілому вченому не лише розкрити власні ідеї, сформовані у студентські роки, але й перейти до узагальнень і світоглядних праць, результати яких переконують, що Мечников - не лише видатний учений, а й великий мислитель. Він увійшов до плеяди тих науковців, які, вивчаючи мікросвіт, думають про тривалість життя людей. Його праці не лише покладено на багато років в основу науки про розвиток людини, а й досі не втратили своєї актуальності. Сьогодні, у 175-ту річницю ювіляра, ми впевнено можемо говорити: «Він -наш сучасник, бо спадок Іллі Мечникова є актуальним і навіть не повністю осмисленим сучасниками». Поміркуйте самі, зоолог, який отримав освіту в Харківському університеті, створив низку медико-біологічних напрямків, не лише актуальних на сьогодні, а й провідних у природознавстві. Уся діяльність Іллі Ілліча спрямована на покращення стану здоров’я і продовження віку людини. У класичній праці «Етюди оптимізму» він уперше вводить до світового наукового обігу поняття «герентологія», значну увагу приділяє чинникам, що регулюють тривалість життя людини. Тож не випадково на початку ХХ століття в Харківському університеті формується перша наукова геронтологічна школа. Вона підхоплює ідеї Мечникова, спрямовані на дослідження механізмів старіння живих обʼєктів. І сьогодні, коли пандемія інфекції знову загрожує людству, ми звертаємося до наукового надбання видатного харківського вченого Іллі Мечникова, адже разом із Л. Пастером він одним із перших розробив, випробував і застосував зразки вакцин.

Проф. А. БОЖКОВ, завідувач кафедри молекулярної біології та біотехнології біологічного факультету, директор НДІ біології.