Вівторок, квітня 23, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Конкурси

Формуємо  наукову спадкоємність

ВІД РЕДАКЦІЇ: Переможцем конкурсу  «Вища школа Харківщини – кращі імена»  у номінації «завідувач кафедри» став проф. М. О. МЧЕДЛОВ-ПЕТРОСЯН, завідувач кафедри фізичної хімії Каразінського. XXI обласний конкурс зібрав 182 науково-педагогічних працівників із 31 закладу вищої освіти за 9 номінаціями.

- Миколо Отаровичу, що Ви найбільше цінуєте у Вашій роботі?

У науковій роботі ціную можливість передавати знання та обмінюватися ними з колегами-хіміками: за час моєї роботи на посаді завідувача кафедри (з 2000 року) я підготував 15 кандидатів наук та консультував двох докторантів. На кафедрі склалася дуже корисна для студентів традиція: усі дипломні роботи стають фрагментами спільної наукової роботи студентів, вони розширюють та доповнюють висвітлені старшими колегами теми, підтверджують та спростовують гіпотези, таким чином підтримуючи розвиток науки на кафедрі,  на факультеті та хімічній галузі.

Маємо ще традиції?

Попри неприємну загальну тенденцію до виїзду талановитих науковців за кордон, викладачі нашої кафедри співпрацюють з провідними закордонними університетами та повертаються з унікальними здобутками. Наприклад, Володимир Сергійович ФАРАФОНОВ завдяки співпраці з Бірмінгемським університетом має доступ до обчислювальних потужностей, використання яких у нашому університеті значно підвищує рівень точності досліджень. А Анна Миколаївна ЛАГУТА, Ніка Миколаївна КРИКЛЯ та Тетяна Олександрівна ЧЕЙПЕШ відвідують університети Великої Британії та Франції, зокрема Університет Ніцци, для обміну науковим досвідом.

І це згуртовує колектив?

Ще один чинник нашої згуртованості – тематика наукових досліджень, започаткована хіміками, які стали для нас взірцями. Академік М. М. Бекетов, основоположник фізичної хімії, дослідник взаємозв’язків хімічних властивостей елементів від фізичних, виділив безводні оксиди лугових металів. Його учень, професор В. Ф. Тимофєєв, почесний доктор Каразінського університету, розвинув галузь фізичної хімії неводних розчинів та заснував Український інститут прикладної хімії. А професор Харківського університету П. Д. Хрущов, видатний у галузі хімічної термодинаміки і електрохімії, мав власну лабораторію, яку заповів фізико-хімічному товариству. Усі 12 співробітників кафедри так чи інакше торкаються зазначених галузей у власних наукових пошуках, таким чином формуючи наукову спадкоємність на кафедрі.

Над чим наразі працюєте?

Працюю над декількома статтями що відбиватимуть наші поточні наукові результати. Як науковий керівник допомагаю Микиті МАРФУНІНУ в написанні магістерської роботи. Микита – здібний студент, він очолює Студентське наукове товариство (СНТ) хімічного факультету, має дві опубліковані статті в міжнародному журналі. Працюю куратором групи 6-го курсу, у яких і викладаю. Готуємось до «Хімічних Каразінських читань».

-Дякуємо,  Миколо Отаровичу, за розмову! І ще раз вітаємо з перемогою!

Надія ВОЛНА.