П'ятниця, березня 29, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Мово моя!

Слово – не горобець…


П’ятниця. Я їду додому після занять. Маршрутка заповнена вщент. Зазвучала мелодія . Пасажир взяв слухавку:
Алло, братан…А далі …. Усі пасажири слухали це «самовираження»…
Останнім часом з’явилась значна кількість сленгів, жаргонів. Це змушує нас серйозно замислитися над проблемою чистоти мови. Вона є ключовою з погляду національної культури. Чому ж носії мов не піклуються про них? Як же пояснити використання ненормативної лексики?
У сучасному суспільстві панівна система морального виховання спрямована на нав’язування людям егоїзму, моральної вседозволеності, лицемірства, гордості, блюзнірства, відсутності ідеалів. Переконатись в тому, що ми знаходимося в моральному запустінні, можна будь-де: в магазині, в кіно, на вулиці. Воно виражається у непристойній поведінці, привселюдному палінні, вживанні спиртних напоїв та ін. За психоаналізом, лихослів'я є видом психологічного захисту. Використання лайки для підлітків є також мотивованим з точки зору психічної розрядки і самостверджування.
А прислухайтеся до мовлення телепередач. Лунає стільки варіацій одного слова, що говорити про літературну мову, норми не доводиться. Негативний вплив на стан мовної культури молоді здійснює і прогресуюче зниження якості друкованої продукції.
… Після випадку в маршрутці, я поцікавилась думками своїх знайомих щодо цього питання. Серед 10 людей, з якими я розмовляла, більшість не любить вживати ненормативну лексику. Щодо людей, які вживають її, хтось ставиться невизначено, а хтось робить зауваження. Дві дівчини висловили думку, що ті, хто вживають ненормативні слова, так звикають до цього, що вже не можуть спілкуватись нормально.


Світлана ШКУРАЙ.

 

Рідне слово - всі світи!


Кльовий чувак. Шмотки. Крута шняга. Жесть. Нові педалі. Прикольна фігня. Ульот. Лол. І навіть «Я тебе лавкі». Прикиньте?
Знаєте, іноді мені здається, що поруч говорять якість іноземці.
«Мова росте елементарно, разом з душею народу» (І.Франко)…Треба соціологічному факультету підкинути ідейку: скласти діаграму зросту нашої мови. Як ви думаєте, до якого боку, правого чи лівого, буде нахил?
Раніше слова створювались з душею. Саме вона, душа, викликала асоціації. Відразу згадується, як Мокій Мазайло у повісті Миколи Куліша пояснював значення слова «бринить»: «сніжок бринить. Це як випаде, а тоді зверху, в повітрі, ледве примітний такий, бринить. Або кажуть- думка бринить… тільки-тільки береться, вона ще неясна- бринить».З чим створюються слова зараз - відповісти важко. Я думаю, з бажанням бути схожим на західних підлітків, створених телебаченням. Ми вживаємо такі слова в погоні за індивідуальністю, не замислюючись, що якраз індивідуальності в цьому ніякої немає. Це як копіювання серіалів за американським зразком. Одне й теж, але різні актори і присутній акцент.
Що ж нам робити?- запитаєте ви. У мене є один варіант... Вживати цікаві українські діалектизми, фразеологізми. Замість «пофіг» - «ні знобить, ні гріє». Замість «мені кранти» - «хоч вовком вий» чи «хоч з мосту та в воду».


Карина ЛИТВИНЕНКО, група ЛЖ-12