Четвер, вересня 19, 2019

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Нульові контрольні роботи

Написали непогано


Олег Валерійович ШЕХОВЦОВ, заступник декана з навчальної роботи фізичного факультету: «Нульові контрольні роботи на нашому факультеті проводяться одразу з двох дисциплін, з фізики (профільного предмета) та з математики (інструмента фізики). Цього року на наш факультет вступило 56 чоловік, нульову контрольну з фізики писали всі, а на нульову з математики шестеро не з'явилися. В цілому написали непогано: дев'ятеро студентів показали високий результат (вище 330 балів за дві контрольних у сумі), найвищий результат із математики продемонстрував Микола ЯЛОВЕГА, набравши 181 бал, із фізики – Маргарита ДАВИДОВА з максимальними 200 балами.
Але ми особливих успіхів від нульових контрольних робіт і не очікували, адже в більшості шкіл (за виключенням спеціалізованих), на жаль, перестали добре викладати фізику, часто через відсутність кваліфікованих кадрів. Крім того, кількість годин фізики на тиждень скоротили до майже непристойного рівня.
Якщо порівнювати результати ЗНО та нульових контрольних робіт, то найчастіше перші є вищими за другі. В принципі, дуже високі та дуже низькі результати ЗНО першокурсники в більшості випадків підтвердили, а ось бали за ЗНО та за нульові контрольні "серединки" часто відрізнялися. Крім того, результати ЗНО з фізики підтверджуються нульовими краще, ніж результати з математики.
Картина минулого року від цьогорічної суттєво не відрізнялася. Можна лише прослідкувати, що результати нульових з математики погіршали в цьому році, а з фізики – навпаки. Підтверджують це навіть минулорічні максимуми – 190 з обох дисциплін.
На фізичному нульові контрольні проводилися завжди, і на це є дві причини. По-перше, через наказ по університету про їх проведення ми не можемо їх не проводити. По-друге, якби такого наказу не було, ми би все одно проводили нульові на факультеті, оскільки вони: дозволяють визначити приріст знань студента і скласти враження про стартовий рівень знань першокурсників та диференціювати їх. Програма, безумовно, стандартна для всіх, проте адаптувати її можна під кожного: зі слабкими студентами слід працювати додатково, сильним же можна давати складніші завдання, щоби розвивати їхнє мислення до більш високого рівня».


А.КУТАС, наш кор.

 

Кореляція досить позитивна

 


На геолого–географічному провели «нульовий контроль» з профільної дисципліни - «Географія». Проф. О. О. ЖЕМЕРОВ, відповідальний за проведення «нульового контролю» на ГГФ: «Мета тестування - перевірка того, наскільки об’єктивне зовнішнє незалежне тестування і наскільки першокурсники готові працювати на ГГФ. Тестування проходили всі студенти першого курсу. Ми брали шкільну програму і в рамках ЗНО створювали тестові завдання. Тести охопили усі розділи шкільного курсу з географії з шостого по десятий класи. У цілому кореляція досить позитивна: той, хто показав високі бали сертифікату при вступі до університету, той і тут має доволі високі показники (близько 90 % студентів). Проте є студенти, у яких високий бал сертифікату, але нижчий показник з «нульового» тестування, і навпаки. Таких близько 7–10 % від загальної кількості першокурсників. Отримані дані роздані на кафедри для подальшої роботи.
Проведення такого тестування необхідне насамперед для того, щоб університет мав уявлення про рівень знань своїх студентів, Це неправильно, ЗНО проводить не ВНЗ. Абітурієнти приносять нам сертифікати і ми не маємо уявлення про їх профільну підготовку. Університет має право сам обирати собі студентів, проводити своє тестування. Адже ЗНО підтверджує рівень засвоєння шкільних програм, а не профільних знань, навичок, необхідних абітурієнту, а потім уже і студенту, випускнику університету».
Ю. І. КАНДИБА, викладач кафедри соціально–економічної географії та регіонознавства: «Проведений тест серед першокурсників оцінювався у 200 балів. Якщо брати середні цифри, то «нульовий контроль» показав гірші результати, аніж ЗНО першокурсників. Чому так? Гадаю тому, що до даного тестування студенти не були підготовлені, це було несподівано. Якщо ж порівняти з результатами минулорічного «нульового контролю», то вони були значно гіршими, аніж цього року. Можливо, через те, що були більш важчі завдання. Такі тести необхідно проводити в університеті з тієї простої причини, що вони допомагають побачити сильні й слабкі моменти знань студентів».
Оксана ПУТЯТІНА, третьокурсниця ГГФ: «Було важко, але через те, що нас не попередили про проведення тестування, тому не було змоги підготуватися, повторити матеріал. У нас тест тоді проводили з географії і математики. Я вважаю проведення тестування позитивним, адже ти дізнаєшся, що тебе очікує, маєш можливість зрівняти свої результати. Я особисто на тестуванні з математики не набрала жодного балу. Після чого зрозуміла, що в університеті буде набагато складніше навчатися, аніж в школі, і що потрібно докладати чимало зусиль для отримання знань. Географію написала добре, що дуже порадувало. Написання тесту потребувало більш глибокого знання предмету, аніж нам дала школа. Розрив між школою і університетом дуже відчувається».
Дар'я КУЗЬМЕНКО, першокурсниця ГГФ: «Нам сказали, що ми пишемо тест для того, щоб співставити бали сертифікату і реальних знань. Завдання були на рівні ЗНО. Я вважаю, що сенсу в проведенні тесту немає. Ми не знаємо оцінок – не можемо оцінити самі себе, в чому плюс, мінус знань, де потрібно підтягтися».


Вікторія ЖЕДЕНКО.

 

Безнадійних студентів не буває!

 


В'ячеслав Дмитрович ГОРДЄВСЬКИЙ, завідувач кафедри математичного аналізу, доктор фізико-математичних наук, професор: «Нульові контрольні на механіко-математичному факультеті – це дуже давня традиція. Їхня основна мета – на першому ж занятті перевірити рівень знань студента й порівняти оцінку за нульову контрольну з балами ЗНО. Як правило, спостерігається стовідсоткова кореляція з балами тестування. Оцінка за нульову контрольну – досить умовна: вона в подальшому не впливає ні на поточні оцінки студента, ні на ставлення викладача до нього. У першу чергу, нульова контрольна корисна для самого першокурсника, адже в ній зібрано п'ять завдань з різних розділів шкільної математики 10-11 класів. Дізнавшись свою оцінку за нульову контрольну, першокурсник може сам подивитися, із яких розділів він має пробіли в знаннях. Викладачеві ж нульова контрольна дає можливість встановити рівень групи.
Цього року я проводив нульові контрольні в групі М-111. Усі студенти цієї групи (14 чоловік) написали цю контрольну, кожне завдання оцінювалося в один бал. І ось результати: нуль балів отримав один студент, один бал – двоє, два бали – троє, три бали – теж троє, чотири бали – двоє і п'ять балів заробили троє студентів. П'ять – це найвищий бал, і, до речі, в усіх трьох випадках він співпав із результатом ЗНО з математики: Т. ЛАВИНСЬКА заробила на тестуванні 200 балів, К. ТАТАРКО – 198, Я. АГЕЄНКО – 192,5.
Власне кажучи, від нульових контрольних я очікував саме таких результатів, виходячи з низького рівня сучасної шкільної освіти. Ці результати не стали для мене ані жахливою катастрофою, ані приємним сюрпризом. Традиційно група ділиться на три приблизно рівні частини: сильні студенти, середні та слабкі. Але безнадійних студентів не буває. Я впевнений, що ті, хто отримав на нульовій низький бал, вже сьогодні написали би її краще, адже більшість із них старається. А взагалі знання математики студентом залежитиме тільки від того, як він працюватиме».


А. КАС.