Проф. Ю. М. БЕЗХУТРИЙ: «ДОМАШНЄ, СОЛОДКЕ, МАНДАРИНОВЕ…»

Рівно 12 років тому я, кореспондент газети «Харківський Університет»,  розмовляла  з деканом філологічного  проф. Ю. М. БЕЗХУТРИМ (який народився у рік Пацюка) на традиційні новорічні теми: подарунки, астрологію, університет… Тоді Юрій Миколайович жартував про пухнастих та розумних мишенят, бажав університету студентів-вундеркіндів «під ялинку»…  Цього разу  у декана глобально інший настрій та відчуття.

Проф. Ю. М. БЕЗХУТРИЙ, декан філологічного факультету:

– Сьогодні говорити про щурів хочеться найменше… 2020 – це початок нового десятиліття, це початок чогось нового для кожного з нас. За цей  доволі складний цикл для нашої батьківщини, за ці 19 років нового тисячоліття, ми усі, українці, стали зовсім іншими. І такими як були раніше ми не будемо! Університет змінюється, студент змінюється, Україна змінюється. Ми стаємо сучаснішими, свідомішими, динамічнішими, креативнішими.  Як на мене,  а я невипраний оптиміст, усі зміни, трансформації, ведуть до ПРОГРЕСУ.

– Юрію Миколайовичу, все-таки поговоримо про Новий рік, з чим асоціюється свято?

– Для мене Новий рік ще з дитинства – це ТЕПЛЕ, ДОМАШНЄ, СОЛОДКЕ, МАНДАРИНОВЕ свято…  Іграшки на ялинку, подарунки від батьків, бенгальські вогники… Ця дитяча радість для мене зберігається і досі. На Заході, наприклад у Франції, інші традиції – там Новий рік зустрічають, зазвичай, всенародним гулянням на вулиці. Поступово до нас перейшли ці традиції – збиратися на майдані біля головної міської ялинки та ділитися радістю з усіма довкола. Але для мене – це все одно назавжди домашнє свято.

– На які подарунки чекаєте?

– Найкращий подарунок – добробут та здоров’я на роботі та вдома. Сподіваюсь, що університет зможе знайти  нові шляхи залучення якомога більше допитливих студентів. Сподіваюся, що держава вийде на новий стабільний рівень процвітання. З цим пов’язані мрії та передноворічні надії.

Ліна ВОЙНЕНКОВА.