Як перше кохання…

Володимир СЕРГІЄНКО, першокурсник фізико-технічного факультету:
- Навчальний рік тільки розпочався, а у мене емоцій море! Від університету я отримав набагато більше, аніж очікував: надзвичайно приємне оточення однолітків, атмосфера справжнього самостійного дорослого життя, викладацький колектив так будує програму занять, що навіть прогулювати немає жодного бажання. Питаєте, чому саме фізико-технічний? Просто я обожнюю фізику, бо вона всюди оточує нас. Фізика вивчає життя в усіх проявах. Вивчаючи її, ми конструюємо життя і все необхідне для нього. Та все ж, вважаю своєю місією, створення техніки, що допоможе вилікувати одну з найстрашніших хвороб людства – СНІД. Як Ви знаєте, на даний момент не винайшли ліків від цієї хвороби, що лишила життя мільйонів людей. Я з самого дитинства хотів приносити користь людям, робити їх щасливими, а, подорослішавши, я зрозумів, що поглиблені знання з фізики і мрія з дитинства здатні створити чудо! І не помилився ні з вибором університету, ні з вибором спеціальності. Найбільше мені подобаються лекції Гірки Ігоря Олександровича, бо ця людина – мій однодумець. Він, очевидно, також вбачає у фізиці цілий Всесвіт. Він розуміє нас і мене, зокрема, як ніхто інший. Вірить у мою мрію! По його очах можна прочитати наскільки він захоплений цією наукою. Це мені і подобається. Самовідданість! Віра у своїх учнів, у те, що хтось із нас обов’язково відкриє те, що змінить світ на краще! Тож приходячи додому після кожної наступної лекції, я розумію, що ще на один крок наблизився до своєї мети…”

Маша КУЗНЕЦОВА, першокурсниця відділення журналістики.

Виправдано мої очікування

Євген Звягін, першокурсник хімічного факультету:
- Заходить викладач – спокійний, підтягнутий, доброзичливий. Професор В’юник Іван Миколайович. Я багато чув про нього від студентів старших курсів, тому ще перед першою лекцією був майже знайомий з ним. І професор виправдав всі мої очікування як досвідчений викладач, який розставляє всі акценти в лекціях, правильно звертає нашу увагу на найпотрібніше та найкорисніше. Теоретичні матеріали завжди підкріплюються певними формулами, висновками, а далеко не кожен вміє паралельно формулювати закон і писати його фізичне відображення. Це викладач старої радянської школи, що саме в хімії є дуже позитивним.
Василь Ключевський сказав: «Щоб бути гарним викладачем, треба любити те, що викладаєш, і любити тих, кому викладаєш». Мені було цікаво, чи можна назвати Івана Миколайовича гарним викладачем за критеріями Ключевського. І я вирішила особисто це перевірити. Отже, чотирнадцятого вересня замість шістдесяти семи людей (до речі, повного складу), в аудиторії 7-80 нас було на одного більше. Перше, на що я звернула увагу, це любов викладача до предмету, який він читає . Іван Миколайович, без сумніву, любить предмет. Наприклад, замість «знайти вихід» він каже «винайти вихід». Мені здалося, що саме такі дрібниці є показником науковості. А студентам цікаво на його лекціях. Справжній університетський викладач.

Карина ЛИТВИНЕНКО, першокурсниця відділення журналістики.