Понеділок, травня 23, 2022

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Дискусії

Круглий стіл «Каразінський університет: погляд у майбутнє»

Одним із заходів серед тих, які присвячені 215-річчю нашого університету, був і такий, який дозволив поглянути в майбутнє. Йдеться про "круглий стіл", учасники якого обговорили як виклики, що постали, перед університетом, так і програми, що накреслені в межах реалізації Стратегії розвитку Харківського університету до 2025 р. Планується, що цей "круглий стіл" стане першим в ряду подібних заходів, що дозволить фактично здійснювати громадське обговорення стратегічно важливих рішень.

Що БУДЕМО ПОЖИНАТИ?

«Як хто посіє в юності, так пожне в старості».

Григорій СКОВОРОДА

ВІД РЕДАКЦІЇ. Факт вступу до університету, – КАРАЗІНСЬКОГО – породжує надії студента на краще життя. Вибір авторитетного закладу зміцнює віру молодої людини у те омріяне  МАЙБУТНЄ. Усі ми звикли усвідомлювати, що Харківський Університет твердо – 215 років! – стоїть на ногах та дає якісну освіту! Цілком логічно, що університет впевнено крокує в ЗАВТРА та вже СЬОГОДНІ готує платформу майбутнього.

У вступному слові ректор, академік Віль Савбанович БАКІРОВ зазначив, що відзначення ювілеїв університету співпадало з кризовими моментами в історії країни. Втім, це ще раз доводить, що університети мають бути зорієнтовані на використання прогностичних функцій, вони мають стати ідейними центрами, які б пропонували суспільству оптимальний шлях розвитку. У тому числі йдеться й про те, щоби університети уважно вдивлялися у власне майбутнє: «Цим круглим столом ми розпочинаємо наш марафон святкування 215-ї річниці Каразінського університету. Дуже швидко змінюється світ, економічні та соціальні реалії, культура, люди... Хотілося б, щоби зараз ми не просто «наздоганяли» і підлаштовувалися під його вимоги, не шукали технології адаптації, а щоб ми не номінально, а реально випереджали час». Цим самим ректор задав вектор роботи круглого столу «Каразінський університет: погляд у майбутнє».

«Проект моделі випускника Харківського університету» - перша доповідь, з якої і розпочалася робота круглого столу. З цією доповіддю виступила начальник управління якості освіти, доц. Л. О. ІВАНЕНКО.  Людмила Олександрівна запропонувала проект моделі випускника університету, який був підготовлений групою науковців, як це передбачено Стратегією розвитку університету. Йдеться про розробку моделі загальних вимог, які мають вирізняти випускника саме нашого університету. Ці пропозиції викликали певний резонанс та обговорення. Так, ректор В. С. Бакіров та декан факультету іноземних мов В. Г. Пасинок, заслухавши  доповідь,  запропонували внести в перелік обов’язкових компетентностей МАЙБУТНЬОГО СТУДЕНТА  КАРАЗІНСЬКОГО  таку складову, як б стосувалася КУЛЬТУРИ. Наш випускник протягом всього життя має бути носієм високої культури та моральності!

Пропонуємо частину виступу Л. О. ІВАНЕНКО. Людмила Олександрівна:

- З метою виконання Стратегії розвитку Каразінського університету на 2019-2025 роки відповідно до проекту «Випускник Каразінського», нами розроблена проект моделі загальних вимог до університетського випускника, яка органічно поєднує професійні, соціальні, підприємницькі, мовні та комп’ютерні компетентності, це має позначити специфіку підготовки фахівця в нашому Університеті, спрямувати освітню діяльність різних факультетів на досягнення певних спільних результатів. Хоча всі ми маємо дотримуватися державних стандартів, втім це очевидно не виключає того, що ми по-своєму наповнюємо змістовну складову. Так, розроблення освітніх програм залежать від предметної області, саме факультети та кафедри визначають профіль освітньої програми та межі кваліфікації випускника, саме вони роблять кожну освітню програму особливою. Але існують й інші, не менш важливі, компетентності, які студент здобуває в процесі навчання і які мають універсальний, не прив’язаний до предметної області характер. Мова йдеться про те, щоб при розробці освітніх (освітньо-професійних чи освітньо-наукових) програм врахувати ці вимоги, продумати включення певних освітніх компонентів на відповідному рівні вищої освіти в межах певної спеціальності, запропонувати перелік навчальних дисциплін і логічну послідовність їх вивчення, а у подальшому відстежити та проаналізувати результати навчання (компетентності), якими оволодів випускник Каразінського університету.

Отже, пропоную скласти портрет майбутнього випускника Харківського університету за компетентностями.

ПРОФЕСІЙНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ

Сучасна вимога до вищої освіти – сформувати професіонала у своїй галузі.

Якою у цьому процесі має бути специфіка та «родзинка» Каразінського університету? Образи випускників кращих університетів – це, перш за все, ЯКІСТЬ професійної підготовки.

На нашу думку, основна специфіка Каразінського університету (є наразі й має забезпечуватися надалі) включає:

- «науковість» підготовки або ж дослідницьку компетентність у загальному сенсі, яка поступово формується на різних рівнях навчання і безумовно є рисою підготовки фахівця в нашому Університеті - міждисциплінарна взаємодія, здатність до неї (забезпечена саме навчанням в класичному Університеті з багатьма напрямами освітньої підготовки);

- а також складова, що має безпосередній вплив і на індивідуум, і на соціум – випускник Каразінського не просто професійно виконує свої обов’язки, але здатен «покращувати» світ навколо себе...

ПІДПРИЄМНИЦЬКІ КОМПЕТЕНТНОСТІ

У вітчизняній практиці вищої освіти включення підприємницьких компетентностей до переліку загальних – є відносно новим досвідом. Однак, орієнтуючись на досвід провідних країн світу з розвиненою економікою, ми можемо стверджувати, що найкращі Університети готують не лише професіоналів для корпорацій та державних структур, але й забезпечують здатність випускника самостійно побудувати власний бізнес, забезпечити власну фінансову ефективність та успішність на ринку праці.

МОВНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ

Більшість українських компаній і дослідницьких проектів має вихід у міжнародне середовище, що однозначно є вимогою сучасного все більш глобалізованого світу.

Тому наш випускник апріорі має прагнути до відмінного рівня володіння як рідною мовою, так і іноземною.

КОМП’ЮТЕРНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ

Інтенсивний розвиток технологій змушує компанії активно брати участь в процесі діджіталізації – максимальної автоматизації процесів керування й обліку за допомогою комп’ютерних програм, до чого мають бути готові наші випускники.

СОЦІАЛЬНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ

Випускники Каразінського мають здобути здатності, які нині відносять до надздатностей, а саме, здатність адекватно вести себе в ситуації нескінченого стресу; уміння мислити нестандартно. Навички цього блоку є вкрай важливими для формування соціально відповідальної особи.

Один з модераторів круглого столу - С. І. Посохов - зазначив, що надважливою  є саме здатність усвідомлювати та позиціонувати себе як випускника Каразінського університету. Ректор В. С. Бакіров наголосив, що найважливішою компетентністю, якою має володіти студент Каразінського - це креативність.

«Думка студентів як фактор трансформації університету» - так називалася друга доповідь  у ході роботи круглого столу, яку підготував завідувач кафедри методів соціологічних досліджень, проф. О. КІЗІЛОВ. Він представив підсумки соціологічного опитування серед студентів щодо рівня задоволеності освітою в університеті та бажання продовжувати навчання в магістратурі. «Університет та його випускники: формування простору спільних інтересів». Так називалася доповідь, яку презентувала доцент кафедри прикладної соціології та соціологічних досліджень соціологічного факультету І. О. СОЛДАТЕНКО. Відповідно до Стратегії розвитку університету 2019-2025  та проекту  2.2 «Випускник Каразінького» у доповіді Ірина Олександрівна запропонувала погляд на випускників як одну з основних цільових аудиторій та формати і комунікаційні канали, через які університет може з ними взаємодіяти. Ключова теза, на якій має будуватися така взаємодія - університет є частиною подальшого життя випускника. Форми комунікації зручні для випускника та університету – сторінки сайтів факультетів, університету, соцмережі, смс-розсилка, спеціальні ЗМІ.

Не менш цікавою та інформативною була доповідь завідувача кафедри фізичної хімії хімічного факультету, члена Національної ради України з питань розвитку освіти і технологій, члена-кореспондента НАНУ, професора Миколи Отаровича МЧЕДЛОВА-ПЕТРОСЯНА "Нові виклики в сфері публікацій результатів наукових досліджень", в якій він звернув увагу на ті проблеми, які постають перед науковою спільнотою, зокрема йшлося про доступ до інформації, тенденції в розвитку періодичних наукових видань та зміни формату наукової комунікації.

«Концепція розвитку Харківського університету як центру культури», - так називалася наступна доповідь, яку презентував в рамках круглого столу декан філософського факультету, професор Іван Васильович  КАРПЕНКО. «Каразінський університет в медіапросторі: стратегія і тактика» - доповідь директора центру зв’язків з громадськістю, доцента Максима Анатолійовича ФОЛОМЄЄВА.

«Університетська політика пам’яті: проблеми, підсумки, перспективи» - заключна доповідь у роботі круглого столу, яку виголосив завідувач кафедри історіографії, джерелознавства та археології історичного факультету, професор Сергій Іванович ПОСОХОВ.

У підсумку ректор університету В. С. Бакіров запропонував не лише продовжити обговорення  під час такого роду "круглого столів" найважливіших питань, які виникають в процесі реалізації Стратегії університету , але й публікувати ці матеріали, щоби до обговорення могли долучитися широкі кола університетської спільноти.

Ліна ТИМАРСЬКА.