Невідома «скульптурна» історія Харківського університету

Кожного разу, заходячи до головного корпусу нашої alma mater, ми зупиняємося поглядом на пам’ятнику засновнику університету Василю Назаровичу Каразіну. І мало хто знає, що скульптурним символом університету поряд із цим пам’ятником могла стати й інша скульптура…
Влітку 1935 р. харківський скульптор М. О. Новосельський закінчив роботу над фігурою італійського вченого, філософа та поета Джордано Бруно (1548 – 1600). Нагадаємо, що Дж. Бруно висловлював ряд припущень, які випередили його епоху та були доведені лише майбутніми астрономічними відкриттями: про існування невідомих в його час планет в межах сонячної системи, про те, що у всесвіті існує безліч тіл, подібних до Сонця тощо. Натхненний ідеями Коперніка, Джордано Бруно пропагував ідею про нескінченність всесвіту та нескінченну кількість населених світів. 17 лютого 1600 г. його як нерозкаяного єретика спалили на Площі Квітів у Римі.
Скульптура М. О. Новосельського зображувала Джордано Бруно, прив’язаного до стовпу напередодні страти.
Комісія, що приймала скульптуру, схвалила роботу Новосельського. Експерти, члени комісії, міськрада та облвиконком погодилися в тому, що скульптура має прикрасити Харків. Було вирішено встановити її біля будівлі університету на вулиці Університетській, де нині розміщується Українська інженерно-педагогічна академія.
Однак невдовзі про це рішення забули. Кілька разів скульптор Новосельський намагався порушити це питання, але марно. Скульптура пройшла ряд виставок, після чого потрапила до сховища. За даними на
1937 р., скульптура опинилася в Одесі.

Підготувала Марина Григор’єва