З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).
За різними статистичними даними на нашій планеті нараховують понад 320 тис. різних вірусів, що паразитують на ссавцях. Із такого гігантського різноманіття людині поки що вдалося більш-менш вивчити менше одного відсотка цих загадкових організмів. Більшість вірусів, в тому числі і тих, що викликають у людини респіраторні, кишкові та інші патології, залишаються невивченими і тому практично нерозпізнаваними. Чому ж так важко відшукати нові надзвичайно небезпечні віруси? У одній із перспективних технологій і цієї галузі досліджень учені вважають так зване високотехнологічне секвенування (NGS). Метод обіцяє революцію в сфері пошуку та дослідження нових патогенних вірусів. Але масове впровадження в медичну практику йому виділяють як мінімум декілька років. Фактично, люди намагаються розгледіти величезне море загроз через вушко голки. Основний недолік NGS - висока вартість обладнання та реагентів для проведення досліджень. Однак, з кожним роком вартість технологій неуклінно знижується, а швидкість, точність та продуктивність зростають.
Комп’ютерна модель вірусу сказу
О.ДЕУС.