«Н» – НАУКОВО-ДОСЛІДНІ ІНСТИТУТИ. Інституту хімії – 90!

ВІД РЕДАКЦІЇ. Продовжуємо рубрику «Університет від «А» до «Я», присвячену 215-річчю Каразінського університету. Сьогодні – літера «Н» – НАУКОВО-ДОСЛІДНІ ІНСТИТУТИ. Проф. С. І. ПОСОХОВ, експерт з питань історії Alma Mater, надав вичерпну інформацію, яким чином і коли з'явилися у Харківському університеті такі установи, як  НАУКОВО-ДОСЛІДНІ ІНСТИТУТИ…

НДІ: витоки та шляхи історичного розвитку

Спочатку в університетах наукою займалися окремі вчені самотужки. Згодом виникли в них "кабінети" для практичних занять, а потім були створені і лабораторії. Розвиток індустрії та технологій зумовили й створення лабораторій при великих підприємствах. Так, наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. поступово виокремилися НДІ. В першій половині ХХ ст. відокремлення праці науковця від праці університетського викладача стало ще більш виразним. Особливо це було помітно в СРСР, де були створені потужні інститути в системі АН. Втім, з часом, стало зрозуміло, що динамічний рух науки потребує  таких молодих науковців, які фактично навчалися в системі науки. Тож знову свою особливу роль стали відігравати університети. Чимало НДІ сьогодні існують саме в університетах. Що стосується Харківського університету, то вже з моменту створення тут виникли кабінети для дослідів під час навчальних занять (тут здійснювали свою дослідницьку діяльність університетські вчені). Коли університет у 1921 р. було перетворено на ХІНО  тоді ж запанувала думка про те, що необхідно "звільнити" науковця від викладання. "При ХІНО" виникли науково-дослідні кафедри (формально вони вважалися самостійними). На 1924/25 навчальний рік при ХІНО існувало 16 науково-дослідних кафедр, при Київському – 6, при Одеському – 4, Катеринославському – 2, Кам’янець-Подільському та Ніжинському – по одній, а решта інститутів народної освіти їх взагалі не мала. Згодом (у 1929 - 1930 рр.) кафедри почали називати інститутами. Реально багато одних і тих же осіб і викладали, і працювали науковцями в інститутах.

З відродженням університету з 1933 р. чимало наукових установ увійшло до його складу (Інститут теоретичної хімії, філія Українського зоолого-біологічного інституту, філія Українського геологічного інституту, філія Українського ботанічного інституту з садом при ньому, Український інститут математики й механіки, Інститут географії та картографії, Харківська астрономічна обсерваторія та Донецька  гідробіологічна станція). На сьогодні є певні труднощі при визначенні того, яку дату вважати датою заснування того чи іншого інституту. Так, скажімо, НДІ хімії вважається заснованим – 1929 р, НДІ біології – 1944 р., НДІ астрономії – 2002 року.

Усі ці роки Інститут працював на благо університету, міста, держави, виконуючи фундаментальні, прикладні дослідження в області хімії разом з ефективним використанням результатів у системі освіти України і підготовкою науково-педагогічних і наукових кадрів вищої кваліфікації. НДІ хімії був затребуваною формою організації наукових досліджень як в Україні, так і в Університеті, й дотепер зберігає та примножує свої найкращі традиції. І хоча за 90 років Інституту не раз доводилось переживати важкі часи, але кожного разу випробування долались з честю.

НДІ хімії: початок історії

Науково-дослідний інститут хімії Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна був утворений об’єднанням хімічних кафедр Харківського інституту народної освіти (1922-1930 роки) в окремий Інститут (Постанова уряду від 10 вересня 1929 року), який у 1933 році включено до складу реорганізованого Харківського університету. Відтоді НДІ хімії став найпершим науково-дослідним інститутом і нині є невід’ємною науково-освітньою складовою нашого Університету.

Становлення Науково-дослідного інституту хімії є досить насиченим подіями. У Харківському університеті були створені відомі в Україні та за кордоном наукові хімічні школи, які започаткував ще у середині 19 століття видатний фізико-хімік академік Микола Миколайович Бекетов, а у першій половині минулого століття продовжили академіки Кіпріанов А.І., Францевич І.М., Єрьоменко В.Н., Литвиненко Л.М. та член-кореспондент Ізмайлов М.А. Згодом, з другої половини ХХ століття, ці школи набули розвитку під керівництвом відомих діячів науки, професорів В.В. Александрова, В.Ф. Лаврушина та професорів М.П. Комаря, Д.М. Грицана, О.М. Шкодіна, В.М. Толмачова, К.Ф. Іванової, О.Т. Давидова, І.В. Кривошея та інших. Завдяки цьому Інститут хімії посів провідне місце в декільках напрямах, зокрема фізико-хімія і електрохімія розчинів, теорія іонних і міжчастинкових взаємодій, експериментальне і теоретичне дослідження властивостей органічних сполук і синтез нових органічних речовин.

НДІ хімії: сьогодення

Сьогодні Інститут складається з трьох наукових відділів, і в науково-дослідній діяльності поєднуються фундаментальні та прикладні напрямки. Останнім часом набули розвитку: дослідження процесів іонізації й електрокристалізації металів у водних та водноорганічних розчинах, створення безвідходних ресурсозберігаючих технологій у сфері приладобудування та машинобудування (керівник – проф. Ларін В.І.); експериментальне й теоретичне дослідження процесів асоціації багатьох класів органічних барвників, які супроводжуються зміною спектрально-люмінесцентних властивостей і знаходять застосування у хімічному аналізі (заступник директора Інституту, проф. Шаповалов С.А.); дослідження фотохімічних перетворень під дією світла, зокрема фототаутомеризація, фотодисоціація та комплексоутворення молекул у збудженому стані (проф. Рошаль О.Д.); використання методу радіоактивних індикаторів для розв’язання прикладних завдань хімії, радіобіології та радіоекології (канд. хім. наук, с.н.с. Краснопьорова А.П.).

До практичних досягнень належать інноваційні розробки і запатентовані технічні рішення: утилізація відпрацьованих травильних розчинів та вилучення з них купрумвміщуючих сполук; кількісне визначення хімічних токсикантів (поверхнево-активних речовин, органічних розчинників) у водних середовищах і біологічно-активних компонентів у продуктах рослинного походження. Також створені нові лікувально-профілактичні препарати для захисту організму людини від радіаційних пошкоджень, деякі з яких пройшли медичні випробування та промислово випускаються. На основі фундаментальних досліджень розроблені безвідходні технології хімічного травлення металів, нові склади електролітів, направлені на охорону навколишнього середовища, ресурсозбереження.

Тільки за останні 5 років працівниками, серед яких 5 докторів та 11 кандидатів наук, видано 5 наукових монографій, опубліковано 180 статей в наукових журналах (114 – в зарубіжних), 215 тез доповідей (160 міжнародного рівня), одержано 12 патентів на винаходи і корисні моделі. Захищено 2 докторських та 5 кандидатських дисертацій, виконано низку бакалаврських і магістерських наукових робіт. Загальний фонд охоплював 9 проектів держбюджету на суму 8198 тис. грн., більше 10 проектів позабюджетного фінансування (1670 тис. грн.), індивідуальні наукові міжнародні гранти (1267 тис. грн.). Варто зазначити, що переважна більшість наукових статей опубліковані у виданнях, що цитуються наукометричними базами даних Scopus і Web of Science.

НДІ хімії: погляд крізь колір пробірки

Заходжу углиб хімічного факультету, що на першому  поверсі, і помічаю табличку НДІ хімії. Задля зручності усі відділи та лабораторії Інституту, кабінет директора,  навіть деканат хімічного, поруч. Екскурс Інститутом люб’язно пропонує заступник директора Сергій Андрійович Шаповалов разом із завідувачами відділів. Розглядаємо новеньку лабораторію, світлі кабінети, численні кольорові реактиви, унікальне та оновлене обладнання для дослідів і водночас розмовляємо про життя Інституту.

Проф. С. А. ШАПОВАЛОВ, заступник директора НДІ:

– Не кожен науково-дослідний інститут органічно інтегрується в структуру університету. НДІ хімії не просто існує, а ефективно функціонує. Наукові проекти, рейтингові публікації, навчальний процес, підготовка кадрів, створення об’єктів інтелектуальної власності, видавнича діяльність, пошук замовників та інвесторів та ще багато чого іншого притаманне інститутському сьогоденню. Проте слід дивитись у завтрашній день. На жаль, поки що клубок проблем в науковій діяльності є досить великим не тільки для нашого Інституту, але й для інших науковців. Це, передусім, мінливість держбюджетного фінансування. Як наслідок – несталість працевлаштування науково-педагогічного працівника (2-3 роки), яка майже не залежить від його кваліфікації та вагомості одержаних результатів. У таких умовах важко розраховувати на системність вибудови перспективних планів і реалізації довгострокових завдань. Є й інші проблеми, які самотужки не вирішити, проте як їх подолати – це теми для окремих висловлювань і дискусій. Але безсумнівно, запорукою подальшого розвитку є стратегічне забезпечення стабільності, виваженість намірів і рішень. Вітаючи наш колектив з ювілеєм, зазначу, що корисний доробок фахівців, співробітників дає підстави сподіватися на оптимістичний погляд у завтрашній день Інституту і що разом з Університетом будемо прагнути до нових успіхів.

Проф. О.Д. РОШАЛЬ, завідувач відділу фізико-органічної хімії:

-  Можливо в ювілей не варто нарікати, однак зупинюсь на кількох тривожних реаліях. По-перше, сьогодні ми спостерігаємо кризу хімічної науки. У наших школах перестали вивчати колись улюблену кольорову «Хімію». Інша болюча реалія - відсутність базового фінансування науки. Недостатнє бюджетне фінансування є коренем наших проблем, суттєвим гальмівним чинником. Втім, через що ми тільки не пройшли! Дух наукової свободи в стінах дослідницького інституту, сучасне обладнання, нові дослідження, подвійні дипломи для наших студентів, чудовий колектив Інституту, підтримка керівництва університету – усе це дає надію на неодмінне покращення... З ювілеєм, рідний НДІ хімії!

Сходами нижче знаходиться лабораторія ізотопів, відділ радіохімії і радіоекології, яким десятки років керує чарівна жінка А.П. КРАСНОПЬОРОВА, кандидат хімічних наук,старший науковий співробітник:

-Лабораторія ізотопів після Чорнобильської катастрофи переформувалася у відділ  радіохімії і радіоекології і активно включилася в науково-дослідні роботи щодо ліквідації наслідків  аварії Чорнобильської АЕС. На даний час ми розробляємо радіопротектори, засоби дезактивації радіоактивних забруднень, сорбенти. На базі нашого відділу функціонує Центр Державної служби стандартних довідкових даних Держстандарту України з фізико-хімічних властивостей речовин і матеріалів. Це дає змогу укладати фінансові договори із замовниками Харківського регіону та України. Останніми роками ми закуповуємо новітнє обладнання, зокрема атомно-абсорбційний спектрометр, альфа-бета радіометр, новий дозиметр та детектори, тому з оптимізмом дивимося в майбутнє!

Повертаємося до кабінету, де зможемо розщепити на атоми проблеми та традиції, стратегії та перспективи Інституту-ювіляра. Директор Науково-дослідного інституту хімії, доктор хімічних наук,професор В.І. ЛАРІН, який присвятив хімії та власне Інституту  все життя ділиться з нашими читачами безцінними ідеями та досвідом.

– Василю Івановичу, у ювілейні дні прийнято згадувати тих колег, хто своєю працею заслужив шану і подяку та є прикладами для Вас по життю?

– Велику роль в становленні Інституту відіграв відомий вчений в галузі фізичної хімії та електрохімії розчинів проф. Грицан Д.Н., 110-ліття з дня народження якого виповнюється у цьому році. Подальший розвиток Інститут набув завдяки структурній реорганізації, яку ініціював у 1986 році тодішній директор проф. Пономарьов О.О. Це дало змогу брати участь у виконанні пріоритетних напрямів, пришвидшити підготовку наукових кадрів найвищої кваліфікації та використовувати результати у виробництві. Для мене особливо пам’ятними є роки співпраці з провідними українськими електрохіміками, професорами А.В. Городиським, С.В. Волковим, В.С. Кублановським, (Інститут загальної і неорганічної хімії АН України, м. Київ), професорами Чернівецького університету О.І. Лопушанською, В.В. Нечипоруком, з професором (ще «з часів» Харківського політехнічного інституту!) Б.І. Байрачним. Також в різні роки доводилося зустрічатися з ерудованими хіміками колишнього Радянського Союзу – професорами Я.М. Колотиркіним, Н.Т. Кудрявцевим, Ю.М. Полукаровим та багатьма іншими. У той час очні зустрічі на наукових форумах та наукових школах були чи не єдиною можливістю познайомитися, обговорити досягнуті результати та започаткувати творчі стосунки. Для цього в Інституті намагалися як найефективніше використовувати службові відрядження. До речі, у таких відрядженнях традиційно брали участь водночас не тільки директор НДІ хімії, професор Д.М. Грицан, інші співробітники, але й навіть перспективні студенти. Що називається, у подорож «до великої науки» – від студента до директора, від інженера до професора.

– На Вашу думку, наскільки ефективно функціонує Інститут саме в ХНУ імені В. Н. Каразіна?

– Вважаю, ефективна система організації наукових досліджень має перебувати в лоні діючої нормативної бази і мусить підвищити конкурентну здатність хімічної науки. Інститут має на меті відповідати світовому рівню за сучасними напрямами фундаментальної науки, передбачаючи перспективу залучення отриманих результатів у прикладну науку і створення наукомісткого кінцевого інноваційного продукту. Тому в Інституті розроблені й виконуються завдання по реалізації Стратегії розвитку Каразінського університету на 20190-2025 роки. Здебільшого вони стосуються напрямів «Університетська наука у 2025 році», «Освітня діяльність у 2025 році», «Каразінський університет у глобальному науково-освітньому просторі у 2025 році». Зокрема, з науковою частиною Університету погоджено придбання коштовного інструментального обладнання (елементоаналізатори UNICUBE «Академія» (Німеччина), спектрометр V-730 (Японія), вібраційний млин XRD-Mill McCrone, (Німеччина)). Передбачається одержання лабораторних зразків твердого екстрагенту для вилучення церію з водних розчинів разом з Інститутом органічної хімії НАН України (м. Київ), Інститутом геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України (м. Дніпро). Поданий проект створення спільної наукової лабораторії між нашим Університетом, Київським національним університетом ім. Тараса Шевченка та університетом Тулуза ІІІ (Франція) та запит на продовження проекту ЕРАЗМУС+ на 2019–2021 роки. Заплановано запровадження стартапу «Концентрований екстракт антоцианідінів для використання в харчуванні та медичній практиці» (разом з Університетом громадського харчування та технічним університетом «ХПІ»). Працівники Інституту беруть участь у формуванні програм викладання хімічних курсів для іноземних студентів англійською мовою. Очікується розширення географії учасників екскурсії «Відкрий для себе Каразінський» шляхом проведення ознайомчих відвідувань відділу радіохімії та радіоекології учнями загальноосвітніх шкіл та коледжів м. Харкова та Харківської області.

–А які основні риси Інститутського «реноме»?

–За останні п’ять років тематика науково-дослідних робіт поєднувала фундаментальні та прикладні напрямки і виконувалася, зокрема, 5 докторами і 11 кандидатами наук. Проблематика досліджень стосується також суміжних галузей: фізики наносередовищ, матеріалознавства, медико-біологічних досліджень, раціонального природокористування. На договірних засадах НДІ хімії бере участь у науково-технічному співробітництві з міжнародними організаціями, університетами і бізнес-установами Європи та США. Інститут підтримує наукові зв’язки, обмін спеціалістів з Гданським університетом (Польща), Інститутом фізичної хімії АН Польщі у Варшаві, університетом Тулуза ІІІ (Франція), університетом Кастилії – Ла Манчі (Іспанія), Канзаським університетом (США) та ін. Так, сумісно з науковим центром Інституту неорганічної хімії, м. Ахен, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина, виконано трьохсторонній міжнародний проект «Дедуктивна квантова молекулярна механіка алотропних сполук Карбону» (2016-2017 рр.), 41,65 тис. євро (керівник від НДІ хімії – проф. Черановський В.О.). Багато уваги приділяє виконанню позабюджетної госпдоговірної тематики зав. відділом Краснопьорова А.П. Провідні фахівці (проф. Шаповалов С.А., проф. Рошаль О.Д., д.х.н. Кириченко О.В.) є експертами секції «Хімія» Наукової ради МОН України. Вони мають низки публікацій у престижних журналах Європи, Азії, США, досвід керівництва й участі в українських й міжнародних проектах, є членами редакцій міжнародних наукових журналів. Останній факт, між іншим, свідчить про доволі високий рейтинг Інституту в галузі хімічної науки, обізнаність наукової спільноти з вагомими результатами, які одержані в лабораторіях Інституту.

– Як себе почуває талановита молодь у стінах Інституту?

–В Інституті є добра традиція залучати перспективну студентську і аспірантську молодь до сучасних наукових досліджень. Найбільш талановиті мають можливість одержати підтримку, в тому числі фінансову. Наведу лише такі приклади. Так, щорічні персональні гранти освіти і науки Польщі (по 50 тис. злотих) одержав у 2015–2016 рр. асп. Сердюк І. Грант (9 тис. євро) на проходження переддипломної і виробничої практики ЕРАЗМУС+ в університеті Тулуза ІІІ (Франція) виборов студ. Зібаров А. (обидва – під керівництвом проф. Рошаля О.Д.). Студ. Пономарьов В. нагороджений дипломом за ІІ місце за наукову доповідь на секції «Фізична хімія» І Міжнародної конференції студентів та молодих вчених «Current Chemical Problems» у м. Вінниця, 2018 рік (науковий керівник – проф. Шаповалов С.А.).

– Василю Івановичу, замислювалися,  яким має бути Інститут у найближчі 5-10 років?

–Для надійного прогнозування науково-дослідної діяльності потрібно враховувати багато факторів, у тому числі й ризики. На жаль, останні здатні виникати «незаплановано» і можуть поставити парадигму будь-якого прогнозу під сумнів. Втім, наразі й найближчим часом НДІ хімії зосереджується на формуванні нових фундаментальних і прикладних досліджень сучасного рівня. При цьому особлива увага приділяється: підвищенню кількості наукових публікацій, що індексуються визнаними наукометричними базами; узагальненню найбільш вагомих результатів у вигляді монографій, оглядових статей; розвитку різних форм співробітництва на договірній фінансовій основі; активізації форм винахідницької діяльності; запропонуванню найбільш ефективних інноваційних розробок до інвестування. До речі, в Інституті складено каталог найбільш ефективних розробок Інституту за 5 останніх років. НДІ хімії є організатором і співорганізатором наукових конференцій та науково-практичних заходів (виставок, ярмарок, презентацій), у тому числі – міжнародного рівня. Очікую, що вони стануть належним підґрунтям для пошуку інвесторів, потенціальних замовників. Тож основною рисою НДІ хімії у найближчі роки залишиться раціональне поєднання наукової й навчальної форм діяльності з метою розвитку освітянського потенціалу Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна і функціонування Інституту як сучасного наукового центру «вузівського» профілю. За роки існування Інститут плідно співробітничав з кафедрами хімічного факультету, і немає сумнівів, що такі творчі стосунки набудуть подальшого розвитку.

Передусім, вітаю з ювілеєм всіх співробітників Інституту, щиро дякую їм за сумлінну плідну працю. Хочу побажати нашому колективу подальших успіхів в роботі. Користуючись нагодою, хочу запросити колег до творчого співробітництва і співпраці; а творчій молоді зичу брати приклад з досвідчених наставників, впевнено здолати можливі труднощі та до 100-ліття Інституту напрацювати нові вагомі здобутки на благо нашого Університету!

Проф. В. О. КАТРИЧ, проректор з наукової роботи:

- Шановні колеги! Щиро вітаю НДІ хімії з 90-річчям! З цієї нагоди хочу побажати співробітникам Інституту невгасної енергії, натхнення та далекосяжних планів. Ваш професіоналізм, стійкість, вміння підтримувати один одного вражають, надихають!  Бажаю нових ідей, втіленням мрій, підтримки та  підкорення наступних вершин. Многії літа!

Ліна ТИМАРСЬКА.