Понеділок, вересня 21, 2020

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Ви нас запитували

«Мрію про суспільство працьовитих людей», – О. А. ГОЛУБОВ, астроном

ВІД РЕДАКЦІЇ: На конференції з подвійних астероїдів в Колорадо-Спрінгз (США) на честь Олексія Андрійовича ГОЛУБОВА, харківського вченого НДІ астрономії, докторанта фізтеху Каразінського, частого наукового візитера Колорадського університету, назвали астероїд 17700 Oleksiygolubov (1997 GM40). Про перші емоції та наукові здобутки – читайте в нашому інтерв'ю.

– Олексію Андрійовичу, що відчуває людина, на честь якої назвали астероїд?

– Задоволення, як від будь-якого іншого визнання. Але, мабуть, без особливого здивування. Астероїди часто називають на честь астрономів-астероїдників. У нашому відділі в обсерваторії ХНУ вже в багатьох є «свої» астероїди. І ще на додачу астероїд Kharasterteam («харківська астероїдна команда»), названий на честь самого відділу. Так що я розумів, що таке може статись і зі мною.

– Як сприйняли цю звістку?

– Особливо зрадів, що астероїд подвійний. У подвійних значно багатша фізика. Теорії, які ми з 5-курсником фізтеху Владом Унуковичем представляли на цій конференції в США — вони саме для подвійних. Астероїдів наразі відкрито понад 800 000, а подвійних відомо менше 200. І на одному з них мої батьки вже збираються картоплю саджати (ред. – посміхається). Взагалі, я люблю хвалитися: і своїми досягненнями, і досягненнями моїх друзів, учнів, факультету… Вірю, якщо інші дізнаються, як нам все вдається, то й самі зможуть ще більшого досягти. А астероїдом не похвалишся – завеликий.

– Коли і чим Вас зацікавила астрономія?

– Мабуть, завжди цікавила. Своєю фантастичністю. Пам’ятаю, коли мені було років 9, мені наснилось, як я стою вночі біля вікна, а поруч дівчинка на кілька років молодша за мене. І вона вказує на небі сузір’я й називає їх. І я так засмутився, що вона знає сузір’я, а я ні. Прокинувшись, одразу взявся вчити назви сузір’їв з атласу. Потім було ще багато книжок: «Цікава фізика» й «Цікава астрономія» Перельмана, радянська «Дитяча енциклопедія», «Зірки, галактики, метагалактика» Агекяна, фантастика Бєляєва, Велтистова, Буличова… Конструювання фотонної ракети на дідусевому дворі… Олімпіади з фізики й математики (астрономічних тоді ще не було). В 10 класі – поїздка на спостереження в обсерваторію з Юрієм Миколайовичем Круглим, який пізніше став моїм науковим керівником. Потім навчання на фізтесі ХНУ, а у вільний час – відвідування лекцій на кафедрі астрономії фізфаку. Після закінчення університету я збагнув, що найкраще знаюся не на теоретичній фізиці твердого тіла, яка була на той час моєю спеціальністю, а на астрономії, яка весь час залишалась моїм хобі. Подав документи на стипендію товариства Макса Планка, виграв і поїхав в аспірантуру в Гейдельберзький університет (Німеччина), а 2012 року захистив там дисертацію із зоряної динаміки в диску Галактики.

– Яку свою наукову роботу вважаєте знаковою?

– Стаття про тангенціальний YORP-ефект (2012) – моя улюблена. Про звичайний YORP-ефект люди знали з 2000 р. Він названий за першими літерами прізвищ першовідкривачів і полягає в тому, що тиск світла, розсіяного або перевипроміненого асиметричним астероїдом, може створювати крутний момент і змінювати швидкість обертання астероїда. Як в досліді Лебєдева зі світлового тиску. Тільки замість сантиметрової вертушки – кілометровий астероїд, а замість секунд – мільйони років. До речі, Юрій Миколайович Круглий, мій науковий керівник, був співавтором кількох статей, в яких цей ефект вдалося виміряти експериментально, зі спостережень зміни періоду обертання астероїдів. Так от, під його керівництвом 2008 р. я почав робити обрахунки YORP-ефекта, писати теоретичну статтю, а продовжував вже в Німеччині, одночасно займаючись в аспірантурі іншим розділом астрономії – динамікою Галактики. І ніяк мені не вдавалося в статті пояснити, що під кожним елементом поверхні астероїда зберігається енергія. Я замислився і раптом збагнув, що вона не зберігається. Що на кожній невеличкій нерівності на поверхні астероїда тепло може переходити з одного боку на інший, випромінюватись, і своєю віддачою тягнути поверхню в дотичному, тангенціальному напрямі. Я одразу засів за моделювання. Про ці результати ми з Юрієм Миколайовичем доповіли на кількох конференціях. У нас були чудові презентації з Маленьким Принцом на астероїді. Однак закінчити статтю все ніяк не вдавалось. Ну, це ж перша серйозна стаття – хтозна, як її закінчувати. Але через півтора року Деніель Ширс з Колорадського університету сказав, що закінчити статтю необхідно, щоб він міг взяти мене постдокторантом. Тоді я швиденько її дописав і наступного року поїхав до Колорадського університету. І потім, вже працюючи в Харкові, я багато разів туди їздив, і мої студенти їздили, і Деніель до Харкова приїжджав. Він став ще одним моїм науковим керівником. А ту статтю 2008 р., з якої все почалося, ми опублікували лише 2016 в повністю переробленому вигляді.

– Які цілі поставили на 2020? Про що мрієте?

– У 2020 р. хочу просунутись в обрахунках динаміки астероїдів, в розумінні інших розділів астрономії, фізики й математики. Хочу спробувати попрацювати в кількох нових для себе галузях, підготувати багато цікавих презентацій з астрономії та й взагалі навчитись бути кращим викладачем. Головна формальна задача на наступний рік – захистити докторську. А мрію, мабуть, в першу чергу, про суспільство розумних, добрих, працьовитих людей. Але щоб до нього наблизитись – треба, в першу чергу, самому дуже багато працювати.

Карина ТАРАСЕВИЧ.