П'ятниця, березня 29, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Я хочу Вам сказати!

 

ВІД РЕДАКЦІЇ. «Чим може пишатися Харківський університет імені В.Н.Каразіна?» – запитали наші кореспонденти  у викладачів та студентів. Нам відповіли.


Перший модерний університет!


Проф. С. І. ПОСОХОВ,  завідувач кафедри історіографії, джерелознавства та археології:


– Якщо коротко відповідати, то пишатися ми можемо багатьма речами: іменами, подіями, науковими досягненнями. Дійсно, багато чого з того, що позначено словами «перші» і «вперше» в сфері науки, освіти і культури пов'язано з Харківським університетом. Взагалі можна розпочати з того, що наш університет небезпідставно претендує на те, щоби називатися першим модерним університетом на теренах України. Харківський університет виник раніше ніж Берлінський, Варшавський, Київський, Лондонський, Петербурзький університети. Вочевидь, з нашим університетом пов’язана історія першого в Україні ботанічного саду, першої астрономічної обсерваторії, перших газет та журналів тощо. Тут навчалися або працювали не лише відомі нобелевські лауреати, яким встановлено пам’ятники біля входу до Головного корпусу університету, а й чимало інших уславлених вчених, в тому числі тих, хто вважається фундаторами окремих наук: М.М. Бекетов (фізична хімія), М.М. Ковалевський (соціологія), І.І. Срезневський (слов’янознавство) та ін. Теоретичні дослідження математика академіка Л.М. Ляпунова й сьогодні знаходять  застосування у техніці, особливо в автоматиці. Видатний фізик М.Д. Пільчиков став одним з піонерів рентгенографії та рентгенології. Початок вивченню геології України поклав проф. Н.Д. Борисяк.  Почесне місце в історії географії належить професору Харківського університету А.М. Краснову. Усе свідоме життя видатного мовознавця, творця наукової діалектології  О.О. Потебні пов’язане з Харківським університетом. І цей список легко продовжити. Це імена, якими пишається не лише наш університет, вони є гордістю світової науки. Я, наприклад, як історик, пишаюся тим, що з нашим університетом пов’язані імена таких уславлених учених-істориків як М.І. Костомаров, Д.І. Яворницький, Д.І. Багалій, В.П. Бузескул, М.С. Дринов… Але йдеться не лише про науку. Саме завдяки Харківському університету тут, на сході України, в 40-х рр. ХІХ ст., яскраво виявилася хвиля українського відродження, представлена творами романтичного напряму. Подібна хвиля, але яка вже поєднувалась з політичними діями, ознаменувала собою кінець ХІХ – початок ХХ ст. І знову Харківський університет не стояв осторонь цих подій. У 1907 р., вперше в історії університетів Російської імперії, проф. М.Ф. Сумцов прочитав свою лекцію українською мовою. Університет дав Харківщині й Україні чимало кваліфікованих вчителів, лікарів, інженерів, чиновників. У індустріальний період завдяки вченим університету було вирішено багато життєвоважливих проблем нашого міста. Зокрема, у 1889 р. проф. О.В. Гуров на власні кошти пробив артезіанську свердловину глибиною понад 600 м (першу у Російській імперії) і забезпечив місто водою, проф. В.І. Лапшин дав місту “гальванічне світло”, вчені університету чимало сприяли розвитку сільського господарства і промисловості. В 1958 р. в університеті з’явилася перша у Харкові ЕОМ… Я міг би продовжити перераховувати такого роду історичні факти. Зазначу, що наш університет має не лише славну історію, а й може пишатися сучасними досягненнями. Ми серед лідерів в Україні за багатьма показниками, про що й свідчать світові рейтинги. Різноманітність наукових напрямків та освітніх програм, що пропонує та розвиває Університет, робить його УНІКАЛЬНИМ ЯВИЩЕМ на просторі вітчизняної освіти. Тут навчається найбільша серед українських університетів кількість іноземних студентів. Ми маємо декілька об’єктів, які мають статус національного надбання України. Зокрема, я особливо пишаюся нашим потужним музейно-виставковим комплексом. Врешті, Харківський університет – найкращий, бо це моя alma-mater, якій я завжди буду вдячний.


Унікальний заклад


Проф.С. М. КУДЕЛКО, директор Центу краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька:


– Колективу Харківського університету багато чим є пишатися: випускниками та викладачами, заслугами перед наукою, культурою і освітою, а якщо підсумувати все разом – Каразінський університет може пишатися своєю 215-річною історією!


Сплав класики і молодості


В. К. ФОМЕНКО, ст. викладач кафедри журналістики:


– Каразінський – то є сплав сивої класики та задерикуватої молодості, причому класика – то не тільки повага до тих, хто торував шлях раніше. Це сплав, який дає енергію для нових здобутків молодим поколінням вчених та педагогів.  Вперше я відчув це,  коли прийшов на кафедру фізичної хімії студентом вечірнього відділення та водночас співробітником кафедри. Кафедрою на той час керував професор В. В.Александров – учень класика, видатного вченого М. А. Ізмайлова.  На кафедрі висіли портрети Миколи Аркадійовича, була його іменна аудиторія.  А головне полягало в тому, що молоді дослідники працювали за його науковими роботами, продовжували та розвивали ідеї класика фізичної хімії. Тож для нашого університету класика –  то не лише пам’ять, а й рушійна сила нових звершень.


Головне – люди!


Вікторія ЯКИМЕНКО, керівниця smm-напряму, фотограф:


– Університет може пишатися своїми деканами та викладачами. Дуже поважаю декана філософського факультету – професора Івана Васильовича Карпенка. Нещодавно підготувала велике інтерв’ю про нього. Обожнюю відвідувати бібліотеку, Музей природи та ЄрміловЦентр.


Пишаюся філфаком!


Проф. Ю. М. БЕЗХУТРИЙ, декан філологічного факультету:


– Університет може пишатися філологічним факультетом – одним із найстаріших в університеті. Найвідомішими нашими вченими є О. Потебня, І. Срезневський, Д. Овсянико-Куликовський, М. Сумцов, Ю. Шевельов. На жаль, Олесь Гончар не був нашим випускником, але він тут навчався. Скільки ще талановитих студентів, які зараз пишуть вірші, повісті чи романи. Вірю, що їм вдасться реалізувати плани на майбутнє. Пишаємося тисячами учителів, які працюють в школах. Це велике задоволення усвідомлювати, що вони якісно роблять свою справу.


Як погарнішав університет!


Доц. О. О. ПОЛУМИСНА, викладач:


– Окрім нобелівських лауреатів, ми маємо багато талановитих студентів, які продовжують справу видатних учених. Серед випускників філологічного факультету, з якими я навчалася в одні роки, можу виокремити нашого нинішнього викладача Григорія Савчука та поетесу Антоніну Тимченко; серед журналістів, у яких я викладала – Людмилу Теодорську, Анну Чередниченко, Тетяну Василець.


Модерний і сучасний


Аріна ПОДОРОЖНЯ, шестикурсниця філологічного:


— Університет може пишатися випускниками! Випускники з теплом згадують свою альма-матер і зазначають, що тут отримали найкращу класичну освіту. Каразінський становить дуже гарну конкуренцію столичним ЗВО і часто при цьому їх заслужено обганяє. Університет чудовий тим, що у нього виходить бути суворо класичним, але при цьому він залишається модерним і сучасним.


Слава вихованців-медиків


Проф. І. В. БЕЛОЗЬОРОВ, декан медичного факультету:


– Медичний факультет може пишатися багатьма своїми вихованцями. Ім'я нашого випускника, блискучого судово-медичного експерта М. С. Бокаріуса добре знайоме фахівцям всього світу. Автор численних відкриттів, він також мав неабиякий талант організатора: його зусиллями було відкрито кілька науково-дослідних інститутів судової медицини; проведено перший з'їзд судових медиків України; видавалися міжнародні журнали. У 1925 році М. С. Бокаріус став першим Заслуженим професором УРСР. Його ім’я носить сьогодні Харківський НДІ судових експертиз. Ім'я ще одного випускника медичного факультету, знаменитого ортопеда-травматолога М. І. Ситенка, носить Інститут патології хребта та суглобів. Ім'ям видатного лікаря-рентгенолога С. П. Григор'єва, також вихованця медичного факультету, названо Інститут медичної радіології.


Каразінський – це місце, де здійснюються мрії…


Доц. Д. В. МАНГУШЕВ, заступник декана економфаку:


— Що для мене Каразінський та чим Він може пишатися, спитає Ви... Уже 19 років (з моменту вступу до університету), намагаюсь дізнатися відповідь на це запитання. Здається, я її знайшов! Каразінський — це місце, де здійснюються мрії. Тут ти знаходиш друзів, нові враження та емоції, прагнеш вдосконалюватися і ставати кращим. Студенти можуть пишатися вибором місця навчання, адже Каразінський перебуває в топ-500 університетів світу. В альма-матер панує нереальна атмосфера, а особливо – на економічному. Майже кожного тижня ми проводимо наукові, кар’єрні та культурно-виховні заходи, які залучають до важливих справ. Справ, які роблять з тебе справжнього громадянина нашої Батьківщини!


Нобелівські лауреати


Р. Ф. ЗАБРОДСЬКИЙ, заступник декана біологічного:


– Пишаємося трьома Нобелівськими лауреатами, кваліфікованими спеціалістами, високими показниками у світових рейтингах, нашим видатним випускником – фізіологом В.М. Нікітіним.


Пишаємося видатними вченими


Н.О.ЛАРІНА, інженер кафедри астрономії фізичного факультету:


– Пишаюся нашим видатним академіком М.П. Барабашовим, а також збалансованим кваліфікаційним складом і завідуючим кафедрою  проф. Ю. Г. Шкуратовим.


Натхнення - у навчанні


Катерина ШЕВЧИК, голова СНТ екологічного факультету:


– 2019 запам'ятався виробничою практикою  після 3 курсу. Було дуже круто і цікаво відчути себе лаборантом в університетській лабораторії. Це був великий рівень відповідальності. Цього літа я вперше побувала за кордоном (це була Варшава). Там я прекрасно провела час і зрозуміла цінність кожного елементу нашого соціуму. У Варшаві почерпнула багато натхнення змінювати світ навколо себе на краще.


2019 - позитивний рік


Євгеній КОСТЕНКО, студдекан хімічного факультету:


– 2019 рік запам'ятався для мене тільки позитивними моментами: перемога над першою сесією разом з одногрупниками, чергові дослідження в лабораторії, і приголомшлива атмосфера зі studrada_family. Одним з найприємніших моментів року – зустріч з новими першокурсниками, допомога їм в адаптації та їхній приголомшливий виступ на Альмі. На 2020 рік планів не будую, тільки імпровізація!


Студентські свята


Максим СУПРУН, студдекан історичного факультету:


– Для мене цей рік однозначно залишиться в моїй пам'яті як рік відмінного настрою і шаленої кількості крутих моментів. За цей рік вдалося побудувати команду красивих, талановитий і креативних студентів. Ми провели відмінну вступну кампанію, а ще – чарівна «Альма-матер»  і перемога нашої Міс-першокурсниці.


Рік нових звершень


Олександр ТІМЧЕНКО, голова СНТ університету:


– 2019 рік – це рік, який запам'ятається для мене як рік нових звершень і приємних знайомств, це і початок нових проектів на базі ЗНЗ, таких як: «Школа юного вченого» і «Гурток молодого дипломата».


В очікуванні змін


Олена ШМИГОЛЬ, студдекан екологічного факультету:


– 2019 запам'ятався участю в Міс Університет і, звичайно ж, днем факультету. 2020 рік для мене стане роком магістратури та знайти роботу, яка була б мені до душі.


Інтенсивний рік


Н. Є. ВОЛКОВА, заступник декана біологічного:


– 2019 минає для мене під гаслом «ІНТЕНСИВ»! З 2018 виконую обов’язки заступника декана. Це досить різноманітний спектр завдань та проблем. Але яким би рутинним не здавався процес, у результатах його можна знайти багато приємного: абітурієнти, які бажають навчатися на факультеті; студенти, які цікавляться наукою; вдячні випускники.


Найкращі студенти - в Каразінському


К.О. ОГІЄНКО, викладач кафедри східних мов та міжкультурної комунікації:


– Я пишаюся своїми студентами. Студенти Каразіна – це люди, які прагнуть навчатися та будувати майбутнє, які мають критичне мислення, знають як досягати поставлених цілей. Вони не бояться висловлювати власну думку, відстоювати свої права. Їм  не властива байдужість, якої так багато  поза стінами університету. В університеті своя атмосфера –атмосфера  життя, руху, сподівань.


Викладачі роблять життя цікавішим


Антон СЛАДКОМЕДОВ, другокурсник факультету математики і інформатики:


– Пишаємося своєю освітньою базою. Тут викладають найкращі викладачі України, заохочують студентів навчатися, направляють та допомагають.


Каразінський - друга родина


УДНІКОВА Анна, другокурсниця філологічного:


– Університет має пишатися великою кількістю можливостей для позанавчальної діяльності студентів. Кожен  може знайти собі місце для душі, тож Каразінський стає другою сім’єю та місцем, куди хочеться приходити.