П'ятниця, липня 10, 2020

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Захисти

Докторська – у 34!

ВІД РЕДАКЦІЇ. Після захисту кандидатської у 2010 році  Дмитро Сергійович СЛІНЬКО, доцент кафедри кримінально-правових дисциплін юридичного факультету, працював над докторською дисертацією 9 років. Робота стала продовженням тематики його досліджень: питання правової регламентації, які стосуються звільнення від кримінальної відповідальності. Тема докторської: «Процесуальна економія репресивного впливу в кримінальному провадженні». Науковим консультантом виступив доктор юридичних наук, проф. В. М.  Трубников. Дмитро Сергійович — автор понад 70 праць.  Підготував два кандидати юридичних наук, у  планах — захист третього.

— Дмитре Сергійовичу, розкрийте головні положення своєї роботи?

— Основа кримінального провадження є притягнення до кримінальної відповідальності. Кримінальне провадження починається, коли є ознаки кримінального правопорушення, встановлена особа, яка його вчинила та відносно якої проводиться кримінальне провадження. У дисертації пропонується теоретичне визначення нової реперної теорії, що  побудована на підставі елементів звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Теорія звільнення від кримінальної відповідальності надає теоретичні конструкції «притягнення до кримінальної відповідальності», дозволяє зрозуміти сутність економії репресивного впливу та є радикальною відмовою від застосування кримінальної процесуальної репресії, його примусу, а також відмови від кримінального покарання. Процедура звільнення від кримінальної відповідальності та покарання спрямована на оптимізацію кримінальної процесуальної процедури, яка дозволяє не проводити слідчі (розшукові) дії, в окремих випадках судовий розгляд, що економить не тільки час, матеріальні витрати, але і витрати інтелектуальні. Однією з пропозицій є обов’язкове запровадження в українську судову систему центрів медіації, де вирішуватимуться суперечки. У дослідженні запропоновано систему альтернативних, консенсуальних засобів вирішення кримінальних правових конфліктів. Звичайно, від тяжких правопорушень не пропонується звільнення від кримінальної відповідальності. Розглядаються ситуації, в яких людину можна виправити за допомогою інших важелів. Особливо це стосується неповнолітніх, яким роки за ґратами накладають негативний відбиток і частіше за все вони знову здійснюють правопорушення.

— Як давно Ви викладаєте в університеті?

— З вересня 2011 року працюю в Каразінському університеті. А юриспруденція, можна сказати,  наша сімейна справа: тато – доктор наук, професор Харківського національного університету внутрішніх справ, мама Тетяна – кандидат юридичних наук, доктор філософії, доцент, завідувач кафедри конституційного права України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Я певний час працював і в прокуратурі, але прагнення до наукової діяльності перемогло.

— Ваші плани на 2020 рік?

— Я виконую обов’язки відповідального  редактора журналу «Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна» серія «Право». У 2020 році нам потрібно пройти переатестацію, тож наполегливо готуємося до цього. Оскільки я також є заступником декана юридичного факультету з питань міжнародного співробітництва, то керую Темпус проектом «Навчання альтернативного врегулювання спорів як підходу до забезпечення прав людини»,  проектами Жана Моне «Створення курсу Європейського права» та «Кримінальна політика ЄС». Підготовка нових курсів робить навчання наших студентів ще більш цікавим та захопливим. Планую провести низку семінарів, присвячених моїй докторській дисертації, аби втілити ідеї в життя, а не лише викласти їх на папері.

Карина БОНДАР.