РАДІОФІЗИКИ ПИШАЮТЬСЯ

Проф. С.М. ШУЛЬГА, декан факультету радіофізики, біомедичної електроніки і комп’ютерних систем:

— Історія радіофізичного факультету бере початок із 1952 р. Ось уже п’ять років він носить назву факультету радіофізики, біомедичної електроніки і комп’ютерних систем. На факультеті ведуться дослідження світового масштабу, а випускники РБЕКСу є одними з найбільш затребуваних спеціалістів у різноманітних сферах. Випускник 1994 року Олег Миколайович РИБІН, закінчив з відзнакою радіофізичний факультет. У 1999 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеню кандидата фізико-математичних наук зі спеціальності «радіофізика». З 2005 по 2006 рр. проходив стажування в Нагойському інституті технологій в Японії. Два роки працював запрошеним доцентом у центрі передових вивчень вищої та прикладної математики в Мултанському університеті в Пакистані. З 2013 по 2015 рр. — запрошений професор факультету електроніки та електротехніки Уханського текстильного університету, КНР. У 2018 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеню доктора фізико-математичних наук зі спеціальності «радіофізика». З 2018 р. провідний науковий співробітник кафедри теоретичної радіофізики та професор кафедри квантової радіофізики.

Випускниця 1995 року Світлана Вікторівна БОРИСКІНА, закінчила радіофізичний факультет із відзнакою. У 1999 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеню кандидата фізико-математичних наук, працювала науковим співробітником факультету електричної та електронної інженерії Університету Ноттінгем, Далі була кафедра електричної та комп’ютерної інженерії та хімії Бостонського Університету (США). З 2012 року працює на посаді старшого наукового співробітника та керівника лабораторії в Массачусетському технологічному інституті (США).

Випускник 1996 року Віталій Михайлович ЛОМАКІН отримав звання доктора філософії в Університеті Тель-Авіва (Ізраель) в 2003 р. З 2002 по 2005 рік працював професором в Університеті Іллінойса в Урбана Шампейн (США). З 2006 р. працює в Каліфорнійському Університеті в Сан-Дієго (США) на посаді професора. Випускник 2000 року Олександр Юрійович БУТРИМ отримав диплом з відзнакою та вступив до аспірантури. 2003 року пройшов 3-місячне стажування у Датському технічному університеті. Двома роками пізніше (2005) захистив кандидатську дисертацію на кафедрі теоретичної радіофізики. У 2015 році отримав науковий ступінь доктора фіз.-мат. наук зі спеціальності — «радіофізика». Наразі працює на посаді провідного наукового співробітника, професора кафедри теоретичної радіофізики.

ВІДДАНИЙ НАУЦІ ТА ОСВІТІ

Академік Леонід Миколайович ЛИТВИНЕНКО, вихованець Каразінського — всесвітньо відомий учений, талановитий організатор освіти і науки, чудовий педагог, почесний директор Радіоастрономічного інституту — одного із відомих інститутів Академії Наук України. Цей інститут було створено в нашому місті у 1985 році завдяки його зусиллям та енергії. І саме завдяки цьому інституту в Україні розпочалися перші радіоастрономічні дослідження у міліметровому діапазоні радіохвиль, за що Леонід Миколайович був удостоєний Державної премії УРСР в галузі науки і техніки за цикл робіт в цьому напрямку.

У 1954 році Л. М. Литвиненко у віці 16 років закінчив школу із золотою медаллю і був зарахований студентом 1 курсу радіофізичного факультету. Студентське життя вразило свободою, відсутністю учительської опіки, але з іншого боку — усвідомленням власної відповідальності, почуттям колективізму, згуртованістю студентів, що діяли як єдина родина, долаючи труднощі в навчанні і побуті. Враження від викладачів, було чудовим. На четвертому курсі, на кафедрі радіоспектроскопії власноруч зробив свій перший прилад, за допомогою якого вдавалося спостерігати електронний парамагнітний резонанс із вражаючою якістю. Уся подальша діяльність Леоніда Литвиненка полягала у відкритості до нового в науці, бажанні допомагати колегам, бути зразковим викладачем, брати на себе не тільки складні наукові задачі, але й виконувати адміністративні функції, проводити організаторську роботу. Він є одним із найбільш видатних фахівців, чиї зусилля зумовили неймовірний прогрес в області радіоелектроніки та інформатики в світі за минулі півстоліття. Леонід Миколайович є засновником власної наукової школи в галузі радіофізики, автором 7 монографій та понаад 300 наукових робіт. Під його керівництвом захищено понад 20 докторських і кандидатських дисертацій. А все життя нерозривно пов’язане з Харківським університетом. Понад 40 років він читає лекції на радіофізичному факультеті.

Заслужений професор, почесний доктор наук Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, член Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки, Наукової ради з космічних досліджень НАН України, Міжнародного астрономічного союзу, Почесний член Міжнародної спілки інженерів з електротехніки і електроніки (ІЕЕЕ), голова експертної ради ВАК в галузі астрономії, засновник і головний редактор журналу «Радіофізика і радіоастрономія». За вагомий внесок у розвиток освіти і науки йому присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України», він нагороджений орденами «Знак пошани», «За заслуги», орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня, нагородою МОН України «За наукові досягнення», знаком «Почесний працівник космічної галузі України». Леонід Миколайович — Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат національної програми «Людина року — 2006» в номінації «Вчений року», лауреат премії НАН України імені С.Я. Брауде, Почесний громадянин Харківської області. А за рішенням Міжнародного астрономічного союзу у 2006 році малій планеті 2000NA25 було присвоєно ім’я «Литвиненко».