Четвер, квітня 25, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Ювілеї

 

Проф.  В. О. КАТРИЧ: «Ким би ти не був – проректором чи студентом –  виконуй свої обов’язки віддано та відповідально!»

75-річчя – СВЯТКОВИЙ ювілей, особливо, якщо врахувати стільки пройдено, здобуто за цей час в житті й для рідної Alma Mater, в яку, здавалося б ще вчора прийшов студентом навчатися В.О. КАТРИЧ. А вже сьогодні Віктор Олександрович – відомий науковець, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 2016 року, професор кафедри фізичної і біомедичної електроніки та комплексних інформаційних технологій, проректор з наукової роботи Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, зумів досягнути вершин не лише в науковій, а й в педагогічній, адміністративній, організаторській роботі. 75 років життя, 55 – трудового стажу, 50 – викладацького, 18 років – на посаді заступника проректора і майже 7 років на посаді  проректора з наукової роботи. Жоден рік не минув дарма… Віктор Олександрович – автор та співавтор 9 монографій, з яких 3 видано у міжнародному науковому видавництві «Springer» та 1 монографії – у видавництві «Nova Science Publishers» (USA), співавтор розділів у 20-ти тематичних виданнях Progress in electromagnetics research, EMW Pablishing, Cambridge, Massachusetts (USA), 12 навчальних посібників і 15 патентів та авторських свідоцтв на винаходи, під його керівництвом за Постановами Державних органів виконано більше 40 науково-дослідних робіт, у тому числі за рішеннями секції спеціальних проблем НАН України. Автор понад 440 наукових праць, з яких понад 150 опубліковано у виданнях США. За даними міжнародної наукометричної бази даних Scopus Катрич В.О. увійшов до складу науковців університету, які мають найбільшу кількість публікацій (234 публікації)!

 

 

У День народження всі колеги та учні професора Катрича бажають Віктору Олександровичу, передовсім, міцного здоров’я, а також упевненого курсу на збереження та примноження наукового потенціалу Каразінського університету за будь-яких непередбачуваних умов прийдешніх часів!


ДУМКИ  КОЛЕГ У СВЯТКОВУ МИТЬ

Проф., Академік НАН України, М. О. АЗАРЄНКОВ, проректор:

– Я знаю, як поважають Віктора Олександровича його колеги з кращих університетів України, в міністерстві. Його звіти з наукової роботи відзначають і колеги-проректори, і керівники науки з міністерства. Він давно вже став людиною, до думки якої дослухаються. Якщо він має виступ з якогось приводу, то в ньому все продумане, кожне слово працює на те, щоб  система організації науки стала кращою, щоб експертна оцінка наукових проектів працювала на науковий імідж держави.  Багато зусиль він докладає для підвищення рівня взаємодії з установами Національної академії наук України.

Не можу повірити, що Віктору Катричу – 75 років. Як і в молоді роки він спокійний, виважений. З повагою відноситься до людей. Може працювати по 10-12 годин кожного дня. Він гарний друг, цікавий співбесідник, багато ще може зробити в університеті, для університету. Бажаю тобі, Вікторе, міцного здоров’я, творчої наснаги і натхнення. А ще мати час для спілкування з синами, онуками, правнуками.

Доц. А. В. ПАНТЕЛЕЙМОНОВ, проректор:

– Ми познайомилися 2013 року, коли наш спільний друг Юрій Валентинович Холін запропонував мені спробувати роботу в якості адміністратора-початківця – посаду вченого секретаря науково-дослідної частини університету. Пам’ятаю, як чекав на Віктора Олександровича в кабінеті на 6-му поверсі, він зайшов – стильний, статний, високий, одним словом – людина-глиба. Подивився і сказав: «Ну що, хлопче, будемо працювати…» Обізнаний в усьому – від філософії до ядерної фізики, і, звичайно, радіофізики. Справжній університетський професор, взірець мудрої, доброї, інтелігентної Людини.

Дорогий Вікторе Олександровичу! Прийміть найщиріші вітання з Днем народження! Сергій Олександрович МАСАЛОВ, заслужений діяч науки і техніки України, двічі лауреат Державної премії України, доктор фіз.-мат. наук, головний науковий співробітник Інституту радіофізики та електроніки ім.А.Я.Усикова НАН України:

– Час не змінив Віктора Олександровича – він такий же наполегливий та талановитий у всьому!  Останні 12 років керує групою (близько 40 осіб)  дуже висококваліфікованих фахівців МОН і НАН України щодо оцінювання конкурсних наукових проектів з радіофізики, ядерної фізики, астрономії, астрофізики, геофізики, біофізики, які виконуються в ВУЗах. Усі грані ювіляра важко втиснути в один вислів, але, головне, Віктор Олександрович – яскрава, неординарна особистість,  організатор від Бога, з ним можна йти в розвідку. Радіофізики ІРЕ ім. А.Я.Усикова НАН України тепло вітають нашого спільного друга, ювіляра, і бажають йому гармонійно поєднувати і надалі захоплення та навантаження зі своїм ще молодим віком.

Проф. І. О. ГІРКА, декан фізико-технічного факультету:

– Віктору Олександровичу дуже пощастило в кар’єрі та в житті тривалий час працювати поруч із видатним організатором науки в Україні – Іллею Івановичем Залюбовським. Ця співпраця дала Віктору Олександровичу рідкісний шанс учитися від Іллі Івановича спілкуванню з колегами в університеті та керівництвом у міністерстві, познайомитися з багатьма провідними вченими Харкова та України в цілому. Позиція проректора з наукової роботи в Каразінському університеті висуває дуже високі вимоги до особистості, яка посідає цю посаду. Коло його обов’язків у дослідницькому університеті охоплює трохи не всі підрозділи університету та надзвичайно широке коло наукових інтересів. У цьому відношенні навіть короткий перелік справ, за які несе відповідальність проректор із наукової роботи в нашому університеті, набагато перевершує аналогічний перелік у багатьох директорів академічних інститутів. Віктору Олександровичу доводиться демонструвати науковий кругозір надзвичайної широти, аби відповідати рівню вимог як усередині університету, так і за межами. Ми всі маємо можливість спостерігати, що науково-дослідний компонент в нашому університеті впевнено розвивається, знаходить відповіді на всі виклики, що постають перед університетом. Зі святом! Многая літа!

Доц. Н. П. КРЕЙДУН, декан факультету психології:

– Я  горда тим, що багато років тісно співпрацюю з людиною, яка завжди викликала справжнє захоплення, повагу та щиру радість. Щодо ювіляра хочу виділити три особливості, так би мовити, феномени,  які, на мій погляд, «програмують» його активність. Перше, Віктор Олександрович – УНІВЕРСИТЕТСЬКА ЛЮДИНА.  Ми всі – представники спільноти каразінців! Невтомні й подвижницькі зусилля Віктора Олександровича і як науковця, і як керівника, передусім,  скеровані на підвищення авторитету та розбудови Каразінського університету. Для мене наш проректор – взірець відданого служіння університету, КАРАЗІНЕЦЬ з великої літери! Другий феномен – МОРАЛЬНА та НАУКОВА МІЦЬ.  Як декан,  завжди відчуваю беззаперечну підтримку Віктора Олександровича. Наукові ідеї, проекти, звіти нашого проректора-ювіляра мають успіх не тільки в стінах Alma Mater. Його феномен криється у поєднання професіоналізму, працьовитості, наполегливості  з красивою свободою, поєднання серйозності з чарівною посмішкою. Чоловіча краса, мужність, магнетизм – це ще одна третя особливість професора В. О. Катрича.  Впевнена, перелік унікальних якостей нашого проректора безкінечний… Вікторе Олександровичу, зі святом! Нехай буде багато мрій!!!

 

ДУМКИ ЮВІЛЯРА…

–  Що означає бути проректором з науки?  Відповім словами мудрого наставника, товариша Іллі Івановича Залюбовського: «Головне завдання проректора – ОРГАНІЗУЙ РОБОТУ І НЕ ЗАВАЖАЙ,  І ЯКЩО МОЖЕШ – ДОПОМОЖИ».  Сповідую ці принципи повсякчас. Вважаю, ким би ти не був – проректором чи студентом –  треба свою справу виконувати віддано та відповідально.

Найцінніші подарунки?

– Університет та родина. Чим далі дорослішаєш, тим більше розумієш, що «не хлібом єдиним». Підростає правнук Льова, якому три роки… Хіба це не подарунок долі?

Мрії проректора Віктора Олександровича?

– Мрії – це частина нашого життя, вікно в ідеальне майбутнє.  Мрію про таке майбутнє, де буде стабільність, гідний рівень життя людей різних професій, здорові, щасливі, усміхнені люди. Втім, хто, як не ми –  творці свого щастя, тому головне –  і мріяти, і діяти!

Ліна ТИМАРСЬКА.